Історія Twitter: батько заснування блогінгу

Історія про компанію, до якої за останні пів року прикута увага більшості ЗМІ, компанія - яка на мою думку, після покупки Маском, втратила свою автентичність та творчий підприємницький початок. З унікальної платформи для мікроблогінгу, сервіс може перетворитись на перевантажену функціями скопійованих з інших соц.мереж.

Головна думка Твіттеру у тому, що користувачі, реєструючись у соціальній мережі, автоматично отримують можливість розпочати вести мікроблог. У чому відмінності від повноцінного блогу? А все просто – у ньому публікуються виключно короткі пости (спочатку було до 140 символів) при цьому вони можуть супроводжуватись зображеннями, відеороликами чи аудіозаписами. Через таку здається обмеженість і стислість, користувачі спочатку після запуску платформи поставилися до нововведення іронічно, вважаючи, що попитом вона користуватися не буде, бо немає можливості повноцінно висловлювати свою думку з тих чи інших питань у мікроблогах, але, дуже швидко, буквально за кілька тижнів, у деяких моментах Твіттер залишив своїх конкурентів далеко позаду, навіть такого гіганта, як Фейсбук! Історія унікальної ідеї, яка стояла у підніжжя блогінгу - це історія Twitter.

Передумови для створення незвичайної соц.мережі

Твіттер з'явився в 2006 році, він не був першою соціальною мережею у світі, на той момент вже відносно непогано працював той самий FB, але люди встигли зрозуміти, що вони не люблять витрачати багато часу на читання та обробку інформації. Також давалась в знак лінь і постійна зайнятість. Все, що потрібно споживачеві:
- отримати якісь дані у максимально стиснутій формі;
- швиденько обробити їх;
- піти далі займатися своїми справами.

Так як у всіх інших соцмереж спочатку була закладена можливість публікації постів практично не обмежених розмірів, деякі споживачі були явно незадоволені - їм би швиденько переглянути кілька десятків знаків друкованого тексту, але ні, блогери вже тоді, в нульові роки, гналися за обсягами, які забезпечували залучення користувачів, приріст передплатників та можливість заробити на своїй творчості. Звідси народилася філософія Твіттера – дати людям те саме, щоб вони не шкодували про час, витрачений на читання новин чи розважального контенту, крім того, могли б швидко спілкуватися, не відволікаючись від основних справ. Щоправда, ця концепція свого часу породила хвилю найжорстокішої критики сервісу. Але потім буча стихла, тоді Твіттер поливали брудом виключно через виникнення дикої кількості мікроблогів, які не несуть взагалі ніякого навантаження. Наразі ситуація вирівнялася і на сторінках сервісу є багато гідних авторів, які дають корисну інформацію.

Дві версії історії появи бренду Twitter

Перша, вона ж офіційна – Твіттер створив Джек Дорсі, який був одним із учасників стартапу Odeo, запущеного колишнім працівником Google Еваном Вільямсом.

За другою версією Твіттер був заснований Ноа Глассом, який розробив Odeo у себе вдома. Його технологію взяли за основу Твіттера. Так, з її допомогою користувач міг зателефонувати на номер мобільного телефону або надиктувати голосове повідомлення, яке згодом перетворювалося на аудіофайл (MP3) файл і публікувалося в інтернеті.

Трохи про Odeo

Odeo – досить відомий свого часу ресурс, основна діяльність якого була зосереджена навколо досліджень, пов'язаних із:

• пошуковими системами;

• створенням сервісів для подкастів;

• організацією роботи RSS-каналів.

Взагалі, це далеко не повний список, але ближче до 2006 року компанія задумалася про необхідність розробки якогось сервісу, який допоміг би користувачам надсилати короткі повідомлення через інтернет (тобто дуже недорогі в порівнянні з мобільним зв'язком, в інших операторів проста смс могла коштувати долар без лютих системних вимог для «заліза» і високою швидкістю передачі інформації.

Достовірно не відомо, скільки експериментів вони провели, які невдалі проекти закрили в зачатку, не отримавши з них ні прибутку, ні популярності, однак у якийсь момент створили прототип Твіттера, який розвинувся потім у знайому нам соціальну мережу. Правда, незабаром після цього власники виставили Odeo на продаж, а через пару місяців після цього компанія була викуплена Sonic Mountain, яка активно займалася придбанням активів фірм, що загинаються, пов'язаних з науково-технічними розробками у сфері інтернету. Чим займається «пращур» Твіттера в наш час ніхто не знає, проте, в 2010 р. основний сайт компанії був закритий для широкого загалу, залишився лише функціонал для розміщення корпоративних відео.

Засновники компанії

Якщо говорити чесно, то Твіттер на зорі свого існування не відрізнявся якоюсь особливою технічною складністю, його будь-який досвідчений програміст зміг би написати на колінках за кілька днів. Однак у розробці сервісу взяли участь троє хлопців, які і вивели платформу на світовий рівень, хоча спочатку вона й замислювалася, як експеримент згаданої компанії Odeo. Їх імена Біз Стоун, Еван Вільямс та Джек Дорсі.

Біз Стоун ідеолог Twitter. Вважається, що цей хлопець найкрутіший серед співзасновників Твіттера. Доречі, в журналі «Таймс», Стоун займає десяту сходинку у рейтингу найвпливовіших людей світу, і, в принципі, це відповідає дійсності. До своїх 47 років Біз написав кілька мотивуючих книг для стартаперів, став веганом, і залишиться тим, хто написав Твіттер в компанії з Дорсі всього за 2 тижні.

Другий співзасновник Еван Вільямс хоч і не входить до топ рейтингу найвпливовіших людей світу, але свої 3 мільярди доларів до 49 років заробив, крім того, саме він став головним засновником Твіттера, профінансувавши стартап, крім того, саме Еван свого часу відокремив Twitter від Odeo, зробивши його самостійною компанією. У будь-якому випадку, ця людина головна в трійці Твіттеру, і саме він дав йому життя та став головним інвестором проекту.

Джек Дорсі серед засновників Твіттера найбагатша людина, статки його оцінюються приблизно в 15 мільярдів доларів, крім того, саме Дорсі свого часу спала на думку ідея про створення того самого сервісу з обміну короткими повідомленнями, потреба в якому гостро стояла перед користувачами Інтернету вже на початку нульових років.

Довго він шукав інвесторів, потім прийшов працювати в Odeo, швидко потоваришував зі Стоуном, разом вони наклепали прототип платформи за 2 тижні, потім Джек представив напрацювання Вільямсу, і, заручившись фінансовою підтримкою, почав розкручувати проЄкт.

Заснування Twitter

Роботу над новою соціальною мережею з функцією обміну швидкими повідомленнями розпочали на початку березня 2006 року, а вже 21 березня було написано перший твіт під авторством Джека Дорсі: «Just setting up my twttr», що в перекладі звучить приблизно, як «просто налаштовую свій Твіттер». Твіттер напочатку був лише експериментом, нехай і перспективним, тож спочатку поширювати платформу в маси ніхто не збирався. Майже відразу трійця засновників рознесла по компанії Odeo звістку про впровадження утиліти, створеної для швидкого спілкування між співробітниками, причому, без будь-якого серйозного функціонального навантаження, типу для розваги. Питання були такими:

• де перебуваєш?

• що робиш?

• яка на вулиці погода?

Співробітники компанії просто дуріли, у тому числі, Вільямс та інші. До літа 2006р. проЄкт вийшов за межі компанії ОДЕО - за рахунок запрошення до соціальної мережі друзів та родичів її співробітників. У результаті кількість користувачів досягла кілька сотень, а це було хорошим сигналом до того, щоб продумати можливості комерційного використання проекту та розширення платформи до міжнародного рівня.

Зростання популярності

Так як кількість користувачів зросла за рахунок залучення друзів і родичів співробітників Odeo, постала необхідність розробки засобів безпеки для захисту акаунтів, а це величезний крок до формування повноцінної соціальної мережі з можливістю зареєструватися в ній усім охочим, яких, як виявилося, у Сполучених Штатах знайшлося кілька тисяч. Вважається, що запуском платформи в маси стало 15 липня 2006 року, і відразу ж почався приріст користувачів, які, як і розробники, спочатку просто дуріли на сторінках безкоштовного сервісу, а потім (повільно та драматично) сталося стихійне лихо, що перевернуло розвиток Твіттера і суттєво прискорило його.

У серпні 2006 року Сан-Франциско стався землетрус із руйнуваннями. Перед користувачами постало відразу кілька завдань:

• отримати актуальну інформацію щодо роботи інфраструктури мегаполісу;

• навести довідки про можливі жертви та постраждалих внаслідок стихійного лиха.

І саме у той момент всі зрозуміли, яку чудову штуку вони змайстрували - більша частина інформації про землетрус пройшла саме через Твіттер, причому, кількість користувачів протягом серпня стрімко зростала, і з того часу вже не зупинялося, хіба що часом уповільнювалося. Люди оцінили зручність, оскільки актуальна інформація через платформу поширювалася буквально за 5 хвилин, при тому, що за допомогою радіомовлення відомості про подію розповзалися країною в середньому за півгодини, а телебачення витрачало на це до 2-3 годин. У цьому сенсі Twitter через півроку після фактичного запуску обскакав навіть найсерйозніші онлайн-ЗМІ свого часу. Тих 140 символів, які розробники заклали в короткі повідомлення, користувачам вистачало, щоб передати потрібну інформацію. Якщо вони не вкладалися в заданий об'єм, то просто писали другий твіт, а за потреби і третій, витрачаючи на це буквально секунди.

До осені 2006 року Вільямс вирішив прибрати Твіттер до рук. Фішка в тому, що він хоч і вклав велику частину грошей у розробку проекту, але не повну суму, були в нього і сторонні інвестори, які невідривно спостерігали за успіхами Odeo та Twitter. Еван почав поширювати серед них інформацію про нібито проведений аналіз, повідомляючи, що «наближаються темні часи». Нагнав остраху, розписав у фарбах, що ні нову платформу, ні саму компанію загалом, успіх не чекає, все, що вони роблять і просувають – свідомо збитково, людям це не подобалось, тож, даруйте, хана… Ну і виявив турботу та запропонував викупити їх частки в проекті за порівняно непогані гроші, ті погодилися, в результаті чого Вільямс став абсолютним власником Odeo і, отже, Твіттера, що набирає обертів. Знали б інвестори, що вже за десяток років цей сервіс оцінюватиметься більше, ніж у мільярд доларів…

Зробили, до речі, хитро - у жовтні 2006 року компаньйони створили окрему компанію Obvious Corporation з мізерним статутним капіталом, і від її імені викупили і Odeo, і Twitter, і ще десяток дрібних власних проектів, в які вкладалися сторонні інвестори. Не зовсім зрозуміла логіка цієї операції у глобальному економічному плані, але, швидше за все, вже тоді хлопці вирішили виділити Твіттер в окрему компанію, і для полегшення цього процесу розділили свій бізнес на кілька частин, помістивши їх, грубо кажучи, під один дах – це допомогло відвернути увагу інвесторів, і трохи заощадити на податках.

На початку 2007 року в середньому за добу користувачі відправляли близько 5тис. твітів, причому, велика їх частина не містила якогось серйозного смислового навантаження, люди продовжували дуріти, але все більше ставало повідомлень, пов'язаних із останніми політичними подіями, заходами зі світу мистецтва. Наприклад, концертів, виставок та ін., і навіть економічних коливань. Ця статистика говорить про те, що вже на той час Twitter використовували люди різних соціальних верств з різними інтересами, і тоді Вільямс зважився представити проект широкої аудиторії, скажімо так, продемонструвати його цілому світу. Обрали для цієї операції фестиваль South by Southwest, який кожен березень відбувається у Техасі. Дуже вірне рішення – цей захід приваблює величезну кількість людей з усіх Сполучених Штатів, трапляються навіть гості з Європи, тобто охоплення аудиторії величезне. Творці платформи зробили мудрий хід – повісили на виставці два мультимедійні екрани, підключили їх до комп'ютера, і дали всім бажаючих поспілкуватися один з одним через систему обміну миттєвих повідомлень. Всім настільки сподобався цей задум, що вже в перший день фестивалю почали звучати гасла із серії «Твіттер рулить», а кількість зареєстрованих користувачів протягом доби різко підскочила з 20 тисяч людей до 60. У результаті Twitter отримав на фестивалі нагороду Web Award, а проект різко рвонув уперед!

І ця подія мало не призвела до загибелі проєкту… Кількість зареєстрованих користувачів почала зростати в прогресії, збільшилася кількість відправлених твітів (близько 300 тисяч на добу до початку осені 2007 року) і ресурс почав виходити на окупність за рахунок вбудованої реклами, але така велика відвідуваність неминуче веде до перевантаження серверного обладнання, не розрахованого на такі масштаби. Почалися короткочасні збої - вони не вивели платформу з ладу. Довелося керівництву компанії екстрено міняти сервери та «лікувати» ПЗ. Так, здебільшого впоралися швидко, але дрібні баги так і залишилися. І ось що дивно – вони не налякали людей, і вже наприкінці 2007 року стало зрозуміло – Твіттер крокує світом, залучаючи користувачів не лише у Сполучених Штатах, а й в інших країнах. Це дійсно показник успіху – психологічна тонкість у тому, що якщо відвідувачі сайту або додатку не скаржаться на дрібні косяки, значить вони щиро його люблять, і готові зазнавати деяких незручностей. Цікаво, що розвиток Твіттера завжди йшов сплесками, пов'язаними з великими подіями міжнародних масштабів, таких як:

• спортивні чемпіонати;

• значні політичні події;

• стихійні лиха;

• економічні кризи.

Людям потрібна можливість швидко отримати та відправити інформацію великої аудиторії, а Twitter для цього підходить найкраще. Так, під час проведення Чемпіонату світу з футболу в 2010 році кількість твітів, що відправляються, часом перевищувала 3000 в секунду, і це при тому, що ще за пару років до цього користувачі публікували трохи більше коротких повідомлень в день. Ну, а реальна можливість оцінити фінансовий успіх компанії настала у 2013 році, вже після звільнення з посади генерального директора Вільямса (його місце зайняв Дік Костоло, який до цього був операційним директором) – Твіттер виставили на біржу акції (IPO), і залучили тисячі інвесторів із сукупними вкладеннями майже 2 мільярди доларів. Ці вливання дозволили перетворити Twitter, наситивши його:

• новими можливостями роботи з фото- та відеоматеріалами;

• свіжими засобами захисту облікових записів користувачів від злому;

• найсучаснішими скриптами для публікації та розповсюдження повідомлень.

Крім того, на ринок вийшли додатки для мобільних пристроїв з найпопулярнішими операційними системами, що миттєво полюбилися користувачам за простоту, легкість, багатофункціональність та інших фішок, яких не могли запропонувати конкуренти.

Способи використання

Вже до 2008 року Твіттером зацікавилися ЗМІ, підприємці, великі компанії, а також знаменитості, які шукають нових можливостей пропіаритись. Одночасно з цим з'явились користувачі, які бажають заробити на своєму контенті, тобто, фактично, перші блогери, які отримують постійний дохід з інтернету, насамперед соціальних мереж. Бо з приходом Твіттера на ринок - монетизація контенту набула обертів по-справжньому масштабних. Так, у свій час особливою популярністю платформа користувалася у власників дрібних кафе, кав'ярень, піцерій та іншого громадського харчування, що розширює бізнес. Суть у тому, що відвідувачі подібних закладів бажають спробувати щось нове. Бізнесмени пускають твіти з коротким описом продукції, супроводжуючи їх зображеннями, користувачі починають ретвітити.

У сучасному світі відбувається багато різних подій, які тягнуться кілька днів, а то й тижнів, наприклад, фестивалі та карнавали, геополітичні конфлікти, економічні потрясіння або, навпаки, злети. Користувачам цілком вистачить інформації стиснутої із серії «о 14.00 розпочався матч»,«о 14.15 забитий перший гол» тощо. Подібним чином висвітлювалася смерть Майкла Джексона в 2011 році і наступні жалобні заходи – фактично, прямий ефір без необхідності провантажувати тонни відео та лазити купами сайтів, Твіттер у цьому плані виявився дуже привабливим.

Ще один популярний спосіб використання Twitter - заробіток на рекламі у власних мікроблогах. Наприклад, хтось вирішив публікувати коротенькі розважальні нотатки на кшталт анекдотів, афоризмів, мемів та ін. рекламодавців, які за окрему плату розміщують у нього твіти про свої товари та послуги. Варіант вигідний усім сторонам - реклама в Twitter не нав'язлива, охоплення величезні, в тому числі, за рахунок ретвітів, ціна на "промо" не дуже висока. Цікаво, що Твіттер - одна з небагатьох соцмереж, яка намагалася сильно не втручатися в рекламні матеріали, що розміщуються. З одного боку, це вигідно блогерам та рекламодавцям, з іншого – породжує хвилі критики з боку відвідувачів, яким не подобається зміст деяких промо-матеріалів.

Секрет успіху Twitter

Один з ключових секретів успіху – це безперервне вдосконалення платформи, постійне спілкування з користувачами, підтримка діалогу на тему того, що їм потрібно, а що не дуже, питання щодо зручності платформи, можливого розширення функціоналу (або його скорочення, бо багато зайвих фішок було викинуто за роки розвитку Твіттера). Такий підхід дає можливість своєчасно реагувати на переваги і тенденції, що змінюються.
Наприклад, одне із найпопулярніших нововведень за останні роки – збільшення максимального обсягу посту до 280 символів. Цікаво те, що це не торкнулося азіатських країн, мови яких дозволяють через один символ висловлювати дві, а то й три думки.

Цікаві факти

• Найперший твіт, зроблений у Твіттері, було виставлено продаж через аукціон. Продавався він у вигляді NFT-токену, це сталося 6 березня 2021 року. Пропозицій надійшло дуже багато, незабаром цінник за лот піднявся до мільйона доларів. Переможцем торгів став Хакан Еставі, він запропонував за твіт 2.9 млн доларів, виручені гроші пішли на допомогу жителям Африки, які постраждали від коронавірусу. Принаймні так говорить офіційна версія.

• У 2009 році загальна кількість твітів перевищила мільярд. Що означає ця цифра – за три роки компанія пройшла шлях від одного повідомлення до цифри з 9 нулями. Причому довгий час така статистика в принципі не розкривалася, але не через бажання сховати інформацію набагато глибше, а тому що керівництво компанії навіть не здогадувалося про можливий дикий інтерес з боку світової спільноти до подібних даних.

• Незважаючи на дуже серйозні технічні фішки Твіттера, там досі немає так званої розумної стрічки, яка показує матеріали лише тим користувачам, яким вони можуть бути реально цікавими за аналогією з Фейсбуокм, Яндекс Дзеном, ВК та іншими. Наприклад, те, що опубліковано блогером, може побачити будь-який передплатник, так і випадковий користувати Twitter. Добре це чи ні – сказати складно, проте, користувачі інших соціальних мереж часто лають «розумні стрічки» за криві алгоритми.

• Так як у Твіттері практично немає модерації, там нерідко публікують оголену, часто дуже відверту. Ні, іноді такі матеріали все-таки видаляються, але ризик натрапити на що «полуничний» у стрічці дуже великий. До речі, саме тому знаючі люди не дозволяють своїм дітям заводити в Twitter акаунти.

• Незважаючи на те, що Твіттер ніколи не позиціонував себе конкурентом відеохостингів, насамперед Ютубу, на сторінках платформи на день проглядається щонайменше 2 мільярди відеороликів. Повторимося, керівництво компанії ніколи не ставило за мету популяризувати цей формат, воно саме так вийшло!
  Модерація слабка, так, але дуже активно баняться блоги, що розпалюють будь-які види ненависті, зокрема національної, релігійної та ін. Так, в середньому на рік блокується близько мільйона акаунтів саме за це.
  Саме з Твіттера походить таке популярне нині явище, як хештег, тобто назва теми, виділена символом #. Це дозволяє користувачам швидко шукати матеріали на подібні теми. Є, щоправда, тонкість – впровадили хештеги не розробники Twitter, а один із користувачів, за деякими даними, Кріс Мессін.

А поки Ілон Маск усунув Каньє Веста від Twitter за підбурювання до насильства та антисимітських висловлювань, що на мою думку це супер правильне рішення і потрібно таку практику запроваджувати і в інших соц. мережах. Я не маю на увазі тільки репера, а й тих хто також не відноситься до ліку зірок та публічних осіб.

Також Twitter офіційно запустив функцію подкастів. Вони розміщені у вкладі Spaces, і зараз нововведення вже доступне англомовній аудиторії по всьому світу. В рамках оновлення виникли так звані «Станції», покликані групувати контент на теми. Користувачеві будуть надані рекомендації, що ґрунтуються на його підписках. Користувач може відзначити лайком подкаст, щоб алгоритми Twitter «взяли до уваги» його інтереси. Згідно зі статистикою, яку виявили аналітики Twitter, близько 45% користувачів у США слухають подкасти, тому компанія вирішила впровадити їх на своїй платформі. Цікаво, що зовсім недавно від подкастів відмовився Facebook, який він розвивав лише рік. Передбачається, що Twitter має шанси досягти в цьому успіху при належній і якісній модерації.

Хакер Джордж Готц, який свого часу прославився випуском джейлбрейка для iPhone та зламом ігрової приставки Sony PlayStation 3, влаштувався на роботу в Twitter. Новий глава соціальної мережі Ілон Маск прийняв його для роботи над пошуком сервісу. Але становище Twitter тільки погіршується… Ілон Маск уже звільнив приблизно половину від загальної кількості співробітників. Командний центр компанії втратила безліч фахівців. У відділі основних служб тепер працюють тільки чотири людини, тоді як раніше штат цієї структури перевищував 100 співробітників. У деяких інших підрозділах чисельність персоналу скорочено на 80 %, а окремі структури і зовсім залишилися без співробітників. Тим працівникам, які залишилися, обіцяні "довгі години з високою інтенсивністю" і "надзвичайно жорсткі" умови.

На цьому історія Твіттеру ще не скінчилась, а вона лише переходить на новий етап, за яким ми будемо разом спостерігати в реальному часі. Маск точно про це потурбується).