Українців сколихнула чергова трагедія – підірвана російськими окупантами Каховська ГЕС. Суспільство та інформаційний простір досі знаходяться в підвішеному стані й прогнози недалекого майбутнього суттєво різняться. Уже всім зрозуміло, що це зробили саме росіяни, але чи прогнозував наш супротивник саме такі наслідки? Що очікувати півдню України і якого ураження зазнає агросектор? Як відреагувала міжнародна спільнота та яку допомогу нам нададуть? Чи можна в цій безпросвітній темряві знайти плюси та найголовніше – який вплив злочину на ЗАЕС? Відповіді на ці питання ви знайдете в нашому матеріалі!
За даними Офісу Генпрокуратури України, 6 червня 2023 року близько 03:00 російські військові підірвали греблю Каховської ГЕС на Херсонщині.
О 06:08 відоме російське медіа «РИА Новости» публікує офіційне звернення Володимира Леонтьєва, російського мера окупованої Нової Каховки, де він говорить, що ситуація в регіоні стабільна, а підрив Каховської ГЕС називає «брєдом».
О 06:51 російський військовий блогер Михайло Звинчук, більш відомий як «Рыбарь» (1.1 млн підписників у Telegram) повідомив, що на Каховській ГЕС стався «невеликий підрив».
Разом з тим окупаційний мер Леонтьєв робить заяву, яка спростовує його ж нещодавні слова. Володимир говорить, що це не «невеликий підрив», а ракетна атака ЗСУ. Варто зауважити – вода вже витікала три години й цивільне населення ніхто не повідомляв про небезпеку.
Російські пропагандисти не встигають звірити свої методички та видають різні версії цієї події. Хтось говорить, що витоку води немає, хтось каже, що невеликий підрив, а деякі вже розуміють свій інформаційний промах і починають зміщувати акцент на ЗСУ й перекладають провину на українську сторону:
Соловйов анонсує ефір про «удар ЗСУ» по Каховській ГЕС (07:14) та знову дублює слова Леонтьєва про цілісність дамби та відсутність катастрофи (07:51). Як бачите, російські пропагандисти відносно довгий час говорили, що фатальних наслідків не буде.
А чому не буде? Бо о 08:25 деякі російські телеґрам-канали, які не встигли узгодити інформаційну повістку, на радощах почали звітувати про знищення позицій ЗСУ на островах біля Херсону, тим самим підтверджуючи успішність своєї «операції». Найімовірніше, російська армія дійсно хотіла підтопити позиції ЗСУ на островах, але навіть тут зазнала невдачі та запустила процес затоплення населених пунктів.
Російські медійні лиця усвідомлюють провал та намагаються пом’якшити ситуацію
Юрій Подоляка на російських телеканалах розповідає, що для нас та росіян ця ситуація стала справжньою несподіванкою.
Телеґрам-канал на 780.000 підписників «АРХАНГЕЛ СПЕЦНАЗА Z» намагається знайти причини того, чому ЗСУ ніби-то підірвали Каховську ГЕС й робить висновок, що українська армія не може або не хоче йти в контрнаступ, тому відтягує час або унеможливлює форсування Дніпра зі своєї сторони. Такі припущення дивно читати, тому що знищення Каховської ГЕС спричинило величезний удар по агросектору України, про який ми розповімо в наступних частинах цього матеріалу.
«WarGonzo», телеґрам-канал з авдиторією в 1.2 млн підписників, підтримує російський наратив про те, що Україні вигідно підірвати дамбу. До речі, автори цього медіа так і не пояснили, яка користь буде для української армії. Потім цей канал опублікував відео зі «знищеними танками Leopard», які потім спростували та висміяли, бо фігури «танків» дуже схожі на сільськогосподарську техніку.
Саме час зробити висновок цієї підтеми: хоч показано й маленьку кількість російських пропагандистів, можна помітити, що вони намагаються вигадати багато варіантів підриву Каховської ГЕС, щоб дезорієнтувати читачів. Головне – відвернути увагу на себе й створити такий інформаційний шум, аби люди навіть не намагались знайти правду.
Хтось каже, що підрив повна несподіванка для обох сторін, інші кажуть, що цей теракт вчинили ЗСУ, а деякі російські блогери шукають нові цілі на території України та фантазують про ще більші масові вбивства цивільного населення.
Кровожерливість росіян не приховується
Як ви вже могли зрозуміти, більшість російських медійних особистостей намагаються відвернути увагу читача від реального розвитку подій й вигадують багато причин цієї трагедії, «розмазуючи» всю суть теракту.
Але деякі особи не змогли приховати свою кровожерливість та виділились серед усіх. Ось деякі з них:
Владислав Поздняков пропонує нову ціль у вигляді Київської ГЕС, яка, за його словами «змиє місто за лічені хвилини» та «місто просто перестане існувати». Найімовірніше, це майбутнє ІПСО, яким будуть лякати українців. Насправді київську дамбу не зламати навіть ракетами, тому подібні публікації слід сприймати як маніпуляції. Але факт залишається фактом – росіяни не проти масового вбивства населення, а деякі цього й не приховують.
Російський військкор «Тринадцатый» відкрито пропонує підривати інші дамби та ГЕС на Дніпрі, але за однієї умови: якщо всі російські військовослужбовці встигнуть евакуюватись. Його жорстокість вражає, тому що немає ні слова про цивільне населення навіть на окупованій частині Херсонщини чи інших областей. Не йде мова навіть про воду до Криму. Лише цинічне бажання втопити якомога більше звичайного населення, коментуючи затоплені будівлі словами «Буль буль». Не варто шукати логіки, але того ж дня ця «людина» каже, що дамбу підірвали все-таки «укронацисти»
Кровожерливість росіян дійсно вражає. Вони бачать страждання мирного населення та хочуть ще більших масштабів. російські пропагандисти більшого ґатунку максимального пом’якшують ситуацію, а блогери – дають волю всім своїм думкам.
Зараз ви дізнаєтеся, чому для української сторони такий розвиток подій приносить суцільні втрати й що російські пропагандисти знову брешуть та перекладають вину на Україну, але справедливо було б почати саме з людей, бо у короткостроковій перспективі зазнали ураження їх домівки.
Станом на 14:00 7 червня затоплено 1800 будинків лише на Херсонщині, а вода поступово підбирається до Миколаєва. В Херсоні одним з першим почало підтоплювати мікрорайон Острів, звідти вже евакуюють людей.
Ситуація на лівому березі критичніша: під водою вже Олешки, Корсунка, Дніпряни, Козача Лагері, Кардашинка, Кохани й підіймається рівень води в Голопристанській громаді. Загалом у зоні стрімкого затоплення опинилося понад 80 населених пунктів.
«На підконтрольній Україні території - понад 17 тисяч осіб підлягають евакуації, рятувальні заходи розпочато. Крім того, на непідконтрольній - близько 25 тисяч наших людей, про яких зовсім не думає так звана окупаційна "влада"», - заявила заступниця генпрокурора України Вікторія Литвинова. Без води можуть опинитися Каховський канал, що подає воду в окупований Бердянськ, більшість населених пунктів Запорізької та Дніпропетровської областей. Також ускладнено постачання води в окупований Крим.
Дослідник історії української енергетики й урбаніст Віталій Селик у розмові з виданням «Заборона» каже: «Відсутність водопостачання призведе до міграції населення як на тимчасово окупованих, так і на підконтрольних Україні територіях. Увесь південь Запорізької, Херсонської та Дніпропетровської областей споживав переважно воду, яку отримував через водопровід від Каховської ГЕС. Тому, ймовірно, водопостачання в регіоні зникне або буде критичним. Зменшення робочих місць, водопостачання та комфортного життя в регіоні призведе до міграції людей до Центру та Заходу України, що може зумовити економічну кризу конкретно в цьому регіоні, але незначно покращити економічну ситуацію в інших»
Наслідки витоку води для України. Агросектор
На думку аналітиків EastFruit, підрив дамби Каховської ГЕС – це не лише екологічна та гуманітарна катастрофа, яка призведе до затоплення величезних територій та багатьох населених пунктів, а й найбільший злочин проти продовольчої безпеки світу.
Річ у тім, що саме Каховське водосховище було серцем однієї з найбільших зрошувальних систем Європи. І саме південні регіони України забезпечували пшеницею, кукурудзою, соняшником та соняшниковою олією, соєю та соєвим шротом країни Близького Сходу, Азії, Африки та Європи. Також вода з цієї зрошувальної системи дозволила вирощувати до 80% всіх овочів в Україні та значний відсоток фруктів і винограду. Майже всі фрукти теплого клімату України, такі як персики, абрикоси, вишні, виноград тощо, вирощувалися на основі зрошення з Каховського водосховища. Більшість літніх теплиць, що забезпечують населення України та Молдови доступними за ціною помідорами, баклажанами, огірками та перцем, також були розташовані вздовж відгалужень Каховської зрошувальної системи.
Сьогодні без зрошення в цьому регіоні неможливо виростити практично будь-яку сільськогосподарську продукцію, особливо овочі та фрукти. Річ у тім, що в регіоні випадає лише близько 400 мм опадів на рік і більшість з них у зимовий період, тобто поза вегетаційним періодом. Така мізерна кількість опадів характерна для пустель, а руйнування греблі Каховської ГЕС фактично перетворює південь країни на пустелю.
Крім того, цей терористичний акт гарантує подальше перетворення Криму на пустелю, не тільки непридатну для сільського господарства, а й непридатну для життя людини в принципі.
На відновлення дамби та зрошувальної системи знадобиться щонайменше 5-10 років, і це стане можливим лише після повного звільнення України від окупантів. При цьому 5 років - це оптимістичний сценарій, який буде вкрай складно реалізувати на практиці, навіть якщо на відновлення системи знадобляться мільярди доларів.
Відповідно, пріоритетом для українських фермерів зараз є розробка технологій вирощування та обробки овочів, таких як цибуля, морква, салати, зелені культури тощо, в центральних регіонах України, де є доступ до води для зрошення. В іншому випадку в найближчі роки Україні доведеться забути не тільки про експорт овочів, але й про можливість самозабезпечення населення України овочевою продукцією навіть у літні місяці.
Висновок: після таких фактів руйнувань нашої ж економіки важко уявити, що це наших рук справа. Знищення зрошувальних систем може перетворити Херсонську та Запорізькі області на суцільну пустелю, не говорячи вже про Крим. Затоплені села та продовольча криза – це ті переваги, про які кажуть російські медійні особистості. Окрім того, на відновлювання Каховської ГЕС та зрошувальної системи півдня України потрібно по оптимістичним прогнозам 5 років й великі капіталовкладення. Для чого це робити Україні? російські дикарі з посмішкою замовчують.
Хочеться одразу розчарувати: міжнародні організації виразили своє занепокоєння й підтримку України лиш на словах, а деякі створили власні прогнози цього екоциду.
· Генсек Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич у себе у твіттері назвала злочинним і безрозсудним підрив Каховської ГЕС: «Я засуджую руйнування росією дамби в Україні: це злочинно і безрозсудно».
· Президент Європейської ради Шарль Мішель шокований руйнуванням дамби Каховської ГЕС: «Шокований безпрецедентною атакою на дамбу Нової Каховки. Руйнування цивільної інфраструктури однозначно кваліфікується як воєнний злочин – і ми притягнемо Росію та її маріонеток до відповідальности».
· Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс після підриву росією дамби Каховської ГЕС заявив про необхідність перемоги Україні на полі бою: «Терористи не зупиняться, якщо їх не зупинити. Вони не ведуть переговори ні з чим, окрім сили. Вони без жалю спричиняють величезні катастрофи. Я скажу це ще раз: тривалий мир в Європі вимагає перемоги України як на полі бою, так і в суді. Ніщо інше не спрацює».
Найбільше виділилась ООН, яка 6 червня вирішила відсвяткувати день російської мови та опублікували привітання у своєму твіттері. А російський офіційний акаунт ООН закликав у цей день «сохранять морскую экосистему и экосистему суши», «ликвидировать нищету» та створювати «устойчивые города с населенными пунктами». Через деякий час ООН все-таки відреагувала на події з Каховською ГЕС та присвятила цьому один твіт, але не наголошуючи на винуватцях.
Як відреагували міжнародні екологічні організації?
Всесвітній фонд дикої природи ніяк не відреагував на екоцид в Україні. Останній твіт датується 6 червня про життя біля океану в Індонезії.
Грінпіс зробив 38 твітів за 6-7 червня і лише один про Каховську ГЕС. У ці дні згадувалось, мабуть, все: від перероблювання пластику до загнивання покинутих авто Toyota. До речі, активність Грінпіс проявив на своєму іншому акаунті – Greenpeace CEE, який налічує всього лиш 729 підписників.
Всесвітнє товариство захисту тварин, Міжнародний союз охорони природи та Міжнародний зелений хрест ніяк не відреагували на злочин росіян, хоч їхні акаунти у соцмережах продовжували стрімко оновлюватися.
Як бачите: більшість відомих екоорганізацій ніяк не відреагувала на екоцид в Україні. Ті формування, які все-таки висвітлили цю ситуацію, дали свої оцінки та розголос лише 7 червня, коли багато населених пунктів уже було під водою. Ніякої матеріальної підтримки запропоновано не було.
Як щодо міжнародних правових організацій?
МАГАТЕ – в соціальних мережах представники цієї організації дали коментарі щодо ситуації на ЗАЕС, але не наголошували на країні-винуватиці.
ОБСЄ – засудили підрив Каховської ГЕС без конкретних звинувачень та закликали припинити цю війну.
ЮНЕСКО – публікували фото з українських шкіл, де учні вивчають свою спадщину.
Висновок: лиш деякі організації у сферах прав людини та екології висвітлюють ситуацію навколо України. До того ж далі ретвітів діло не просувається. Як і з європейськими політиками, є слова про засудження та заклики до припинення війни, але немає чітких пропозицій щодо допомоги.
Президент України Володимир Зеленський ще в жовтні 2022 року заявляв, що російські окупанти замінували Каховську ГЕС і готують на ній теракт.
Під час звернення до Європейської Ради глава держави тоді зазначив, що якщо окупанти підірвуть дамбу, то в зоні швидкого затоплення опиняться понад 80 населених пунктів, включно з Херсоном, через що можуть постраждати сотні тисяч людей.
Президент наголосив, що цей російський теракт також може залишити ЗАЕС без води для охолодження, адже вода для атомної електростанції береться саме з Каховського водосховища.
Офіційні ресурси «Укргідроенерго» повідомляють, що Каховська ГЕС повністю зруйнована та відновленню не підлягає. Неконтрольоване зниження рівня водосховища є додатковою загрозою для тимчасово окупованої Запорізької АЕС. Вода з Каховського водосховища необхідна для того, щоб станція отримувала підживлення для своїх систем безпеки. Зараз станційний ставок-охолоджувач наповнений.
Енергоатом: «Ми не оцінюємо цю ситуацію як критичну для ЗАЕС через те, що вона зараз охолоджується від власного ставка-охолоджувача, який відокремлений від Каховського водосховища».
Світло в кінці тунелю: чи можна знайти плюс в цій ситуації?
Так, не варто шукати переваги в цій події, коли під воду йдуть десятки населених пунктів. Україну очікує глобальна агрокриза й існує велика загроза для ЗАЕС, але все-таки щось позитивне просвітлюється в новинах.
Тепер Україна може бити у відповідь
New York Times: позиція адміністрації Байдена щодо «червоних ліній» Кремля змінилась. Тепер їх більше не бояться. Червоних ліній більше немає: США вирішили не перешкоджати ударам України по території росії та прокоментували це так: «Слухайте, це війна. Таке на війні трапляється»
Як бачите, нашим західним партнерам потрібні великі жертви серед мирного населення, щоб вони почали приймати або хоча б проговорювати вольові рішення, які здатні змінювати хід подій. Не гарно кусати руку, яка тебе годує, але практика показує, що західні партнери розв’язують нам руки тоді, коли росіяни вчиняють новий теракт. Це може бути Маріуполь, ракетний обстріл Вінниці чи Дніпра, а зараз це підрив Каховської ГЕС, який в довгостроковій перспективі зробить дуже багато шкоди не тільки для України, а й для всього світу. Замість того, щоб експортувати пшеницю та овочі, Україна буде намагатись в наступні роки задовольнити свої потреби. А поки екоорганізації та політики мовчать, на Дніпропетровщині вже почався мор риб, а з окупованих Олешок неможливо самостійно евакуюватися.
Важливе попередження: інформація про відхід води з цих ділянок потребує підтвердження експертів.
В одному місці вода прибуває, а з іншого зникає. Значить з води піднімуться інші землі?
Великий Луг – велика місцина біля Каховського водосховища, яка була затоплена в 1955-57 роках. Це велетенські річкові плавні, які колись існували на лівому березі Дніпра між Дніпром і Конкою, а також тягнулись широкою смугою вздовж Правого берега від гирла річки Середня Хортиця. Плавні, зарослі листяним лісом, очеретом і рогозом мали площу понад 400 км². Нині майже вся територія Великого Лугу, за винятком кількох сотень гектарів у південно-східній частині острова Хортиця і на лівому березі Дніпра, залита штучним Каховським морем.
Сучасна етнографічна мапа Великого Лугу почала формуватись з початком заснування Запорозької Січі. В той час Великий Луг ще називали Диким Полем. Його територія входила до складу земель війська Запорізького, а саме до Конської паланки. Самі Січі стояли в місцях, з яких було легко випливати човнами на Дніпро чи виходити кіньми в степ, тому траплялося не один раз, що вороги захоплювали й руйнували Січі, але викорінити запорожців їм ніколи не вдавалося, бо, забачивши свою слабкість, козаки закопували в піски гармати й скарби й, подавшись човнами в непролазні пущі Великого Лугу, перебували там доти, аж поки вороги відходили геть.
Радянська влада на Україні внесла свої «корективи» в етнографічний склад населення – численні голодомори, колективізація та індустріалізація, репресії та культурна революція. Після Другої світової війни проведення антилюдських операцій з переселення народів, зокрема, так звана операція «Вісла» привела на землі Великого Лугу українців з Підляшшя та Сяну.
Катастрофічною втратою історичної та культурної спадщини Великого Лугу стало затоплення плавнів водами Каховського водосховища в 1956 році. Під водою залишились Запорозькі січі, древні залишки міст, козацькі зимівники, городища і могильники. В різний час споруджувалися Томаківська Січ, Базавлуцька Січ, Микитинська Січ, Чортомлицька Січ та Нова Січ. Що може залишитись там?
На цій історичній карті гарно видно, які території пішли під воду після створення Каховського водосховища. Не через тиждень чи місяць, але є вірогідність, що ці території зможе побачити людське око. https://oldmaps.dp.ua/?leftmap=1853#12/47.5908/34.5530
Українське суспільство знову в тонусі. Як це вплине на майбутнє
Наостанок варто поговорити про ідеологічні зміни в головах українських людей. До повномасштабного вторгнення велика частка населення була російськомовною, більшість розмовляла нею в побуті. Після окупації, знищених міст та ракетних ударів ми нарешті усвідомили важливість нашої ідентичности, мови, свободи, культури. Прикро визнати, але на правильний шлях нас вивели кров та страждання. Після деокупації багатьох територій, з часом люди починали забувати про війну, вона відчувалась знову десь далеко, точно не поряд. Населення починало пристосовуватись до нової реальности, ракетні загрози стали сірою рутиною.
Автор: Артем Злочевський
