КАРТОННА РЕВОЛЮЦІЯ

КАРТОННА РЕВОЛЮЦІЯ

На площах зібрався свідомий народ,

В повітрі гойдається різний картон.

На кожному — гасло для наших господ:

І вірші, і мати, ганьба на закон.

Плакати — заслона з картону для них,

А замість вогню є колючі слова.

Це зброя вагома, що б'є не усіх,

А совість у кого давно не жива.

Плакати — як прапори гасла людей,

Що можна обстояти завжди своє.

Бо ті, хто прийшли до державних дверей

Не підуть, допоки в них правда ще є.

Вони розривають гнилий маніфест,

Бо мають лице не прийняти його.

Нехай навіть завтра скасують протест —

Сьогодні ж можливо добитись всього.

Слова на картоні не будуть мовчать,

Залишаться в пам'яті завжди палкі.

І хай ті реформи в законі горять,

Коли в нас на варті картонні полки.

Мирослав Манюк

24.07.2025

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Мирослав Манюк
Мирослав Манюк@MiroslavManiuk

Вільний Поет

32Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 16 липня

Більше від автора

  • ВІДПЛАТА

    ВІДПЛАТА

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • ДЕНЬ ПОЕТА

    ДЕНЬ ПОЕТА

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • НІЧ ВІЙНИ

    НІЧ ВІЙНИ

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

  • “ Хованки “

    У вірші "Хованки" йдеться про у спогади і переживання, використовуючи образи природи та родинних стосунків. Ліричний герой згадує про гру в хованки, яка символізує безтурботність дитинства, але також відчуває ностальгію та сум за втраченими моментами.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • ***

    Забери мене, не їх.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • “ Хованки “

    У вірші "Хованки" йдеться про у спогади і переживання, використовуючи образи природи та родинних стосунків. Ліричний герой згадує про гру в хованки, яка символізує безтурботність дитинства, але також відчуває ностальгію та сум за втраченими моментами.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • ***

    Забери мене, не їх.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші