Гортаючи мережу ми іноді можемо побачити створені штучним інтелектом картинки, де зображені люди фізичної праці. Допис під зображенням просить про вподобайку для трудівників. Але мало хто задумується, а звідки взагалі узявся цей мотив.
Припускаю, що тут немає ніякої загадки — це справа християнства. Так тієї релігії, яку зневажають і язичники, і велика кількість соціалістів, і справжні послідовники Айн Ренд.
Річ у тому, що із початку Святого Письма ми бачимо як Всевишній творить світ. Він створює людину і насаджує для неї сад. Бог виступає у ролі Першого Садівника. Можливо, саме тому у наших садах, милуючись цвітінням і красою, ми віднаходимо зв’язок з Живим Богом?
Ручна праця, в античному язичництві, часто вважалася долею рабів. Але з приходом християнства ми знаходимо світоглядний переворот. Ісус із Назарету був сином теслі. Слово “тесля” в оригіналі могло позначати ремісника, будівельника, який працює із каменем. Не дивно, що св. Йосип згодом стає у християнській традиції покровителем робітників. Учора, першого травня у католиків був спомин Йосипа-робітника.
Очевидно, що сам Христос навчався професії свого батька і працював за фахом, аби вижити. Існують псевдонаукові теорії, що він мандрував світом, але серйозних підтверджень цього малувато. Апостол Павло продовжував цю лінію і писав: “Хто не працює, хай не їсть”. У своїх посланнях він пригадував, що коли проповідував, то не був нікому тягарем. Монахи-бенедиктинці, які відроджували Європу мали гасло: “Ora et labora” (молись і працюй). Ось тобі й розповіді про “теорію трьох станів” (Oratores, bellatores, laboratores). Християнство і далі в історії намагалася втілити ці ідеали. Через соціальний католицизм, соціальне Євангеліє (при усіх його перегинах), цехи й гільдії, християнські профспілки, кооперацію, соціальне підприємництво.
Саме тому люди, що прагнуть вигнати християнський дух із суспільства, пропонуючи усякі атеїстичні матеріалізми та нігілізми та водночас прагнучи “соціальної справедливості”, гідного життя робітникам виглядають дуже дивно. Адже ці люди рубають гілку, на якій сидять.
