Християнство і повага до фізичної праці

св. йосиф ремісник і свято праці…

Гортаючи мережу ми іноді можемо побачити створені штучним інтелектом картинки, де зображені люди фізичної праці. Допис під зображенням просить про вподобайку для трудівників. Але мало хто задумується, а звідки взагалі узявся цей мотив.

Припускаю, що тут немає ніякої загадки — це справа християнства. Так тієї релігії, яку зневажають і язичники, і велика кількість соціалістів, і справжні послідовники Айн Ренд.

Річ у тому, що із початку Святого Письма ми бачимо як Всевишній творить світ. Він створює людину і насаджує для неї сад. Бог виступає у ролі Першого Садівника. Можливо, саме тому у наших садах, милуючись цвітінням і красою, ми віднаходимо зв’язок з Живим Богом?

Ручна праця, в античному язичництві, часто вважалася долею рабів. Але з приходом християнства ми знаходимо світоглядний переворот. Ісус із Назарету був сином теслі. Слово “тесля” в оригіналі могло позначати ремісника, будівельника, який працює із каменем. Не дивно, що св. Йосип згодом стає у християнській традиції покровителем робітників. Учора, першого травня у католиків був спомин Йосипа-робітника.

Очевидно, що сам Христос навчався професії свого батька і працював за фахом, аби вижити. Існують псевдонаукові теорії, що він мандрував світом, але серйозних підтверджень цього малувато. Апостол Павло продовжував цю лінію і писав: “Хто не працює, хай не їсть”. У своїх посланнях він пригадував, що коли проповідував, то не був нікому тягарем. Монахи-бенедиктинці, які відроджували Європу мали гасло: “Ora et labora” (молись і працюй). Ось тобі й розповіді про “теорію трьох станів” (Oratores, bellatores, laboratores). Християнство і далі в історії намагалася втілити ці ідеали. Через соціальний католицизм, соціальне Євангеліє (при усіх його перегинах), цехи й гільдії, християнські профспілки, кооперацію, соціальне підприємництво.

Саме тому люди, що прагнуть вигнати християнський дух із суспільства, пропонуючи усякі атеїстичні матеріалізми та нігілізми та водночас прагнучи “соціальної справедливості”, гідного життя робітникам виглядають дуже дивно. Адже ці люди рубають гілку, на якій сидять.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Королівська Правиця
Королівська Правиця@pravytsa

Правий канал

691Прочитань
11Автори
25Читачі
Підтримати
На Друкарні з 12 вересня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Традиції українського Різдва

    Свята вечеря, пост, колядки… Усе це в кожного з нас асоціюється лише з одним – святкуванням Різдва! Це час дива, народження першої зірки, теплої зустрічі з рідними та смачної куті. Згадаймо Різдвяні традиції? Або, можливо, порівняймо їх із сучасними трендами?

    Теми цього довгочиту:

    Різдво
  • Чому фемінізм — не про ненависть до чоловіків, а про допомогу їм?

    Оскар Вайльд писав: «Будь собою. Інші ролі вже зайняті». Однак правда в тому, що майже кожен із нас живе за певним сценарієм.

    Теми цього довгочиту:

    Фемінізм
  • Чи живуть ще Чирські?

    Миколу Чирського називали «невтомним денді», він любив танго та фокстрот і мріяв про дванадцять синів. А ще – пережив угорські концтабори, поставив театр в окупованому нацистами місті й пів життя хворів на туберкульоз.

    Теми цього довгочиту:

    Культура

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Традиції українського Різдва

    Свята вечеря, пост, колядки… Усе це в кожного з нас асоціюється лише з одним – святкуванням Різдва! Це час дива, народження першої зірки, теплої зустрічі з рідними та смачної куті. Згадаймо Різдвяні традиції? Або, можливо, порівняймо їх із сучасними трендами?

    Теми цього довгочиту:

    Різдво
  • Чому фемінізм — не про ненависть до чоловіків, а про допомогу їм?

    Оскар Вайльд писав: «Будь собою. Інші ролі вже зайняті». Однак правда в тому, що майже кожен із нас живе за певним сценарієм.

    Теми цього довгочиту:

    Фемінізм
  • Чи живуть ще Чирські?

    Миколу Чирського називали «невтомним денді», він любив танго та фокстрот і мріяв про дванадцять синів. А ще – пережив угорські концтабори, поставив театр в окупованому нацистами місті й пів життя хворів на туберкульоз.

    Теми цього довгочиту:

    Культура