я зараз у 10 класі і не знаю що буде після школи. я бачу різні тренди та відео де люди після випуску типу “побачимось на наступному тижні, а стоп наступного тижня не буде” і типу сумне відео і музика. Але я цього не зрозумію, у мене майже не було друзів, не було історій, спогадів пов'язаних зі школою окрім вічних тестів або ще щось. хоча є спогади але вони не дуже приємні. ще й останні 4 роки була дистанційка, тому я точно не буду сумувати за школою. чи взагалі сумувати за чимось, не впевнений в цьому.після школи мені треба буде кудись поступати або просто починати шукати роботу, і я не знаю що мені робити. я не вибрав університет чи коледж, не знаю ким хочу бути. можливо єдине на чому треба сконцентруватися в такому випадку це просто заробити побільше грошей. мої хоббі та інтереси дуже складно монетезувати тому не думаю що буде як в якихось там митців чи ще щось. просто сподіваюсь що проживу це життя активно а не пасивно. буду достатньо мужнім та чесним, треба вірити в себе, треба готуватися як до найкращого так і до найгіршого
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Я забив на школу та живу далі
просто розповідь про те як я забив на школу і про мене на початку війни
Теми цього довгочиту:
Школа
Вам також сподобається
Контексти документальної фотографії, як можливість маніпулювати сприйняттям
Проблеми контекстів фотографії, які суттєво впливають на те - як ви сприймаєте певні події. Ділюсь думками на тему, з прикладами.
Теми цього довгочиту:
ФотографіяТеми цього довгочиту:
ПрозаБуша. Місце, де зупиняється час
Буша – це маленьке село на Вінниччині з великою культурною спадщиною та унікальними ландшафтами. Тут, у тиші та спокої, час ніби зупиняється, дозволяючи поринути в минуле й задуматися над вічним.
Теми цього довгочиту:
Історія