Зіткнувшись з економічною ізоляцією через вторгнення в Україну, Росія звертається до Китаю за допомогою в освоєнні Арктики, оскільки західні енергетичні компанії намагаються вийти з російських проєктів. Новостворена співпраця найбільш помітна у зростанні постачання нафти Північним морським шляхом, який перетинає Арктику з північного заходу Росії до Берингової протоки.
Обсяги, хоча і невеликі порівняно з тими, що транспортуються південними маршрутами, за останні тижні різко зросли. Росія стверджує, що має право регулювати транзит цим маршрутом. Вона заявляє, що попит змусив її дозволити більшим танкерам без так званої льодової класифікації – міцніших корпусів та інших підсилювачів – плавати по заповнених льодом водах, що викликає побоювання щодо розливів у віддаленому регіоні. Перший з двох великих танкерів прибув до китайського порту останніми днями, кожен з яких перевозить понад мільйон барелів нафти.
Пекін прагне розширити свою роль в Арктиці, щоб збільшити доступ до судноплавних шляхів, природних ресурсів, клімату та інших можливостей для наукових досліджень, а також посилити свій військово-стратегічний вплив. Він запропонував «Полярний шовковий шлях» як компонент ширшої інфраструктурної ініціативи китайського лідера Сі Цзіньпіна «Пояс і шлях», що дозволить використовувати коротшу відстань для доставлення товарів через Арктику, оминаючи вузькі місця в Суецькому каналі й Малаккській протоці.
Росія не завжди вітала Китай у регіоні. Свого часу вона виступила проти заявки Китаю на отримання статусу спостерігача в Арктичній раді, а раніше блокувала китайські кораблі, які проводили арктичні дослідження. У 2020 році російська влада заарештувала арктичного експерта за підозрою в наданні розвідувальних даних Китаю. Вторгнення президента Росії Володимира Путіна в Україну змінило підхід Москви. Західні санкції змусили Росію більше покладатися на Китай у підтримці своєї економіки, військових зусиль і давніх цілей дослідження Арктики.
Оскільки західні компанії намагаються вийти зі своїх проєктів у Росії, Москва звернулася за допомогою до китайських компаній для розвитку портів, шахт та іншої інфраструктури у російській Арктиці. У лютому Росія змінила свій документ щодо арктичної політики. Політика Росії, яка раніше була зосереджена на «зміцненні добросусідських відносин з арктичними державами», тепер наголошує на доступі до всіх іноземних держав – крок, який ще більше відчиняє двері Китаю.
Джерело: Wall Street Journal
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Казахстан стає привабливим «ядерним» гравцем
У Казахстані уряд планує побудувати першу атомну електростанцію і найближчим часом проведе референдум з цього приводу. Країна хоче диверсифікувати свої енергетичні потужності та вже визначила можливий майданчик для будівництва АЕС.
Теми цього довгочиту:
ГеополітикаЩо Росія сподівається отримати від конфлікту між Ізраїлем і ХАМАСом
«Росія зайняла пропалестинську позицію настільки, що навіть мене це здивувало», – каже Ганна Нотте, експерт з питань зовнішньої політики Росії на Близькому Сході в Центрі досліджень нерозповсюдження Джеймса Мартіна.
Теми цього довгочиту:
ГеополітикаТурецький режим підтримує тероризм
Після рішення міністра закордонних справ Ізраїлю Елі Коена відкликати дипломатичних представників з Туреччини, виникла ескалація напруженості між країнами. Це стало відповіддю на підтримку президентом Туреччини руху ХАМАС під час конфлікту з Ізраїлем.
Теми цього довгочиту:
Геополітика
Вам також сподобається
Членство України в НАТО ‒ Френсіс Фукуяма
Треба почати конкретно думати про умови, за яких НАТО прийме Україну, і активно готуватися до такого результату. Це мислення потрібно починати зараз, тому що ми на Заході ще дуже далекі від консенсусу в цьому питанні.
Теми цього довгочиту:
ПолітикаДжонатан Бернштейн: Поштовх республіканців до імпічменту - чистий театр — Bloomberg Opinion
Немає жодних доказів, які б свідчили про будь-які протиправні дії президента, але праві члени Конгресу сповнені рішучості поширювати свою вигадку.
Теми цього довгочиту:
АналітикаAI: Кількість страт у світі зросла майже на третину — DW
За даними міжнародної організації Amnesty International, у 2023 році було страчено не менше 1153 осіб. У Білорусі виконаних вироків минулого року не було.
Теми цього довгочиту:
Аналітика