Гленн Корн, колишній співробітник ЦРУ, про історичну пам’ять, пропаганду та маніпуляції кремля
Історія — це не лише те, що вже відбулося. У сучасній інформаційній війні вона може перетворюватися на інструмент впливу, політичних маніпуляцій і виправдання військової агресії.
Саме про це йдеться у другому подкасті АЛЛАТРА з Гленном Корном — професором, колишнім співробітником американської розвідки та фахівцем із міжнародної безпеки.
Маючи понад 34 роки досвіду роботи в американських розвідувальних службах, дипломатії та сфері міжнародної безпеки, зокрема понад два десятиліття служби за кордоном у Центральній та Південній Азії й на Близькому Сході, Корн аналізує механізми інформаційного впливу та пояснює, чому історична пам’ять стала одним із важливих полів сучасної інформаційної війни.
На його думку, російські інформаційні кампанії використовують історичні події, міфи та колективну пам’ять для формування громадської думки й впливу на політичні рішення.
Коли історію перетворюють на інструмент впливу
Однією з головних тем розмови стала нещодавня стаття Гленна Корна «Забута історія, про яку москва не хоче згадувати».
Волонтер АЛЛАТРА Валерія Сміян зазначила, що у своїй статті Корн стверджує: “москва не просто зберігає власну версію історії, а активно керує нею, спотворює її та перетворює на зброю”.
Чому ж історична пам’ять сьогодні настільки важлива для кремля?
Гленн Корн відповів:
"Ну, тому що, на мою думку, у кремлі розуміють, що у своїх інформаційних кампаніях вони можуть маніпулювати людьми, вони можуть створювати умови для ведення інформаційної війни, спотворюючи певні моменти історії. І коли аудиторія, до якої вони звертаються, з якою вони спілкуються, до кінця не знає історії, нею дуже легко маніпулювати.
За словами Корна, його висновки сформувалися на основі багаторічних спостережень за тим, як росія — спочатку Радянський Союз, а згодом росія — подавала історію Другої світової війни.
Він звертає увагу на те, що у 1990-х роках російське суспільство значно відкритіше говорило про війну та внесок союзників. Зокрема, обговорювалася роль Сполучених Штатів у межах програми ленд-лізу, а також пакт Молотова–Ріббентропа.
Корн згадує рішення Сталіна укласти союз з Адольфом Гітлером і нацистською Німеччиною у 1939 році, який тривав до нападу Німеччини на Радянський Союз у 1941 році.
На його думку, ситуація почала змінюватися після приходу до влади володимира путіна.
"У 90-ті роки було багато розмов і багато поваги за те, що Сполучені Штати зробили в рамках програми «ленд-ліз» та інших напрямків нашої допомоги Радянському Союзу. Усе це зникло на початку 2000-х років, коли володимир путін почав переписувати історію — не лише Другої світової війни, а й багатьох інших її періодів."
Міф про «фортецю в оточенні»
Корн вважає, що зміна історичного наративу допомагає створювати уявлення про росію як про державу, яка нібито постійно перебуває в оточенні ворогів.
"І я думаю, що все це зроблено для того, щоб насадити уявлення, нібито росія оточена, перебуває в ізоляції, і що їй ніхто ніколи не допомагав, а весь Захід налаштований проти неї."
На думку колишнього співробітника ЦРУ, такий підхід має не лише зовнішньополітичну, а й внутрішню функцію. Історичний наратив стає способом пояснити суспільству необхідність контролю, ізоляції та протистояння із Заходом.
"І я вважаю, що ця логіка використовується для маніпулювання росіянами, щоб виправдати політику путіна щодо контролю над ними, обмежити їм доступ до Заходу, а також щоб спробувати відновити або збудувати заново залізну завісу, що існував до розпаду Радянського Союзу, і залякати людей, щоб змусити їх прийняти путіна та його політику, тоді як насправді ця політика не служить їхнім інтересам. Вона служить інтересам вузького кола осіб у кремлі."
Друга світова війна: битва не лише за минуле
Окремо Корн говорить про те, як російська пропаганда використовує тему перемоги над нацистською Німеччиною.
Він наголошує: пам’ять про величезні людські жертви Радянського Союзу не повинна зникати. Водночас, за його словами, не можна стирати внесок інших народів та союзників у перемогу над нацизмом.
"На це дуже боляче дивитися, бо, повторюся, у 90-ті роки я бачив, чув і спілкувався з багатьма, дуже багатьма росіянами, які визнавали й цінували ту співпрацю, яка була між нами під час Другої світової або Великої Вітчизняної війни. Мене, як американця, зачіпає те, як вони принижують внесок нашої країни та інших союзників."
Корн підкреслює, що пам’ять про жертви війни має бути спільною, а не монополізованою однією державою.
"І я хочу висловитися гранично чітко, я написав про це у статті: ми ніколи, ніколи не повинні забувати про ті страждання, через які пройшли люди в росії та колишньому Радянському Союзі під час тієї війни. Але в Європі було багато інших народів, які також сильно постраждали, було принесено безліч жертв, і ми повинні з повагою ставитися до всіх цих жертв. Ось чому я написав цю статтю."
Саме тому, за словами Корна, твердження про те, що росія нібито «самотужки виграла Другу світову війну», є історично хибним.
"І я хочу, щоб американці та люди на Заході розуміли й інші аргументи, які необхідно наводити, коли росіяни стверджують, що вони самотужки виграли Другу світову війну, що саме вони перемогли нацистську Німеччину. На мій погляд, це хибний наратив. Це історично невірно."
Незнання історії робить суспільство вразливішим
Під час розмови порушили й інше важливе питання: як західним державам реагувати на використання історії у сучасній когнітивній та інформаційній війні?
На думку Корна, одним із ключових способів протидії маніпуляціям є знання фактів.
"Ну, я вважаю, що це надзвичайно важливий момент. Якщо говорити про США, то як людина, що займається навчанням молодих американців, я вважаю, що нам потрібно краще викладати історію і дбати про те, щоб люди в нашій країні її знали. Знову ж таки, якщо вам подають інформацію, а ви не маєте глибоких знань з цієї теми, вами дуже легко маніпулювати."
Логіка проста: людина, яка знає історичний контекст, здатна поставити під сумнів нав’язаний наратив. Якщо ж знань недостатньо, готова й емоційно забарвлена версія минулого може сприйматися як беззаперечний факт.
Корн вважає, що це стосується не лише молоді, а й старшого покоління та політиків.
"І це одна з причин, чому я написав цю статтю. Нам у Сполучених Штатах потрібно краще просвіщати людей — і молодь, і старше покоління, і політиків — розповідати їм про реальні факти."
Історія як поле сучасної війни
У цьому контексті історична пам’ять перестає бути лише академічною темою. Вона стає частиною боротьби за те, як суспільство розуміє минуле, пояснює сьогодення та оцінює майбутнє.
Корн наголошує: знання історичних фактів дозволяє не просто запам’ятовувати події, а критично оцінювати інформацію, яку люди отримують сьогодні.
"Щоб, коли росіяни заявляють їм: «Ми самотужки виграли війну, ми страждали, ми взяли на себе основний удар німецької, нацистської агресії», ми могли заперечити й сказати: «Ну, взагалі-то є факти, які вам теж потрібно розуміти, з нашої точки зору»."
Водночас Корн зазначає, що в його досвіді спілкування з росіянами аргументована розмова про історичні факти часто викликає повагу.
"Для них дуже важливо зрозуміти, що вони заплатили величезну ціну, але її заплатили й ми, й інші союзники, і що ми всі разом боролися проти цього зла. Розумієте? З мого досвіду спілкування з росіянами, коли ти здатний так аргументувати, вони насправді поважають це і навіть певною мірою хочуть цього."
Хто контролює минуле — той впливає на сьогодення?
Наприкінці розмови Гленн Корн знову повернувся до проблеми недостатнього знання історії.
"На жаль, я бачу, що багато, занадто багато американців не знають історії. Вони просто сидять і пасивно слухають, і через це ними легко маніпулювати. І мені це не подобається."
Ця теза виходить далеко за межі американського контексту.
Коли історичні події стають інструментом пропаганди, суспільству важливо вміти відрізняти факт від політичної інтерпретації, документовану подію від міфу, а пам’ять про жертв — від спроб використати їхні страждання для виправдання нової агресії.
Саме тому боротьба за історичну правду сьогодні відбувається не лише в архівах та університетах. Вона відбувається у медіа, соціальних мережах, політичних промовах та інформаційному просторі.
І питання, яке порушує Гленн Корн, залишається актуальним: якщо суспільство дозволяє переписувати минуле, наскільки легко ним маніпулювати в сьогоденні?
Дивіться повний випуск
Glenn Corn (Former CIA): How History Becomes a Tool of Information Warfare | ALLATRA
