Коли не треба мовчати

Жорсткі, образливі та жорстокі слова й дії спричиняють сплеск у крові таких самих хімічних елементів, що й при фізичному болю.

Тож фраза «Ти просто не реагуй на це», коли всередині здіймається буря емоцій, у цьому випадку дуже погано працює.

Стриматися зараз - це як якби вам прищемили палець, а ви і при цьому не повинні показувати будь-якої реакції.

«Не реагуй» - ці слова простіше сказати, ніж так і зробити.

Наш організм живе за своїми законами, він неодмінно видасть реакцію.

Згадайте, коли вас хвалять, підбадьорюють, кажуть слова любові, усередині вас стає тепло і приємно, на обличчі сама собою з’являється посмішка.

А коли ви чуєте на свою адресу злі слова, коли бачите, що назріває конфлікт, то всередині у вас усе стискається, серце калатає, навіть тиск піднімається.... І якщо в такому випадку зробити вигляд, що нічого не сталося, то емоція ніби «запечатається» в тілі.

Після того ви випадку ви знову і знову повертатиметеся до цього епізоду, проживатимете принизливі хвилини, коли не відповіли своєму кривднику.

Будете нескінченно подумки програвати ситуацію, де всі наступні рази ви, звісно, виходите переможцем: знаходите влучні слова, переводите все в жарт, гідно та впевнено відповідаєте, відстоюєте свої особисті кордони. І у вас буде відчуття: ви змогли себе захистити.

Більше того, невиплеснута агресія запустить програму саморуйнування - ваше тіло страждатиме.

Не можна передбачити, який орган відгукнеться на ваші думки та сильні емоції, але тілесна реакція буде однозначно. Наприклад, у когось болітиме горло, у когось – скрутить шлунок або ж голова розколюватиметься від болю.

Тому в тих ситуаціях, де порушують ваші кордони, коли вас ображають, важливо давати реакцію.

Адекватно, гідно для себе.

Наприклад, на недоречне питання – дати зустрічне «З якою метою цікавишся?».

Або ж в іншій ситуації відповісти «Я нікому не дозволяю із собою так розмовляти».

Врешті решт ви маєте повне право послати прямим текстом.

Додам: в першу чергу оцінюйте контекст – в якій ситуації ви знаходитеся, що буде зараз доречно проявити здорову агресію та захистити свою гідність, чи це безпечно для вас.

Також прислухайтеся і до себе: чи ви можете впоратися, чи є у вас зараз сили вступити в конфлікт чи навіть просто впевнено окреслити свої кордони.

Якщо ж ситуація давно була в минулому, але ви все ще продовжуєте думати про це, вона вас чіпляє, її завжди можна «перепрожити» (і краще це робити з фахівцем). Щоб більше до цього питання не повертатися, сприймати його як факт.

Минуле не можна стерти чи змінити, і згадуючи деякі речі, вам буде сумно.

Але всередині у вас буде сила, досвід, знання, і ви вже не будете подовгу зависати у спогадах.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Юлія Коробенко
Юлія Коробенко@j_korobenko

Психологиня

37Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 25 серпня

Більше від автора

  • Ми не вибираємо бути травмованими

    Ми не вибираємо бути травмованими. Здавалося б, така проста думка, але вона часто вислизає з уваги. Ми не вибираємо бути травмованими. А також не вибираємо ті реакції і способи пристосування, які використовуємо після певної події

    Теми цього довгочиту:

    Психологія
  • Про уникаючий тип прив’язаності

    Зазвичай, коли описують уникаючий тип прив’язаності, говорять про холодність, закритість, беземоційність та недовіру. Але не акцентують увагу на тому, наскільки людині насправді страшно довіритися іншому

    Теми цього довгочиту:

    Психологія
  • Що не потрібно робити у стосунках

    Не намагайтеся закрити свої дитячі дефіцити і залікувати травми минулого за рахунок іншого У всіх є певні очікування і установки, часто несвідомі. Але варто пам’ятати: стосунки - це не про терапію, а про бажання підвищити власне психологічне та емоційне благополуччя.

    Теми цього довгочиту:

    Психологія

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається