Особисті кордони багато хто з нас сприймає як оборону:захист,забор між собою і світом,постійну необхідність «не пустити зайве».Але останнім часом я все більше думаю, що найсильніші кордони народжуються не із заборон, а з наповненості власним життям.
Кордони і дисципліна — це не обмеження, а захист своєї внутрішньої течії. Коли ми не вміємо говорити «ні» і не захищаємо свій час і сили, енергія просто розтікається. Що, якщо почати зміцнювати береги? Де ти зараз «розтікаєшся»? (Читати далі)
Важливо працювати над внутрішнім «Я», його цілісністю та прийняттям.
Одного разу я сказала "ні" і нічого не сталося. Небо не впало, земля оберталась, люди не зникли. А я, вперше за довгий час, зітхнула з полегшенням.
Потурання і байдужість не виникають на порожньому місці вони накопичуються щодня у дрібницях мовчанні зневазі неуважності і коли межа переходить розмови вже не буде залишиться лише тиша і втома від того що ніхто не хотів вас почути
Жорсткі, образливі та жорстокі слова й дії спричиняють сплеск у крові таких самих хімічних елементів, що й при фізичному болю.
Слова з голови і серця
практикуюча психологиня
