Конфуціанство

« Насправді життя просте, але ми наполегливо його ускладнюємо»

28 вересня 551 р. до н. е. народився Конфуцій, найбільший мислитель, основоположник конфуціанства - філософсько-етичної системи, зведеної до рангу релігії.

Це Конфуцію належить золоте правило етики: "Не роби людині того, чого не бажаєш собі".

У конфуціанстві немає інституту церкви та немає теології. Його ідеал - створення гармонійного суспільства, в якій кожній особистості відведено належне місце.

Основні принципи соціальної гармонії - взаємна відданість начальника та підлеглого, батьківсько-синові відносини у суспільстві.

Конфуціанство - одночасно філософська система, світогляд, політична ідеологія, наукова традиція та спосіб життя.

У центрі конфуціанства стоїть «шляхетна людина», що має п'ять гідностей: любов до людей; справедливістю, вірністю звичаям, підвалинам (наприклад, повагою до старших); мудрістю, розсудливістю, щирістю.

Сам Конфуцій і був таким людина - він з дитинства усвідомлював своє місце у світі, але був скромний і терпимий: «Я не засмучуюся, якщо люди мене не розуміють - засмучуюсь, якщо я не розумію людей»; «Спробуйте бути хоч трохи добрішим, і Ви побачите, що не в змозі зробити поганий вчинок»; "Можна хоч все життя проклинати темряву, а можна запалити маленьку свічку".

Конфуцій висунув ідеал державного устрою, у якому за наявності сакрального імператора справжня влада належить ученим. Всі зв'язки в такій державі - особистісні, на них тримається все, сама держава аналогічна сім'ї з добрими стосунками. Мета держави - досягнення миру та злагоди, добробуту в сім'ї та виховання шляхетних людей.

Моральні обов'язки реалізуються в ритуалах, надають культурний сенс людському буттю, є основою виховання та освіти.

Ритуали конфуціанства визначили особливу красу життя в Китаї – «Краса є у всьому, але не всім дано її бачити».

Всі ці прекрасні, казкові церемонії: чайна, музична, любовна – така собі краса, створена власними руками!

Побачення жінки з чоловіком, наприклад, мало відбуватися саду при місячному світлі, при цвітінні рослин, під спів нічних птахів, де в альтанці має бути накритий гарний стіл, з певними стравами та напоями. Дама при цьому ошатна, набіла, насурмлена, вона повинна грати на музичних інструментах, флейті чи лютні, підтримувати вигадливу бесіду. Чоловік повинен бути терплячим і галантним, неквапливим.

Ритуальність конфуціанства зумовила особливу впорядкованість китайського життя протягом тисячоліть - до 1918 р. воно було державною релігією Китаю.

Таким був Конфуцій, людина, яка створила релігію без бога і мала мудрість залишитися лише людиною.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Анархізм українською
Анархізм українською@anarchukr

Перекладач

2.5KПрочитань
23Автори
29Читачі
На Друкарні з 21 квітня

Більше від автора

  • Чи не надто люди дурні для вільного суспільства?

    «Люди надто дурні для вільного суспільства» — поширений аргумент проти анархії. Але чи справді проблема в людях, чи в системі, яка придушує ініціативу й мислення? Можливо, не свобода вимагає надмірної розумності — а підкорення.

    Теми цього довгочиту:

    Анархизм
  • Що щодо людської природи?

    Анархізм не ігнорує “людську натуру”, навпаки серед усіх політичних теорій саме він аналізує її найбільш ретельно. Дуже часто людська натура висувається як останній аргумент проти анархізму. Передбачається, що на це анархістам нічого не відповісти. Однак, це не так.

    Теми цього довгочиту:

    Анархизм
  • Чому більшість анархістів за пряму демократію?

    Більшість анархістів вважає, що пряме демократичне голосування з політичних питань усередині вільних асоціацій доповнює вільну угоду, а разом вони утворюють “самоврядування”.

    Теми цього довгочиту:

    Суспільство

Вам також сподобається

Коментарі (5)

А ось чи був Конфуцій насправді таким? Вже ніхто не пам'ятає...

Вам також сподобається