У фільмі "Гобіт" маємо цілу історію про чорні стріли, які пояснюють "щербину" на грудях Смога та виправдовують Гіріона, предка Барда, який зробив, що міг у бою з драконом, але довести справу до кінця йому не судилося. Тим не менше, вдалий постріл правителя Дейлу дав шанс його нащадку завершити справу з драконом і подарувати людям і гномам шанс на нове життя. Також у фільмі з"являється традиційний "фентезійний" вид протидраконячої зброї. В даному випадку це гном"ячий стріломет.
Виглядає стріломет досить ефектно, то й ясно, у фільмі все треба максимально візуалізувати. Він нагадує реальні історичні види давної артилерії: античні балісти, зокрема скорпіони. До речі, саме скорпіони ми бачимо на стінах Королівської Гавані у "Грі Престолів". Пізніше, вони з"являються на кораблях Еурона Грейджоя і з одного з них убивають дракона Дейнеріс. Це наворочені триплечеві балісти, які навряд чи існували в реалі, але дуже круто виглядають на екрані. Але давайте назад до Толкіна, тим паче, що я не експерт з історії зброї і можу завести, куди не треба)
Стріломет у фільмі Пітера Джексона має цікаву деталь - це напівкругла металева підставка, яка дозволяє розвертати його як вгору, та і вниз. Отже, стріломет міг використовуватся проти наземних цілей. Можливо, проти броньованих вершників або тролей.
Коли доходить до фінальної битви, Барду доводить обходитись луком (у книзі) або нашвидкуруч змайстрованим знаряддям на кшталт арбалету (у фільмі), але вирішальну роль грає його досвід і вчасно отримана інформація про слабке місце ворога. Сцена фінальної розборки з драконом ефектна як у книзі, так і в фільмі, але найцікавіше те, що ключові події розгортаються вже після смерті Смауга. Як виявилось, то була лише прелюдія фіналу.
Що ж, на цьому у нас з Есгаротом майже все. Завтра розкажу, звідки на набережній Озерного міста вгодовані собачі мордячки) А потім - сядемо у човни і попрямуємо до Еребору. Торбинки для золота не забудьте. Але Дорог-камінь прошу не чіпати) То моя законна винагорода)
