Перша згадка про краківські бублики, що дійшла до нас, відноситься до правління короля Владислава II Ягелло (Ягайла) і королеви Ядвіги. У придворних записах від 2 березня 1394 року зазначено: "Dla królowej pani pro circulis obrzanky 1 grosz" (з пол. - "Для королеви на бублики 1 гріш"). При цьому використано як польське слово obrzanky, так і латинське circuli.
1496 року король Ян I Ольбрахт надав гільдії пекарів Кракова монополію на випікання білого хліба, включно з бубликами. Ця монополія діяла аж до Яна III Собеського. 1611 року було врегульовано порядок продажу бубликів у межах міста.
22 січня 1802 року було видано указ, згідно з яким будь-якому пекарю дозволялося пекти бублики, якщо наставала його черга серед тих пекарів, кому це було дозволено. Пекарів, які мають право пекти бублики, обирали за допомогою жереба. Ймовірно, звичай жеребкування було припинено 1849 року.
Крамнички, що продавали бублики, відкривалися до шостої години ранку. Якість і свіжість випічки контролювала гільдія. Також аж до 1950-х років бублики продавали безпосередньо з плетених кошиків.
У наші дні за добу в Кракові продають близько 150 000 бубликів.
