European Glimpses — науково-популярне коротеньке видання, написане Сонею Ґрін та її вже колишнім на той час чоловіком Говардом Філіпсом Лавкрафтом. Після розлучення Соня вирушила в мандри: із Лавкрафтом тоді вони підтримували дружнє листування, однак поки ще не зустрічалися особисто. Подорожуючи Європою, Соня неодноразово думала покликати колишнього з собою, однак «знала, що оскільки я більше не його дружина, він би не погодився».
Якщо подорож Соні розпочалася в 1932 році, то востаннє колишнє подружжя побачилося в 1933, коли вона все ж запросила його відвідати з нею Фармінґтон, штат Коннектикут. Ґрін писала, що «усе ще дуже любила Говарда, навіть більше, ніж хотіла б в цьому зізнаватися», і що під час своїх мандрів зустріла багато «гідних чоловіків», які однак не могли зрівнятися з рівнем інтелекту Лавкрафта. Та поїздка заклала кінець їхньому спілкуванню: Соня необачно попросила Говарда поцілувати її перед сном, той відмовився, давши зрозуміти жінці, що якщо вона й мала якісь ілюзії на його повернення до неї, то їм не судилося справдитися.
У період останніх років їхнього листування, коли Соня подорожувала Європою, вона почала вести нотатки про побачене нею. Ґрін якось вдалося втягнути Говарда в авантюру з їхнім переписуванням, хоч Лавкрафт до останнього не зізнавався своїм друзям, травелоґом для кого конкретно він займається. У своєму листі до Альфреда Ґальпіна він завуальовано розповідає про одного «придуркуватого», який «захотів публічно полямкати язиком про свою подорож, із якої, очевидно, не зміг сформувати власних структурованих вражень від першої особи».
У тому, що цим «придуркуватим» була саме Соня, сумнівів немає — Ґальпіну він наводить інформацію про перелік міст, у яких бувала конкретно Ґрін. Лавкрафт старанно збирав інформацію про відвідані нею місця не тільки з її нотаток, а й сторонніх джерел, однак чогось цікавого у нього все одно не вийшло. Це доволі нудний та банальний тревелоґ, якщо не брати однієї тривожної деталі, описаної там: під час мандрів Німеччиною Соня побачила Адольфа Гітлера, який тоді балотувався на посаду президента. Ґрін описала побачений нею збір Націонал-соціалістичної партії у Вісбадені та «нестабільний політичний стан Німеччини». Якщо ж сумнівів про те, що в тревелоґ втручалася рука Говарда, немає, то наскільки ж сильно він змінив першоджерело і скільки у них лишилося первинних спостережень саме Соні — більш плутана таємниця. С. Т. Джоші все ж справедливо зазначає, що навряд би Ґрін назвала паризькі краєвиди «дансейніанськими» чи дала модерністській архітектурі ярлик «огидної». Від цього якість тревелоґа помітно постраждала: Лавкрафт не в змозі не вплітати свої думки у текст, що помітно дисонують з деякими твердженнями Соні (уривок про Гітлера — найвдаліший приклад, адже деякий час Говард навіть підтримував встановлену ним ідеологію, яку Ґрін як єврейка засуджувала).
Свою ж думку про European Glimpses ви можете скласти, переглянувши оцей файл із лавкрафтівських архівів. Відредагована версія видавалася всього двічі: у видавництві Necronomicon Press та четвертому томі есе Лавкрафта.
