У 1937 році Форрест Акерман почав цікавитись есперанто — штучною мовою, створеною поляком Людвіком Заменгофом. Відвідавши якось один тематичний конвент, Форрест познайомився там з Міртл Р. Дуґлас. Потоваришувавши, Акерман запросив жінку на зібрання LASFL, спільноти, у якій Міртл, більш відома за прізвиськом «Мороджо», незабаром відіграватиме заледве не ключову роль. Тривалий час вона була підскарбійкою, а також привела до спільноти свого сина (вона була старшою за Акермана на 12 років і встигла вже двічі розлучитися) та племінницю.
У тому ж 1937 році Мороджо й Акерман випустили перший випуск фензіну IMAGINATION!, який згодом обернувся на інший проєкт — фензін VOICE OF THE IMAGI-NATION, що виник із рубрики для листів. У 1996 році видання отримало премію Retro Hugo.
У фензині Who's Who in Fandom можна знайти такий опис Мороджо:
«Невисока, темноволоса й понура. На вік їй більше, ніж 21. Уперше зацікавилася науковою фантастикою, коли в 12 років брат подарував їй книжку Берроуза "Принцеса Марсу". Більшу частину дня проводить тиняючись за Акерманом. Вона переконана, що він — найкращий […].
Есперантистка, ідеалістка, незадоволена сьогоденням, мріє про майбутнє […].
Її колекція складається з 400 журналів, Акермана, кількох книжок та численної кількості найрізноманітніших фензінів».
Зі статті не важко здогадатись, що в той період Акерман та Мороджо зустрічалися, хоч і протривало це не надто довго: на початку 40-х пара розійшлася буцімто через те, що Мороджо багато курила. Коли вони розійшлися, чоловік навіть розіслав іншим членам спільноти листівки, де було написало «13 січня померла прихильниця нф на прізвисько "Мороджо"».
Після цього вони до кінця життя Міртл поводилися відсторонено один з одним, та, будучи парою, вони встигли зробити одну надзвичайно знакову витівку: прийшли в костюмах на 1st World Science Fiction Convention, поклавши початок костюмованому відвідуванню подібних заходів. На них був одяг, натхненний ілюстраціями Френка Р. Пола та костюмами зі стрічки Things to Come.
Після цього тенденцію підхопили вже й інші: на конвенті наступного року в костюмах прийшло більше людей, серед яких, наприклад, були Е. Е. Сміт та Вілсон Такер. А в 1941 році Мороджо спричинила справжній фурор, прийшовши на конвент у масці, створеній Реєм Гаррігаузеном.
За це костюмоване «нововведення» Міжнародна гільдія костюмерів навіть визнала Мороджо «Матір’ю конвентного костюму».
Після розриву стосунків з Акерманом Мороджо вийшла заміж втретє й померла у віці 60 році. На її честь Акерман написав бюлетень зі спогадами, яку підсумував так: «Вона була відданою прихильницею наукової фантастики. Це буде моя остання ремарка».
