Усі модернові операційні системи сформовалися на початкові 80-х рр. 20 ст., але не всі вони пішли спільним шляхом розвитку, зокрема ідейного розвитку. У витоків програмного забезпечення стояли різні люди, і деякі з них заклали в ядро програмних систем частку свого світобачення.
Windows (як і MacOS) від початку розроблявся як комерційний продукт і був позбавлений наскільки можливо будь-яких ідейно сумнівних елементів — якщо ви хочете щось продати якомога ширшому колу людей, це “щось” повинно відповідати критеріям нейтральности і не тригерити релігійні, світоглядні, особистосні переконання. Windows завжди добре із цим справлявся, чого не скажеш про Linux. Так сталося, певно тому, що Linux задумувався не як комерційний продукт, а як філософія.
Linux заражений демонами
В цій ОС існує категорія системних програм (служб), які виконуються на тлі робочих процесів, ця категорія називається “демонами”. В англійській мові є два відповідних слова: daemon, demon — перше застаріле, друге сучасне. Це синоніми. В давності словом daemon називалися античні демони (генії), які для стародавніх людий не асоціювалися зі злом, затим, із приходом християнства, це позначення розкрило правдішний зміст предмету — пекельну природу демонів, про це ми дотично говорили в цій статті. Тобто сі слова не розрізняються етимологічно, лише ретроспективно.
Згідно Fernando J. Corbató, який був залучений до роботи Project MAC в 1963 році, програмісти, у виборі назви для процесів-служб, надихалися “демоном Максвела”. Максвел запропонував уявний експеримент із сутністю, агентом, що виконує певну роботу (сортує молекули в полі термодинаміки). Принцип роботи такого агента вповні відображав принцип роботи комп'ютерних служб, тому їх назвали “демонами”. Але тут є певна невідповідність. Справа в тім, що сам Максвел у 1876 році, коли розробив фантазійну сцену, не називав свого агента — демоном, в оригіналі він “оператор” або “агент”, вже потім його перейменували, спочатку лорд Кальвін, затим журналісти, і саме цю, другорядну назву (до якої Максвел не має відношення) взяли розробники з проєкту МАС, водночас внісши до терміну архаїчний елемент — лігатуру “ае” (вимовляється як "е"), щоб підкреслити спорідненість з античністю, з давньогрецькими демонами (геніями), посередниками між людьми і божествами. Сенсу в цьому мало, позаяк розгортання цієї концепції призводить до непорозуміння: якщо демон є посередником поміж чоловіком і божествами, а чоловік є користувачем ПК, тоді хто є божествами? Машина? Програмісти? Чию волю виконує демон в цьому сценарії? Тобто божества випадають з цієї перспективи, а якщо так, значить і демон не є посередником, а ким? Довго думати не доведеться, бо у слова два значіння: якщо це не посередник, значить інфернальна сутність.
В книзі “Unix System Administration Handbook”, Evi Nemeth, говориться: “As a rule, UNIX systems seem to be infested with both daemons and demons.” — себто автор, хоч і розрізнює ці два поняття “daemon” і “demon”, стверджує, що *nix-подібні системи є одержимими.
Самі члени проєкту МАС не зауважували на жартівливості своєї термінології, Fernando J. Corbató сказав, що така назва була обрана "fancifully" (вигадливо, спонтанно) на тлі робочої рутини.
Вочевидь технічної необхідности називати елемент логічної системи словом із явно негативною конотацією не було. В цій назві вповні вирізнилися внутрішні світи авторів, їхні переконання, їхня маргінальність. Це саме маргінальність, бо від епохи Ренесансу в Европі 60-х рр. 20 ст. вже ніц не лишилося, а бунтарська рок-культура (як і гіковська, гакерська) перебувала в зародковому стані.
Дехто захищає такий вибір, виправдовуючи авторів існуванням прецедентів в инших галузях науки, приміром в астрономії, кажуть: ну ось ж бо, названі планети іменами античних божеств, і нічого! — так, названі, але не "нічого", бо се є однаково неправильно і потребує перейменування, раціоналізації, християнізації: ані служби в ОС, ані планети, не повинні мати назвиськ, натхненних поганською традицією. Та й, сучасна астрономія властиво відійшла від теономіки, тепер здебільшого нові космічні обжекти називають кодовано, з порядковими номерами, і це правильно, Біблія не зауважує на іменах певних об'єктів, приміром Сонце і Місяць в Генезисі названі просто "великим" і "маленьким" світильником, щоб люди не звертали на зовнішнє, матеріяльне, зайвої уваги, а що буває натомість, хорошо видно у поганів, коли вони поклоняються сонцю і місяцю немов живим істотам. Бог відвертає нас від творення кумирів. Це також корисно і для психічного здоров'я, бо коли твоя машина, комп'ютер, повний алегоричних елементів: демонів, богів, зомбів, феїв, ельфів, гномів, і ти із цим працюєш кожноденно мінімум по 8 годин, тут недовго і на дурку поїхати.
Зла термінологія на службі Unix
Проблема “демонів” не одинична, термінологія цих систем просякнута злими сутностями і елементами, бо є властиво відбиттям філософії Unix.
Календар хаосу
Один з закладачів системи вніс до неї хаоситський календар (Discordian calendar), послідовники цього вчення служать грецькій античній богині Еріді, вважають початком всього сущого хаос, а порядок розглядають як ілюзію. Оцініть абсурдність: в логічній системі комп'ютерних програм з'являється елемент, що відкидає всякий порядок.
Цей календар (ddate) в різні часи то видаляли (як з Ubuntu 12.02), то відновлювали. Поклоніння хаосу є відкиданням порядку, а порядок є добром, відповідно такий хід речей відчужує од Бога — від джерела порядку і добра.
Curses (прокльони)
Компонент відповідає за побудову текстового інтерфейсу в консолі, назва походить від cursor optimization, хоча я не бачу як ці слова можна контамінувати до “curses” — в слові “optimization” нема ані “е”, ані “s”. Це доволі популярна бібліотека, яка, приміром, також використовується модульно в Python як ncurses (new curses). Що спонукало автора до вибору такої назви? Чи не діяв він по принципу “доповнення міри провини батьків”, про що казав Ісус у Mat. 23:32?
Zombie
Завершений процес, але ще присутній в табличних записах, себто “неживий-немертвий”. Маскультура вже давно просуває образ зомбі, спочатку в контексті горору, як у фільмах Д. Ромеро, а потім в комедіях (Return of the Living Dead (1985), Army of Darkness (1992)), існує величезний пласт зомбігор, но першочергово ця сутність побутувала виключно в релігійному, магічному контексті поганських культів, таких як вуду. Можна було б розглядати зомбі в “лінуксах” як елемент гумору, коли б “лінукси” не мали настіль важкого багажу злої термінології. Тому зомбі тут розглядаються вже як закономірність поганської філософії.
Kill, slay
На жаль цей термін мається не лише в “лінуксах”, но і в Windows (тільки kill), так називається команда для вимкнення процесів. Технічно цільові процеси завершуються, вимикаються, а потім, відповідно, можуть бути знову увімкнені, розпочаті. Але “вбивство” процеса не передбачає його відновлення — вбивство призводить до смерти, отже, наявність сього терміну в системі є очевидним алогізмом. Не можна легковажити такими брутальними речами. Всім відома перша заповідь закону: “не вбивай”, яка була дана ще давнім, і сьогодні, маючи Новий заповіт, де ця заповідь приведена у вищий порядок (Mat. 5:22), базова єя версія не просто нехтується, а й зневажається.
Demonize
Похідний термін від daemon, який означує: демонізувати, перетворити на демона, застосовується щодо недемонських процесів і трансформує їх в демонські. Це можна порівняти з навертанням у сатанізм, суто зла акція. Подібні термінологічні пасажі є абсолютно передбачуваними, адже з гіркого джерела солодка вода не потече, і “добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе”, Mat. 12:35. Покручена філософія “лінуксів”, що допускає, мириться, поділяє, приймає злу термінологію, буде і надалі наповнювати злими термінами своє нутро, розвивати злий концепт найменування. Але недовго, оскільки час зла завершується.
Evil
Текстовий редактор і пакет (Extensible VI Layer for Emacs) що маскується під контемаційну гру слів, водночас просуваючи інструменти унормування негативних конотацій для творення “сірої зони” поміж добром і злом. Ось як це відбувається: пакет містить "Evil команди", "Evil редагування", "Evil обжекти (Evil ())", дозволяє увійти до evil-lispy-mode і вийти з “нормального режиму” — тобто перейти до “режиму зла”, увійшовши в буденність, злі терміни поступово втрачають своє відразливе обличчя, риси згладжуються, ти немов би граєшся зі злом, як із сірниками і на перший погляд поганого не стається, но тут як з неетичними іграми — насправді відбувається підсвідоме або емоційне формування світогляду, позбавлене раціонального зерна, або особистісний зсув в напрямку до емоційного. Неможливо використовувати зло в добрих цілях, це алогізм. Це призводить до когнітивного дисонансу та ірраціоналізації мислення.
Тотемні тварини
Логічним продовженням поганської традиції, стало уведення в ужиток тваринних назв для титулування різних версій дистрибутивів, особливо яскраво це виявляє Ubuntu:
Це могло бути чимось веселим, прикольним, а чи навіть креативним, якщо б було відірвано від контексту — від поганського, злого контексту, із яким “лінукси”, як видно, нерозривно поєднані. Тому, розглядаючи подібні елементи в межах цього контексту ми дістаємося очевидних висновків: тотемізм і анімізм є частиною філософії Linux.
Devil, diablo, satan
В екосистемі Linux є декілька пакетів із назвою “диявол”: для роботи із зображеннями (Developer's Image Library (DevIL)) і для монтування пристроїв udevil. Security Administrator Tool for Analyzing Networks, або satan, є застарілим інструментом безпеки (?). Тут, як кажуть: коментарі зайві. Ще раз повторюся: скорочення, шаради, контамінація нічого не важить, коли суть, як та вовча морда з-під овечої шкури, проявляється на тлі жартівливости: якщо воно виглядає, як качка, плаває, як качка, і кахкає, як качка, то це, імовірно, і є качка. Коли дещо трапляється однократно, те можна сприйняти за “випадковість”, а коли “дещо” повторюється — це вже є закономірність.
Ті, хто приймає жартівливість як виправдання подібним прецедентам, займається самообманом. Уявіть собі язичницьке капище, точніше місце бардзо схоже на таке капище, і все там відповідає формі такого капища, но гід вам розповідає, що все це не те, чим здається, ці дияволи насправді просто Developer's Image Library, а демони ніщо инче, як оператори з безневинного умоглядного експерименту Максвела, якщо ви чуєте що тут когось убивають — ні, насправді це завершення процесу. Аналогічну риторику використовують мілітарії, у них теж нікого не вбивають, а “ліквідують” чи “усувають”, вони не воюють, а проводять спецоперацію, не захоплюють, анексують території, а звільняють їх, агресію вони йменують самозахистом. Все це овочі одного поля. Точніше не овочі, а кукіль.
Witchcraft (Framework)
Це слово перекладається як “чаклунство”, “відьомство”, має абсолютно чітку негативну, магічну конотацію, у християнстві виражає протистояння Богові (“Бо непокірливість як гріх ворожбитства...”, 1Sa. 15:23), і карається смертю у вогняному озері (“А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою, а це друга смерть!”, Rev. 21:8). В “лінуксах” цей пакет відноситься до явного зла — гакерства, і призначений для утримання контроля в системі жертви, та попри природно злу сутність проєкту (що не стосується статті, позаяк тут розглядається загальний топік ОС, а не осібний — єя субкультури), хочу зауважити на тенденції: подібне притягає подібне, посеред пустелі не ростимуть платани, і в лісі не стрінеш кактусів, так і з “Лінуксом”, йо' зла натура надихає схильних до зла творити зло.
Хто заважав у 80-90-х рр., коли стався комп'ютерний бум — раціоналізувати термінологію? Чому Торвальд не очистив ядро від сумнівних назв? Такі назви не личать серйозній системі, серйозному продукту, поважна компанія не буде співпрацювати з кимось, хто має на логотипі чорта з вилами.
Серйозній справі не личать дитячі ігри, глупі калямбури, а коли ти бачиш щось на кшталт статуї Шиви навпроти ЦЕРНу і як перед цим ідолом “науковці” проводять ритуал жертвопринесення (хай і жартівливий, як зазначалося в офіційних джерелах) — це вже привід задуматися, чи є тут місце дитячому глупству? Та й коли ученим мужам так подобається жартувати, можливо, вони неправильно обрали собі професію, може їм доречніше бути на манежі шапіто? Я не бачу в цьому нічого смішного, це типове служіння сатані.
Якщо ти легковірний, для тя достатньо буде почути, що демони в “Лінуксі” — це просто жарт, і ти повіриш, а коли стикатимешся з инчими проявами зла в цій ОС, то застосуєш самонавіяння і самообман для самозахисту, буцім, то теж все “жарти” і “гьіковський сленг”. Та в кожному жарті, як відомо, є доля правди. А правда тут ось в чому: користування системою, захаращеною злими поняттями, має підсвідомий вплив на чоловіка, особливо на молодого, без сформованого світогляду, без принципів, для такого межа поміж добром і злом розмивається: демони бувають хороші, вбивати иноді не означує вбивати, зло і прокляття можуть бути просто словесною забавою (це ж так весело!) — все залежить від контексту, все відносне до точки тяжіння: в комп'ютері можна убивати віртуальних людей і процеси, послуговуватися злом (evil) і прокльонами (curses), перетворювати програми на демонів (demonize), а от поза комп'ютером те все робити не можна. Чи можна? На війні? У геоінженерії? На урочистій церемонії відкриття Готтардського тунелю?
Цікаво инше: навіщо ця двозначність і чому вона завше однобічна, завше тяжіє до зла? Навіщо вносити в добрий продукт погані елементи? Навіщо додавати до бочки меду ложку дьогтю? Навіщо загравати зі злом? Така поведінка характерна для несвідомої людини, або для відверто злої людини, що провадить свої деструктивні наративи, пропагує зло.
Просто уявіть себе на місці керівника проєкту, що займається розробкою операційної системи, ти усвідомлюєш маштаб проєкту, маштаб задачі, і водночас дозволяєш назвати один з ключових компонентів системи “демоном”?! До тебе надходить пропозиція якогось програміста: а давайте назвемо фонові процеси “демонами”, ще инчі будуть “зомбі”, відповідно перетворення на фоновий процес буде зватися “демонізацією”, і ще ми хочемо додати календар хаосу, та два терміни для закриття активних процесів: “убити”, “прирізати”... Чи не буде твоєю першою думкою про це все — той чоловік психопат?
В апокрифічній книзі Еноха говориться про те, що деякі винаходи людям підсунули падші янголи, ці винаходи слугують віддаленню чоловіка од Бога, відлученню його від добра. Серед таких винаходів Енох називає зброю, ворожбитство, а також певні засоби інформації. Форма має відповідати змісту, якщо вона не відповідає змісту, значить вона хибна. Форма служб в “Лінуксі” очевидно зла, і незалежно від природи суті служби, форма є неправильною: бо в разі доброї природи суті, форма є хибною, а в разі злої природі суті, хибною є не тільки форма, а й зміст, позаяк зло є помилкою, гріхом. Помилка, гріх не повинна існувати, а якщо не існує суть, не існує і форма цієї суті.
Дехто може закинути мені: ти ж бо користуєшся інтернетом? А там 99 % серверів влаштовано на Linux. Так, но я не користуюся Linux, і те, що якісь сервери влаштовані на цій ОС — не моя проблема. Користуватися інтернетом не означує користуватися Linux. Це те саме, що сказати: ти ж бо користуєшся ножем? А знаєш скільки такими ножами вбито людей?
Також треба розуміти положення християн у цьому світі, Христос сказав: "Оце посилаю Я вас, як овець між вовки..." (Mat. 10:16), і ще у молитві до Отця: "Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого", Joh. 17:15. Світ, цивілізація є суто злим, но попри це, Ісус хоче щоб християни перебували тут якийсь час, водночас обіцяючи їм захист від зла, тому християни можуть безпечно користуватися інтернетом, так само, як і жити в цьому світі: вони захищені від зла світу, світ, вовки світу не нашкодять їм. А инакше християнам довелося би не тільки відмовитися від інтернету, но і покинути світ. Тому, поки ми перебуваємо у світі, ми можемо користуватися інтернетом.
Дехто ймовірно знає про “християнські” дистрибутиви Linux, типу цього, але насправді вони християнські лише за формою, там вбудоване ПО для вивчення Біблії та й по всьому, суть питання ці дистрибутиви не розглядають, до суті вони не торкаються: в цих дистрибутивах не проведено дедемонізацію. Тому вони настільки ж християнські, наскільки християнські ті люди, що з ранку йдуть до церкви, а по вечору беруться за зброю та нападають на сусідню країну.
Християнство — це не про форму, а про суть: “Фарисею сліпий, очисти перше середину кухля, щоб чистий він був і назовні!”, Mat. 23:26.
Я християнин і принципово не користуюсь “Лінуксом”, хоча можу це робити (1Co. 6:12), як і їсти ідоложертовне (1Co. 8:4), або входити у капище (1Co. 8:10). Но християни не провадять служб на капищах, християни руйнують їх і зводять на їхньому місці церкви. Так само слід зробити з “Лінуксом” — зруйнувати його і звести чистий образ.
