Швидкоплинність задоволення від задоволення матеріальних потреб та правильне бажання;
Ти розчаруєшся в собі, розчаруєшся у світі. Ти будеш думати що ти просто нещасний та занедбаний долею чоловік. Ти будеш бажати більшого від самого себе коли твій мозок не буде готовий тобі це дати. Людина ніколи не буде задоволена собою та втратить сенс життя, бо вона не живе заради того, що має сенс.
Ніколи ще людина не бажала стільки матеріальних благ, та ніколи ще вона стільки не страждала від їх відсутності. Вона думає, що це є тим, для чого вона повинна жити, але те щастя, яке вона думала буде тривати вічно, після здобуття “того” — зникає.
Задоволення після отримання речі зникає разом із сенсом. Тому що сенс і є задоволенням. Тільки сенс дає людині задоволення, тому що вона має для чого жити.
Ми зобов’язані у своєму житті прагнути того, що досягати доведеться довгі роки. Це називається мрією. Це те, що людина може досягнути лише власними зусиллями, щось дуже зухвале та далеке, але цілком реальне.
Кожна людина сама собі створює сенс та вартість;
Я хочу матеріальне, як і всі люди. Я хочу мати і хочу дарувати, я хочу купляти та витрачати. Всі ми цього хочемо, бо нас так привчило суспільство — суспільство споживацьке. Світ крутиться навколо грошей, і Скруджів нашій планеті немало. Навіть усвідомлення безглуздості цих бажань не робить їх солодшими. Це називається “Забаганки”.
Якщо людина живе лише забаганками та скоряється перед споживацьким нутром, тоді у неї рано чи пізно настане криза та втрата сенсу життя. Людина мріє більше заробляти, бо думає, що через це стане набагато щасливішою та буде лізти на стелю від щастя. Якщо людина примножить свій дохід вдвічі, то лише меншість із цих стане розпоряджатись із цими екстра грошима розумно. Більшість, і я також, знайдуть їм застосування у вигляді примноження своїх цяцьок та зменшення чеклисту забаганок. Це факти.
Важливо правильно поставити собі мету та ціль. Це знайти сенс свого життя, який буде чітко окреслений та поділений на етапи. Це щоденне просування та праця по вихованню СВОГО. Це те, що ніколи не закінчиться, але лише зможе покращуватись. Ти будеш вирощувати це та примножувати, але це буде твоє дитя. БІЗНЕС АБО СПРАВА не заради грошей, а заради справи. Заради покращення та виховання свого творіння.
Коли тобі гірко від того, що ти купив, то це людська захланість та вічне невдоволення і порівняння себе з іншими. ЛЮДИНА СЬОГОДЕННЯ МОЖЕ ОТРИМАТИ СЕНС ЖИТТЯ У ПЕРЕСЛІДУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНОГО, РЕЧЕЙ. Це є її мета та мрія, життя у ритмі щастя та пошуку чогось, що можна купити.
Ми повинні мати справжню мету та виховувати себе у ній. Творити та давати своєму творінню обличчя. Стати обличчям свого творіння та отримувати сенс життя у цьому. Вічне та неспокійне розширення СВОГО та жага до возвеличення себе через своє творіння.
Я не можу зрозуміти чому старше покоління проживає монотонне життя та немає жаги до того, щоб мати мрію. Вони мають свої мрії та цілі, якісь сподівання та життя по сезонах. Мрія про дачу чи город, а дід плекає свої “Жигулі”. Ми дивимось на це та мавпуємо їх, думаємо що це нормально, і навіть підсміюємось із цього в процесі перетворення у таких самих, бо для продовження циклу з нас повинні сміятись наші сини та внуки.
Наш мозок любить жити в процесі та прокидатись щодня з усвідомленням місії та перебування на завданні. На шляху до “галочки”. Найстраше у цьому всьому те, що доглядальник за хворим може несвідомо небажати одужання підопічного, хоча не бажати йому гіршого. Якщо хворий одужає, то доглядальник може втратити сенс свого життя.
TG: https://t.me/anthonycloud78
YT: https://www.youtube.com/@anthonycloud33
THREADS: https://www.threads.com/@anthonycloudd
