20 жовтня 1899р. Три місяці пройшло як я не писав тобі. Тай що я міг написати, коли мені було не до тебе. Багато чого відбулось у ці три місяці і вирішилось це все тим, хто б міг подумати… вирішилось усе тим, що я женюсь на ній !
Нічого не розпитуй і не будем про то зараз… Бо все вже остаточно договорено і вирішено. Навіть дата весілля назначена на наступний місяць, на листопад. Ми з нею думали так, що або поспішити і одружитись цього року, або вже почекати коли закінчиться Пасхальний піст на другий рік і тоді… І обоє майже відразу вирішили що весілля буде цього ж року.
Я багато говорив їй про тебе. Ти обов’язково маєш бути на нашому весіллі. Так співпало що воно буде 11.11. Одинадцятого листопада. Тільки ти приїзжай скоріше на тиждень. Гроші, фінансова сторона питання ( знаю що в тебе скрутно, а васілля пердбачеє деякі відомі витрати ) залиш на мені, прошу тебе прийняти цю суму, вкладену в конверті. Я заробив так що не потребую, тай у неї виявились певні ( не малі ) заошчадження, тому купи костюм, все необхідне і приїзжай швидше на тиждень. Похвалюсь що і з кредиторами я вже почав розраховуватись.
Тутешні люди, природа і загалом обстановка, тільки благотворно вплинуть на тебе. Тому сподіваюсь що це вже останній лист до тебе, так як вже скоро побачу твоє лице.
Тільки приїзди по-швидше,та хоть і завтра, бо я, тай наречена моя, Аделаїда Андріївна, з нестерпимою цікавістю чекаємо на твій приїзд сюди ! Липень 2026 р.
