Друкарня від WE.UA

Літературний жанр - ялинковірш

Автор: Брунько Ярослав Олександрович.

Дата створення: 31 липня 2026 року.

Основна особливість: візуальна форма ялинки, яка досягається поступовим збільшенням кількості слів у кожному наступному рядку.

1. ВИЗНАЧЕННЯ.

 Ялинковірш — авторський поетичний літературний жанр, у якому кожен наступний рядок містить на одне слово більше, ніж попередній. Класична форма складається з десяти рядків: від одного слова у першому рядку до десяти слів у десятому. Така побудова створює візуальний образ ялинки та символізує поступовий розвиток думки, емоції або сюжету.

2. СТРУКТУРА ЖАНРУ.

1-й рядок: 1 слово (верхівка, заголовок)

2-й рядок: 2 слова

3-й рядок: 3 слова

4-й рядок: 4 слова

5-й рядок: 5 слів

6-й рядок: 6 слів

7-й рядок: 7 слів

8-й рядок: 8 слів

9-й рядок: 9 слів

10-й рядок: 10 слів (широка основа)

3. ПРИКЛАД ВІРША У ЖАНРІ (НА ТЕМУ ЛІТА).

Літо.

Тепле сонце,

Золотіє стигле жито,

У блакитному високому небі

Птахи співають дзвінкі пісні свободи,

Легкий вітерець торкається зелених трав на лузі,

Радіє кожна маленька квітка на пахучій лісовій галявині,

Діти весело бігають босоніж по теплій шовковій шовковистій травиці,

Надворі панує щастя, бо прийшла найпрекратніша пора для відпочинку й мрій,

Земля дихає теплом, даруючи нам незабутні вечори під зоряним липневим небом.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Брунько Ярослав
Брунько Ярослав@president

Поет, письменник, політик

45Довгочити
771Перегляди
6Підписники
На Друкарні з 25 листопада 2025

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • Близькість

    Ніби мотузки — на тілі й на шиї,на стопах, на спині, сідницях і грудях, я гублюсь у мінному полі бажань.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Близькість

    Ніби мотузки — на тілі й на шиї,на стопах, на спині, сідницях і грудях, я гублюсь у мінному полі бажань.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші