Високопосадовці адміністрації Байдена стурбовані тим, що президент Росії Володимир Путін готує для них нові несподіванки щодо України, які можуть бути приурочені до саміту НАТО з нагоди сімдесяти п'ятиріччя організації, що пройде у Вашингтоні з 9 по 11 липня.
"Він не хоче нічого, крім як пролити дощ на наш парад", - сказав мені нещодавно один високопоставлений американський чиновник. Деякі представники адміністрації розглядають потенційні сценарії та можливі заходи у відповідь, хоча зараз приділяти увагу Україні складно, враховуючи війну на Близькому Сході та багато іншого.
Існує широкий спектр можливостей. Путін може, наприклад, розпочати ще жорстокіший і масштабніший літній військовий наступ в Україні, ніж той, що проводиться зараз. Він може створити нову зброю, можливо навіть зброю космічного базування. У той же час він може висунути більш рішучу (але все ж таки нещиру) мирну пропозицію або зусилля щодо припинення вогню, спрямоване головним чином на те, щоб апелювати до світової думки.
Враховуючи минулу поведінку Путіна щодо великих світових подій, літній сюрприз може здатися, ну, не таким вже й несподіваним. Вторгнення Росії до Грузії у 2008 році було приурочено до літніх Олімпійських ігор у Пекіні; вторгнення в Україну у 2014 році відбулося під час зимових Олімпійських ігор у Сочі, Росія; друге вторгнення в Україну сталося у лютому 2022 року після зустрічі Путіна та китайського лідера Сі Цзіньпіна перед зимовими Олімпійськими іграми в Пекіні того ж року.
Крім любові Путіна до загальної уваги в такі моменти, є й інші причини для занепокоєння про те, що це літо може стати максимально небезпечним для України, а і для Альянсу НАТО.
Найкращий спосіб відповісти – а ще краще – попередити – на будь-який потенційний літній сюрприз Путіна – це влаштувати власний сюрприз НАТО на саміті.
Путін виглядає рішучим, хоча його становище незавидне. Конгрес США нарешті затвердив свій великий пакет допомоги, а деякі країни проголосили, що Україна може використати свою зброю для нападу на військові об'єкти в Росії. Тим часом Франція швидко розробляє ініціативу щодо розміщення своїх військових як інструкторів в Україні. Але немає жодних доказів того, що щось із цього переконало Путіна переглянути свої агресивні плани на Україну. Натомість він, здається, вирішив, що йому слід подвоїти свій наступ цього літа, перш ніж приїде військова техніка США. ППО України залишатиметься вразливою протягом багатьох наступних тижнів.
У наступі Росії на Харків не спостерігається жодного уповільнення (навіть незважаючи на те, що протягом декількох тижнів майже не було руху вперед), а невпинні атаки Путіна на джерела енергії та інфраструктуру України продовжують завдавати істотних збитків. Кремль все ще має значні резерви, які можна направити на Харківський наступ, або розширити поки що безуспішну кампанію на Донбасі з метою взяття Часів Яру чи розпочати новий наступ на півночі у напрямку Сум.
Крім цих резервів, є й інші чинники, які заохочують Путіна. Київ, як і раніше, стикається з нестачею робочої сили, головним чином через культуру, згідно з якою молодих людей не слід закликати до армії доти, доки їм не виповниться двадцять з лишком років. Адміністрація Зеленського та Рада нещодавно зробили крок до вирішення цієї проблеми, знизивши призовний вік на два роки – до двадцяти п'яти, але це політично складне рішення не вирішує проблему перевантаженості фронтових військ.
Путін також втішається своїм переобранням у березні та дводенною зустріччю з Сі Цзіньпіном у Пекіні минулого місяця. Водночас він має розглядати кризу в секторі Газа та виборчу кампанію в США як довгоочікувані відволікання для керівництва США. Ось чому високопосадовець сказав мені, що Путін відчуває певну впевненість.
У віці 71 року Путін зміцнив свою владу в Росії. Офіційні результати свідчать, що у березні він отримав 87 відсотків голосів, і цей результат він використовує для подальшого виправдання своєї війни з Україною. Його новий шестирічний термін, якщо він закінчиться, дозволить йому перевершити Йосипа Сталіна як лідера Росії, який перебував на посаді лідера найдовше за два сторіччя. Підтекст: у найближчому майбутньому світу доведеться мати справу зі самовпевненою Росією.
Зустріч Путіна з Сі Цзіньпіном у травні наголосила на рішучості китайського лідера подвоїти підтримку свого російського колеги. Сі робить це, незважаючи на зростаючу критику з боку США та Європи та збільшення витоків щодо особливостей того, як Китай сприяє продовженню війни Росії та розширює її можливості.
Говорячи про війну в Україні, Путін подякував Сі за «ті ініціативи, які він висунув для врегулювання цієї проблеми». Путін сказав:
«Це партнерство, без сумніву, є взірцем того, якими мають бути відносини між сусідніми державами».
«Китайсько-російські відносини сьогодні зароблені важкою працею, і обом сторонам необхідно берегти і розвивати їх», - сказав Сі Цзіньпін.
Нещодавні заходи президента США Джо Байдена щодо пом'якшення обмежень на використання Україною американської зброї для ураження цілей усередині Росії викликали б більше занепокоєння в Росії, якби не обмежений характер знятих обмежень, які застосовуються лише до районів Росії, звідки обстрілюється східне місто Харків.
Під час своєї промови, присвяченої восьмидесятій річниці висадки в Нормандії минулого тижня, Байден провів пряму паралель між боротьбою проти фашизму у Другій світовій війні та війною в Україні. Він сказав, що Сполучені Штати не "відійдуть" від цього конфлікту.
«Тому що якщо ми це не зробимо, Україна буде підкорена, і на цьому це не закінчиться. Під загрозою опиняться сусіди України. Під загрозою опиниться вся Європа», — пояснив він.
Проте досвід Росії показує, що риторика Байдена жорсткіша, ніж його готовність надати американську зброю таким чином, щоб збільшити шанси України не лише на виживання, а й на перемогу.
Путіна також може заспокоїти небажання Байдена підтримувати членство України в НАТО, про яке знову заявив журнал TIME в недавньому інтерв'ю з президентом США. Байден відхиляє це, за його словами, бо він проти «натовізації України». Члени Альянсу, найімовірніше, стануть для України «мостом» у НАТО, але не часово визначеним шляхом до повноправного членства, а разом з ним і гарантією безпеки, яка довела свою цінність для союзників, що межують з Росією.
Ті ж представники адміністрації Байдена, які турбуються з приводу літнього сюрпризу, сподіваються, що українські сили зможуть утримати свої оборонні лінії проти росіян у 2024 році, а потім розпочати новий військовий наступ у 2025 році з поповненими запасами боєприпасів та солдатів. Тоді Україна може повернути собі достатньо території, щоб покращити свою позицію на переговорах.
Найкращий спосіб відповісти – а ще краще, попередити – на будь-який потенційний літній сюрприз Путіна – це сюрприз самого НАТО на саміті, який продемонструє рівень єдності та цілеспрямованості, який змусить Путіна переосмислити свої амбіції. Одним із таких сюрпризів може стати чіткіше визначений та окреслений шлях України до членства в Альянсі, який дасть Путіну зрозуміти, що він не зможе заблокувати цей результат шляхом продовження війни. Іншим варіантом було б зняти всі обмеження на користування американською зброєю та зброєю інших союзників, усунувши раз і назавжди будь-який притулок для російських агресорів.
Настав час для друзів України, в цей момент найбільшої небезпеки, перехопити ініціативу в Путіна за допомогою політики і практик, які підірвуть його впевненість і відновлять український наступ.
Ухвалення бажаного за дійсне залишається неадекватною стратегією для перемоги над Путіним.
Джерело — Аtlantic Сouncil
Друзі, допоможіть нам забезпечити подальшу роботу каналу!
Ваша підтримка надзвичайно важлива для нас. Будемо вдячні за ваші ДОНАТИ, які допоможуть нам розвиватися та надавати вам ще більше цікавого контенту.
Дякуємо за вашу підтримку!
