Надзвичайно актуальна назва, як для книги, що була написана 15+ років назад.
Це ж було вже!
Коли я знайшов цей шедевр на полиці посеред хаосу книг — я, в першу чергу, подумав що це буде книга пророцтво, що тут будуть цікаві прогнози та хочеться їх порівняти з тим, що є зараз. Але прочитавши її в голові лише одна цитата: “Так це ж було вже!”.
На обкладинці з тильної сторони написаний коментар автора, який починається з цієї фрази:
Одне слово, Захід програє нову “холодну війну”, бо навряд чи помітив її початок.
І трошки далі:
Якщо Захід не почне вигравати нову “холодну війну”, поки може, в майбутньому йому доведеться набагато сутужніше. Ціною конфронтації тепер можуть бути економічні труднощі й політична непевність. […] Згодом ціна буде вищою — можливо, такою високою, що Захід уже не зможе сплатити її…
“Чекап” по “карент стейту”
Переважна більшість книги складається з огляду ситуації, яка склалася з Росією на момент 2008 року. Від того, як відбулося “піднесення Путіна” та його колег, потім зачистка політичного та економічного олімпу і ствердження режиму, до безпосередньо трубопровідних війн та справжніх війн.
Насправді навіть не дуже політично-зацікавлена людина нічого принципово нового з цієї книги не дізнається, окрім безпосередньо подій, які відбувалися тоді та певної перспективи. Розглянемо декілька цитат:
Але Кремль прагне підтвердити свою перемогу й усунути будь-яку згадку про довоєнне існування країни
Про яку країну йде мова? Враховуючи тогочасний контекст, можна легко вгадати, але без нього - неможливо.
Кремль прагне не дати європейським країнам диверсифікувати свої джерела постачання енергії, зокрема газу. Він прагне зміцнити свій вплив на міжнародному газовому ринку.
Навіть після 2014 року ця стратегія не сильно змінилась.
Але […], голова комітету російської Держдуми у справах СНГ […], сказав, що Росія “повинна активно захищати свої інтереси в […]”, додавши: “Тут є над чим подумати й у військовому аспекті. Нам треба зміцнити наш […] флот і прикордонну сторожу і збудувати аеродроми […]”
Мова йшла про Арктику.
І не маємо ані найменшого шансу переконати самих росіян, що авторитарний, ксенофобний і викривлений варіант капіталізму, який насаджують їхні керівники, — не нова цивілізація, а глухий кут.
Останні слова книги, до того йде мова, що Заходу необхідно відстоювати свої цінності.
По-перше, Європа і Америка повинні усвідомити, що мета Кремля — розколоти їх. […] Так само і ЄС повинен відмовитися від своєї затяжної зневаги до Америки
Без коментарів.
Одна з найважливіших тез, яка розглядається книгою — це стратегія Кремля давити на слабкі сторони, розділяючи та налаштовуючи одне проти одного суспільства та уряди. Так було і є з усіма конфліктами, куди влазить Москва.
А друга теза — захід або не у змозі, або не хоче бачити загрозу, яка формується на сході. В цілому, так і сталося.
В результаті,
Для загального розвитку ця книга безцінна. Не думаю, що можливо знайти якийсь не менш цілісний огляд політично-економічного ландшафту Західно-Російських відносин з 90-х по 2008 рік.
З іншого боку, цю книгу не варто читати без “гугла”, бо багато подій описаних в цій книзі вже дійшли до логічної розв’язки і варто ці розв’язки знати, особливо щодо трубопроводів, політично-економічних переслідувань і тому подібного.
А найголовніший висновок, який можна зробити з цієї книги - ignorance is a bliss.
