До українського народу
Преамбула
На межі цивілізаційної катастрофи, в умовах війни, морального занепаду та політичної безвідповідальності, українська нація стоїть перед історичним вибором. Три десятиліття пострадянського експерименту завершилися розчаруванням. Республіка, що не здатна забезпечити ані національної гідності, ані державної стабільності, знищила будь-яку ілюзію світлого майбутнього.
Мільйони вважають що у нашої держави, у нашої нації — нема майбутнього. Мільйони вірять, що лише за кордоном вони зможуть знайти своє майбутнє.
Від імені покоління, яке не приймало участі у розбудові цієї хибної системи, але змушене розгрібати її наслідки — ми проголошуємо новий шлях. Шлях духовного, політичного та соціального оновлення. Шлях національного консерватизму, органічного порядку, культурної суверенності та історичної справедливості. Шлях Громадського Роялізму.
Ми переконані, що майбутнє України — у побудові сильної, соборної, традиційної держави, що ґрунтується на справедливості, національній солідарності та відповідальному управлінні. Ми виступаємо за владу, що служить нації, а не капіталу; за культуру, що зберігає спадок предків, а не копіює чужинське; за народ, що здатен піднестися до висот історичної гідності.
Цей маніфест є узагальненням наших ідей
Економіка
Ми живемо під владою капіталу.
Не під владою справедливості. Не під владою честі. Не під владою Нації.
Сьогоднішня держава — це лише обслуговуючий апарат для корупціонерів, офшорних кланів і транснаціональних корпорацій. Українець, замість того щоб бути господарем на своїй землі, став наймитом у власному домі.
Нам обіцяли процвітання — ми отримали кабалу. Нам обіцяли розвиток — ми отримали спустошення. Нам обіцяли добробут — ми отримали олігархію.
Досить!
Спілка Громадського Роялізму вимагає повної реконструкції економічної системи України на засадах соціальної справедливості, національної солідарності та стратегічного суверенітету. Економіка майбутньої України не може більше бути територією експериментів МВФ, ринкових догм чи неоколоніального визиску.
Ми виступаємо за соціальну державу — справжню, а не обіцяну нам конституцією, для Української Нації.
Ми не прагнемо утриманського "соціалізму", що паразитує на бюджеті. Ми прагнемо системи, де праця на благо Нації — почесна, а не зневажувана, а її винагорода — справедлива. Де кожен громадянин Української Нації має доступ до житла, охорони здоров’я, якісної освіти та безпеки — й це буде не милість держави, а як її обов’язок.
Ми прагнемо економічної гідності, де український робітник, селянин, інженер, вчитель, лікар чи воїн не змушений працювати до знемоги, аби збагачувати олігархів та їхніх закордонних господарів. Всі багатства, які створені руками українців — мають слугувати українцям.
Українська економіка має стати стратегічно збалансованою, соціально орієнтованою, морально вкоріненою. Держава має право і обов’язок втручатися в економіку, коли на кону стоїть добробут Нації. Саме "невидима рука ринку", яка за теоріями мала-б балансувати ринок, призвела нас до ситуації, в якій ми знаходимось.
Ми розірвемо паразитарну залежність від кредитів і відновимо національну господарську гідність.
Культура
Сьогодні ми стоїмо серед уламків. Руїна — не лише в політичному сенсі, а й у душах, у моралі, у системі цінностей. Те, що не встиг добити більшовицький терор, завершили ліберальна розбещеність і глобалістичне безбіжжя. Протягом десятиліть нам нав’язували чужу волю: казали, що традиція — це "відсталість", що віра — це "дурість", що нація — це "злочин". Ми довго мовчали. Але досить.
Спілка Громадського Роялізму стверджує: саме лібералізм, відрив людини від віри, родини та нації — стали головною причиною більшості сучасних проблем. Пострадянська система, побудована на корупції, очковтирательстві й ілюзіях "демократичного підходу", поєдналася з розкладом, принесеним ліволібералізмом. Це спровокувало не модернізацію, а крах: моральний, культурний, стратегічний.
Українська традиція — це наш корінь, це наш фундамент. Її знищували багнетом і голодом, потім — "прогресом” і соцмережею. Але вона жива. Її не вбити, бо в ній — правда. Спілка Громадського Роялізму вимагає повернення до правдивих, вивірених часом національних цінностей: честі, праці, віри, родини, військової доблесті, жертовності заради більшого. Тільки в цьому — майбутнє.
Кожного разу, коли український робітник або інтелігент каже: "Може, краще поїхати в Польщу — там платять більше" — це не просто особисте рішення. Це — ще одна національна поразка. Це — тріумф системи, що зраджує своїх людей.
Представник Української нації має жити гідно вдома, у власній державі. Не бути злиденним наймитом чужих багатіїв, а стати гордим співтворцем української величі. Бо таке відбулось усю історію — усю історію винаходи наших інтелігентів привласнювали іноземні держави, в той час як ми були вимушені відставати.
Наша мета — побудова сильної держави, та культури. Держави, де українець віритиме у світле майбутнє, де він буде творити на благо Нації. Держави, де гідна праця — почесна, а не зневажувана. Де українське — це символ сили, а не другорядності.
Наші ідеї — не лише про політику. Вони — про дух, про дисципліну, про відродження.
Вони про перемогу над внутрішнім занепадом.
Державний устрій
Браття і сестри українці!
А чи замислювались ви коли-небудь, наскільки недосконалою є наша система? А чи замислювались над тим, щоб змінити її, справді змінити — на кращу? Радикально, безповоротно, по-справжньому!
Гнила пострадянська охлократична республіканська форма правління десятиліттями саботує розвиток нашої держави. Вона дала ворогам України як внутрішнім, так й зовнішнім — повний карт-бланш на її грабунок, приниження, спустошення.
Найяскравіший тому доказ — систематичне, цілеспрямоване знищення Збройних Сил України протягом усіх тридцяти років формальної незалежності. Наша мета — покласти цьому край.
Епоха Четвертої Республіки має завершитися.
Українська Конституційна Монархія — ось шлях до майбутнього!
Вона задушить кволу, збанкрутілу республіку раз і назавжди — в ім’я стабільності, а також справедливості та вічного блага Українського Народу.
Ми не обіцяємо легкого шляху. Ми не обіцяємо швидких змін. Але ми обіцяємо боротьбу — заради нас самих і майбутніх поколінь. Бо якщо не ми — то хто? Якщо не зараз — то коли?
Україна має постати як Соборна, Національна, Традиційна Держава.
Всі внутрішні розбрати, що десятиліттями роз’їдають тіло нації, будуть нарешті подолані. Єдність українського народу — не як мрія, а як доконаний факт. Те, що нині називається "демократією", — лише її тінь, лише пародія, створена для підтримки охлократичної системи. Корупція — це не “проблема” нинішньої державної системи, це її властивість, це її самоціль.
Ми візьмемо на себе відповідальність. Ми понесемо цей хрест. Ми — Спілка Громадського Роялізму. Ми — голос нової епохи. Ми — початок Нової України.
Хай живе Україна!
Корона, Нація, Держава!
