Друкарня від WE.UA

В Україні зникли бджоли.

https://t.me/civic_royalism

Україна стрімко втрачає лідируючі позиції з експорту меду. В багатьох регіонах, зокрема в традиційно медоробних Запорізькій, Дніпропетровській та Кіровоградській областях бджолярі заявляють: "Цьогоріч меду буде в двічі менше". По бджолярству б'є і здорожчання пального, котре змушує фермерів піднімати ціни, а відповідно продавати мед в ЄС стає складніше.

Весна 2026 року почалась із заморозків, і хоча похолодання не спинило цвіттіння персиків та абрикос, постала нова проблема. Запилювати квітучі дерева немає кому, через масове вимирання бджіл. 2026 рік став першим за час незалежності, коли замість гудіння в садах можна було почути лише тишу.

Але що ж сталось? В прифронтових регіонах значно вплинули бойові дії, скоротивши і бджолині сім'ї і бджолярні господарства. Проте в інших регіонах, проблема, на диво, полягає далеко не в зміні клімату. Місцевий бджоляр з міста Жовті Води зазначає: "Всі бджоли вдало перезимували, як перезимовували і в інші роки, в більш люті зими, але по весні вулики спустіли". Значної ролі не зіграв і вароатоз, епідемії паразитів серед бджіл не сталось.

Неочікувано, до екологічної катастрофи нас недобросовісні власники тих самих фруктових садів та українське законодавство.
Не зважаючи на курс до ЄС, в Україні досі дозволені близько сотні небезпечних та канцерогенних пестицидів, котрі заборонені в ЄС. Якщо в Європі, продовжують з'являтись хімікати, проти котрих доводеться знову вести дослідження та довгі процеси заборони, Україна пропонує аграріям найсправжнісінький анархізм з вибором отрути на будь-який смак та запах. З оброблених садів зникають не лише шкідники, а в тому числі і бджоли, котрі або вмирають одразу, або несуть отруєний пилок до вулика, прирікаючи всю бджолину сім'ю на смерть. Аграрний журнал "Пропозиція" за квітень пише: "в цьому році через пестицидний пил загинуло 100 тис. бджолосімей".

А що ж нам пропонує держава?
Проривна електронна система від Мінагрополітики - ЄБджільництво. Система, в якій аграрій може зазначати дати обробки садів та полів пестицидами, а також замовляти у бджолярів послуги із запилення. А також про цю систему не знають ні бджолярі, ні аграрії, лише сотня-друга ентузіастів та підписники фейсбуку Мінагрополітики.

Який може бути вихід?
Не секрет, що зникнення бджіл призведе і до зникнення "житниці Європи", це базові екологічні зв'язки. Ми можемо продовжити сподіватись на "доброзвичайність" та "добросусідство" між фермерами, що і привело нас до початку екологічної катастрофи.
Але перейдемо до реальних рішень. Ми можемо зобов'язати аграріїв інформувати про пестицидні обробки по всім офіційним каналам їхніх громад, або змушувати і бджолярів і аграріїв реєструватись на вже існуючій системі ЄБджільництво. І оскільки велика кількість бджолярських господарств є хоббі, то логічно відмовляти або скасовувати реєстрацію фермерських господарств та агрохолдингів за відмову у реєстрації в системі ЄБджільництво. В цьому випадку не варто маніпулювати ідеями невтручання держави в економіку, ми граємо в азартну гру, ставлячи на кін власне майбутнє.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Файно
Файно@FaynoMaker

Геолог, гербарист, гетьманець

14Довгочити
125Перегляди
4Підписники
На Друкарні з 4 серпня 2024

Більше від автора

  • Проблеми нового Цивільного Кодексу

    Важливо зазначити, що однією з головних проблем нового Цивільного Кодексу є перенавантаженість реформ - цифровий аспект, сімейні цінності, процесуальні аспекти, а також публічні реєстри. Також проблемою є створення оціночних категорій там, де раніше були жорсткі норми

    Теми цього довгочиту:

    Політика

Це також може зацікавити:

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити: