Таку фразу я чула від кандидатів на кожній другій співбесіді протягом останніх двох тижнів. Це уже закономірність.
Війна змінила нас: наші цінності, наші пріоритети. Люди шукають сенси. Людям недостатньо просто працювати, просто закривати задачі, просто чекати п’ятниці. Вони хочуть бути дотичними до цієї війни. Так, вони шукають саме ці нові сенси.
Свого часу я дуже вигоріла в ІТ, бо втратила відчуття сенсів того, що я робила. Так, хороша зарплата, так, компанія багато донатила на потреби ЗСУ, так, ми робили деякі важливі інформаційні проєкти. Але я відчувала, що я роблю недостатньо у цій війні.
Для мене перестало бути бенефітами працювати у комфорті, солодкому середовищі, з соц пакетом. Це втратило цінність.
Мій мозок і серце уже не могли ігнорувати факт того, що треба боротись. І я, після довгого пошуку, обрала боротись за і для ветеранів.
Я рада, що люди приходять до пошуку сенсів. Як недоборчиня з капіталізмом, яка не знає, що має прийти натомість, трохи сильно тішуся за це.
Довгий час судила про ці зміни лише по собі, але тепер бачу підтвердження своїм відчуттям у інших людях.
І знаєте? Це добре, дуже добре. Я рада, що люди почали шукати сенси в часи війни. Це дуже складно, але дуже важливо.
—
Дам вам трохи цитат Ігора Козловського, український учений, філософ, релігієзнавець, письменник, громадський діяч, учитель і дуже мудра людина, яка пережила полон. Його уже немає з нами. А я нарешті добралась почитати його книги.
«Головне питання життя людини — «навіщо?». Саме відповідь на нього формує ідентичність людини: ти поставив собі це питання, прорефлексував, знайшов відповідь. Далі має з’явитися відповідальність за свій вибір і нарешті — відповідність. Тоді людина знаходить свої сенси.»
«Що таке сенс? У чому сенс життя? Він у місійності, у невипадковості кожної людини.»
«Що робить життя наповненим сенсом? Любов. Якщо ви не маєте любові до своєї професії, рідних, до пошуку, до своєї землі і нації, тоді ваша ідентичність не визріє.»
«Багато людей живуть споживацькими потребами і не мають ціннісних орієнтирів: вони споживають, але нічого не вносять. Це не людський вибір, а суто біологічний. Особистість розвивається, коли усвідомлює свою невипадковість і відповідальність: за родину, за землю, на якій живе.»
—
А ви відчуваєте сенс і цінність у тому, що робите?
