Снилося мені значить таке, що я знаходжусь в якійсь зоні сірих людей де вони живуть зі своїми страхами та болем, а навпроти е зона білих які живуть в свое задоволення і все в них там добре та причудово. і якось я вирішив тайком пробратися із своеї зони в білу, а це суворо заборонено білими. Я пробираюсь, роздивляюсь що там і як , як вони живуть і чим займаються, в них все наче в раю але е свої правила, вони можуть доносити на своїх якщо ті зробили щось не так ,або накосячили, і деяких винуватців під конвоем зсилають в сіру зону, деякі правила дуже строгі та незрозумілі для мене, но я продовжую досліджувати їх світ який яскравий ,технологічний та якийсь наче живий(чому наче, тому що всі як по струнці ходили,як запрограмованні) . В якийсь момент помічають що я не з їхньої спільноти , і за мною тупо починаеться охота, мене переслідують їхні стражи, люди намагаються мене здати, нема ніде сховатися, усюди мене проганяють та кличуть стражу. І коли вже настае критичний момент я вирішую бігти назад до своеї сірої зони, змучений від біготні ниряю в волохату трубу яка веде туди. Переслідувачі ниряють за мною, я опиняюсь в довгому коридорі де багато відкритих дверей за якими знаходяться кошмари,біль, смуток, розчарування, предательство, відчай і багато чого ще , така собі адська тропа сірої зони, но тут я вже можу видохнути та йти спокійно бо більшість мені знайомі з деякими я навіть вітаюся, але переслідувачі нерозуміють що тут і як і їх починають затягувати в ті чи інші двері, видно що вони вже не стільки зайняті моїм переслідуванням як намагаються не попастись та не бути затягнуими в одну з дверей, бо їхні кошмари і погані відчуття тут живі і тягнуть їх до себе в кімнати. Поступово я виходжу з цього коридору, стражники були затягнуті кожен у свою дверь. Спокійно крапае дощь по вулиці блукають різні люди, і кожен зі своею ємоціею. Мораль для кожного своя.
Моя така, коли втікаємо від своїх проблем і ємоцій , рано чи пізно вони стануть нашими кошмарами, а ми будемо наче запраграмовані роботи.
