В наш час все більше розвивається тенденція, що постійний розвиток має бути невідʼємною частиною життя. Всі говорять, що це важливо. Але чи кожен усвідомлює чому?
Перше, що я хочу сказати це те, що:
Чим довше ми стоїмо на місці - тим більший страх зробити ривок вперед.
Ми, люди, дуже швидко звикаємо до комфорту. Ми прагнемо до стабільності і коли досягаємо цього, часом стикаємось з труднощами, коли діло доходить до змін. І думка «зміни - на краще» зовсім не полегшує ситуацію. Перебуваючи в зоні комфорту довгий час, бажання вийти з неї стрімко зменшується, а страх новизни зростає.
Це і є першою причиною чому важливий постійний рух. Це допомагає «тримати себе в тонусі» та бути стійкішими, коли на дорозі зʼявляється щось нове.
Друга причина повʼязана з ілюзією, що існує кінець. Насправді вам завжди є куди рухатись. Завжди буде те, що ви не знаєте, не пробували ще. І це дає прекрасну можливість розширити свої знання у вашій сфері діяльності, або ж почати вивчати щось нове, розширити свій кругозір. І річ у тому, що ці знання потім будуть вашою «подушкою безпеки».
Уявіть, що виникає якась складна/незвична ситуація, з якою ви раніше не стикались. Це стрес для організму. І тут важливо памʼятати що:
Менше знань = важче пристосуватись/виправити щось/взяти себе в руки
Більше знань = впевненість в собі і своїх силах = бачення можливостей і відсутність страху взятись за них
Також останнім часом всі почали говорити про інвестиції в себе. Про те, як важливо вкладатись в себе. Адже це впливає на наш загальний стан і самопочуття. І я хочу вам сказати, що найкраща інвестиція - це інвестиція в свої знання.
Адже це те, що у вас ніхто не може забрати. Вони будуть у вас завжди. Вони допомагатимуть вам і робитимусь життя простішим. Адже легше виконати те, у чому ти компетентний і маєш досвід.
І ще один важливий пункт. Спеціаліст - це той, хто знає нюанси. Усім нам легко вивчити шаблони і робити все за ними. Але справді освічена людина та, яка знає тонкощі своєї роботи чи заняття. А для цього потрібно розширити поле своїх знань, треба постійно розвиватись.
І на кінець слова, які я прочитала і записала собі досить давно, але актуальність вони не втратять ніколи:
Будь-хто, хто зупиняється вчитись - старий, будь це в двадцять років чи у вісімдесят. Будь-хто, хто продовжує вчитись, залишається молодим. Найголовніше в житті - це залишати молодість розуму.
