Продовження війни майже неминуче, але зростання напруженості протягом цього року може послабити позиції Києва або Москви.
Американське бачення припинення російсько-української війни просте: Україна віддає території, які понад десять років були основою її оборони проти Росії. Натомість Києву обіцяють західний військовий «щит», який для Москви є абсолютно неприйнятним. А потім усі заробляють гроші.
Переговори між росіянами та українцями за посередництва США, що відбулися в Абу-Дабі у п’ятницю та суботу, були бадьорими, позитивними та конструктивними — так кажуть американські посадовці. За їхніми словами, делегації виявили стільки взаємної поваги та гарної «хімії», що в якийсь момент вони здалися майже друзями. На неділю заплановано ще більше таких зустрічей.
Тим часом Росія продовжує бомбардувати енергетичну інфраструктуру України ракетами та дронами, позбавляючи міста тепла та світла в надії зламати опір. Володимир Путін не відмовився від своїх цілей, які полягають у підкоренні України та відступі Заходу зі Східної Європи.
Тож чи наближається найдовша війна в Європі з часів Другої світової до мирної угоди, яка дозволить усім зосередитися на процвітанні, як на це сподіваються посланці Трампа? Чи 2026 рік стане ще одним роком похмурої війни на виснаження, де Москва та Київ сприйматимуть переговори США просто як ще один фронт боротьби?
Ось три імовірні сценарії на 2026 рік.
Продовжувати воювати, продовжувати говорити
Найбільш імовірним є п'ятий рік виснажливої війни, поки переговори будуть ходити по колу. Адміністрація Трампа робить ставку на те, що багаторічна одержимість Путіна контролем над Україною — це лише публічна маска, і що він піде на мир, якщо отримає решту Донбасу. Але саме укріплені міста, які Україна все ще тримає там, є найбільшою перешкодою для прориву росіян у відкриті степи центру країни.
«Серед українців панує великий скептицизм щодо цих розмов», — каже колишній міністр оборони Андрій Загороднюк.
І справа не в тому, що українці не хочуть миру, а в тому, що всі дії Росії свідчать про її бажання воювати далі. З цієї точки зору ідея віддати Донбас виглядає як подарунок територій, на захоплення яких росіянам довелося б витратити ще пів мільйона людей. Росія може просто використати Донбас як плацдарм для нового нападу.
Зеленський перебуває під тиском щодо здачі Донбасу і каже, що будь-які угоди залежать від гарантій безпеки. Росія ж вимагає відступу України з Донбасу, посилаючись на нібито домовленості Путіна і Трампа на Алясці. Але серпневий саміт показав проблему: хоча Трамп був готовий обговорювати території, Путін не погоджувався на жодні компроміси.
Кремль впевнений, що українська армія зламається швидше, ніж російська економіка. Проте Україна ще далеко не на межі. Обидві сторони мають ресурси для боротьби, але обидві бояться розгнівати Трампа. Тому кожен намагається показати йому свою «конструктивність» і звинуватити іншого у продовженні війни.
Україна зламається першою
Найбільший ризик для України — виснаження армії. Солдати воюють без відпочинку роками, а нові призовники все частіше тікають зі служби. Брак піхоти намагаються компенсувати дронами, але Росія вже наздогнала Україну в цій сфері.
Фахівці кажуть, що темп війни навряд чи зміниться цього року. Наступ росіян на Донбасі — один із найповільніших і найдорожчих в історії. Але через брак резервів захист сходу відбувається за рахунок півдня (Дніпропетровщина та Запоріжжя). Армія стає схожою на коротку ковдру: якщо натягнути на голову, відкриваються ноги. Війни на виснаження програються спочатку поступово, а потім — миттєво. Якщо сили вичерпаються, Україні доведеться прийняти важкі умови: території, обмеження армії та повернення російського впливу.
Росія втомлюється
Російська економіка тупцює на місці, цивільна промисловість скорочується, а високі відсоткові ставки б'ють по кишені. Низькі ціни на нафту та удари українських дронів по НПЗ тиснуть на бюджет Кремля. Російські еліти незадоволені залежністю від Китаю та військовим перекосом економіки, хоча Путін поки не боїться протестів.
Росія не може воювати вічно. Якщо обидві сторони зрозуміють, що ресурси закінчуються, переговори стануть реальними. Поки що українці не вірять, що цей момент настане, бо Путін досі вважає, що може перемогти. Ніхто ще не показав йому, що ціна продовження війни буде для нього гіршою за мир.
Джерело — The Wall Street Journal
