Я принесу тобі море в долонях,
В своїх долонях зігрію його,
Чорнеє море, не біло-червоне,
Те, яке любиш ти більше всього.
Я принесу тобі вітер у співі,
Співі карпатських святих полонин.
Хай він волосся твоєньке розвіє,
Най над тобою не лишить хмарин.
Я принесу тобі сонце червоне,
Сонце таврійське на твій небосхил,
Щоби ніколи вже не охолонув
Цвіт твоїх сіро-зелених світил.
Я принесу тобі ласку обіймів
Гілля одвічних волинських лісів -
Будуть думки твої світлі, спокійні,
Знову почуєш ти співи птахів.
Я принесу тобі в посмішці квіти,
Всеньке поділля за ними пройду.
Хто ще тебе так уміє любити?
І хто ще так любить землю свою?
