24-й рік добігає кінця — важкий для багатьох із нас, але ми віримо, що 25-й буде кращим. Попри всі виклики, цей рік став плідним для української музики. За статистикою NUAM, вийшло 1815 альбомів усіх можливих жанрів, що складають загалом 54 504 треки. Серед них — близько 550 рок- та метал-альбомів.
Наша редакція протягом року слухала ці релізи, заздалегідь визначила своїх фаворитів і в останній день року ми презентуємо статтю “Найкращі рок-альбоми України”. У виборі не обмежувалися жанрами, тематиками чи кількістю альбомів. Тут є все: від інді до експериментального року, від маловідомих виконавців, які вразили якістю, до загальновідомих гуртів, які не збавляють обертів.
Сподіваємося, ви знайдете у цьому списку своїх улюбленців. Щоб не гаяти час, усі учасники топу доступні у нашому спеціальному плейлисті.
La Horsa Bianca - Polemosophy
Жанр: прогресивний рок
Дата релізу: 05.01.2024
Іван Лисько
Харківський гурт La Horsa Bianca були змушені створювати четвертий повноформатний альбом дистанційно. У момент написання альбому, учасники, розділені війною, перебували в різних містах, по-новому знаходили надчуйність, яка завжди була властива їхній творчості, і вчилися працювати на відстані. Polemosophy оцінювати й слухати непросто.
В основі альбому La Horsa Bianca досліджують трансцендентальний досвід війни, закладаючи у форму цеглини сюрреалізму та психоделії. Вони створюють дивні абстрактні образи, які в результаті трансформуються у дивовижний прогресивний рок. Їхній стиль нічим не поступається закордонним аналогам, а в багатьох аспектах навіть перевершує їх. За шість років La Horsa Bianca відточили свою майстерність, і тому Polemosophy звучить майже бездоганно. Він цінний не лише з культурного погляду, а й демонструє дослідження психічних наслідків війни через призму складного мистецького авангарду.
Візуальне оформлення кліпів допомагає краще зрозуміти сюжетний концепт гурту. Захоплення Далі та сюрреалізмом, яке було характерним для Євгена Манка, залишає багато моментів недомовленими, але водночас додає звучанню багатошаровості й гнучкості для власних інтерпретацій.
На жаль, La Horsa Bianca залишаються малопомітними на музичній сцені, проте їхні альбоми завжди вирізняються якістю найвищого рівня і відданістю спадщині прогресивного року.
100 % у плейлист: Polemosophy II, Polemosophy III
headachee – шукаючи колір
Жанр: індірок
Дата релізу: 19.01.2024
Іван Лисько
headachee починали з камерного бедрум-попу, що певний час не відрізнявся серед інших інді-релізів. Усе змінилося, коли вони випустили тіктоковий хіт «красиві і смешні». Ця пісня принесла headachee визнання та стала віхою у зростанні гурту.
З часу тікток успіху headachee невпинно еволюціонували та працювали над собою, що у результаті вилилося в альбом «шукаючи колір». Цей повноформатний реліз став підсумком першого етапу творчості тріо. Від початкового бедрум-попу залишилися лише далекі відлуння — жанрова трансформація була неминучою.
Навіть неозброєним оком було зрозуміло, що в бедрумі гурту тісно. Обмеженість цього стилю завжди заважала headachee розкритися на повноту. Поки гурт не почав грати шугейз, нойзпоп та індірок, їхні можливості були обмежені. Перехід до нових жанрів задав свіжості їхньому звучанню та відчуття сміливості. Тріо нарешті запанкувало. Відчутно, що вони на шляху формування власного стилю.
Багатошарове звучання headachee з тонкими шарами психоделії прикрашається елегантністю, нойзпоп додає нервозності та гострої родзинки, яка створює справжнє естетичне задоволення. Новий сингл, що вийшов восени, уже фокусується на нойзпопі з відтінками шугейзу та нової хвилі.
Додатково хочеться згадати про інтровертну лірику, яка стала невіддільною частиною headachee. Вона заганяє гурт у певні рамки, але ця проблема, ймовірно, залишиться в минулому. Принаймні я так сподіваюся, дочекавшись майбутніх релізів.
Дебютний альбом headachee став подією для дивізіону новачків. Гурт презентував себе найкращим чином. Будемо стежити, що вони приготують далі.
100 % у плейлист: “зі своєю головою”, “по колу”, “супернова”
Our Atlantic — На глибині
Жанр: індіпоп, фанкрок
Дата релізу: 23.02.2024
Іван Лисько
Будь-які альбоми, створені під час війни, сприймаються як маркери воєнного часу. Твори, у яких відображено досвід війни, слухати й обговорювати особливо важко. Колись ходила думка, що якби Our Atlantic випустили альбом “На глибині” на початку 2023-го чи в середині 2022-го, то він би емоційно розірвав слухачів. Проте Our Atlantic, як і Циферблат, не говорять про війну прямо. Але в їхніх альбомах і піснях відчувається гірка присутність війни.
“На глибині” слухати важко. Це концептуальна розповідь, що переплітає монологи ударника Олексія Бикова з упізнаваним фанковим диско-звучанням Our Atlantic, яке змінюється між монологами. Історії, які розповідає барабанщик, стосуються самого початку вторгнення. Вони нагадують про стан країни на початку війни: про родину, настрої людей, хаос, що панував. Це речі, про які важко говорити, але потрібно.
Звучання треків — ніби дзеркальне відображення похмурої атмосфери розповідей через чисту, кришталеву фільтрацію любові до життя. Зокрема, трек “Гей старий” із Запаскою пронизаний меланхолійним настроєм журби та смутку.
Сьогодні в українців уже зовсім інші настрої. Однак, можливо, ця платівка цікава лише тим, хто безпосередньо відчув війну. Хоча ми всі її відчули, питання лишається: чи відчуємо ми цей альбом? Чи він залишиться ще однією рефлексією війни, яка не пройде випробування часом?
100 % плейлист: Гнів, Марні мрії, Гей старий
ФРН — Час проти нас
Жанр: скрімо
Дата релізу: 15.03.2024
Галя Кунашук
Повноформатний альбом калуських ФРН подає власний ґрунтовний аналіз соціальних проблем сучасності через емоційно-надривне скрімо. Це крик про свободу – буквально. Музика, в яку вкладена вся суміш ваших переживань, вражень та відчуттів – рубців, які залишають на серці трагічні події останніх років. Стабільна несправедливість, що попри все існує в нашому соціумі досі.
Намагання докричатися до суспільства, викриваючи рабськодухість, обман, нещирість, фальш, підступність пропаганди. Небажання вкотре чути безпідставні виправдання і чергову улесливу брехню. Альбом охоплює гострі теми як усередині, так і зовні нашого суспільства. Аналіз життя від досвідчених людей, за плечима котрих чимало стоптаних доріг.
Позбутися ілюзій і цінувати час. Відкидати марні надії і перестати вірити нещирим обіцянкам. Людству необхідні рішучі зміни. Схаменутися, доки ще не так пізно закликають нас наскільки емоційні, настільки глибокі та змістовні пісні альбому. Тому й вимагають вдумливого та уважного підходу слухача. Це музика, у якій знайдеш розраду та розуміння в тяжкі моменти життя.
100 % у плейлист: “Про свободи крик щосили”, “Панські діти, псяча кров”, “Ще глибший рів”
Zlypni — Ґрунт
Жанр: експериментальний рок
Дата релізу: 15.03.2024
Іван Лисько
Дебютний альбом Zlypni створювався понад рік, і результат повністю виправдовує усі очікування. Гурт прагнув зробити альбом місцем в інфопросторі, де слухач зможе "посадити зернятко цікавості" і спостерігати за його розвитком і трансформаціями.
З першої пісні Ґрунт занурює в психоделічний вайб, що поєднує абстрактні тексти з жанровим розмаїттям, яке складно підпорядкувати одній категорії. Психоделічна складова тут є центральною, але їй акомпанують фанкові ритми, електроніка, хіп-хоп, інді-рок, транс, етно та інші елементи.
Всі ці складові ідеально збалансовані: кожен трек різноманітний, але звучання залишається цілісним, створюючи єдиний злиток експериментального мистецтва. Це мистецтво покликане досліджувати колективне несвідоме й аналізувати поведінкові патерни людини в соціумі.
Ґрунт — це не лише музика, а й своєрідна лабораторія для слухача, де кожен знайде щось своє, залежно від глибини власних спостережень.
100 у плейлист: Сонцекров, Глузд, Світити Любити Давати
O.Torvald — Втома
Жанр: альтернативний рок
Дата релізу: 04.04.2024
Антон Кістрін
Цього року O.Torvald знову зробили те, що вміють найкраще: перезапустилися, оновивши сенси та меседжі. Можливо, заяви про припинення існування гурту були хитрим маркетинговим ходом для привернення уваги, але хочеться вірити, що це щирий жест, а новий матеріал справді створений, як каже ліричний герой одного з треків, "хейту на зло". Якщо ж це була остання глава їхньої історії, то альбом Втома змусив аудиторію усвідомити, наскільки важливою могла б бути ця втрата.
У 2024 році O.Torvald часів великої війни в Україні постають як чесний альтернативний рок-гурт, який відкинув героїчний образ "коміксових гітаристів" і зробив ставку на нову щирість — тренд, запит на який лише зростає.
Втома — це один із найважливіших альбомів у їхній дискографії. Це стильна, місцями важка, але мелодійна пауер-музика, сповнена тривожних і відвертих текстів, які резонують із сучасністю.
Під мінімалістичною обкладинкою з органайзером для пігулок ховається спектр емоцій ліричного героя: від констатації розхитаного психічного стану до прийняття, терапії й твердження, що він живий не завдяки, а всупереч. Саунд альбому періодично перегукується з різними епохами та стилями: від Sunny Day Real Estate, Sum 41 і культових мідвест-гуртів, до Biffy Clyro, Muse і навіть Korn. Водночас збережено ті риси, за які O.Torvald завжди цінували віддані прихильники.
Втома — це альбом, який показує зрілість гурту та їхню готовність бути чесними, навіть коли це боляче.
100 у плейлист: Амстердам, Хейту на зло, Я хворий
Postfactum - Інсомнія
Жанр: трипхоп
Дата релізу: 05.04.2024
Іван Лисько
Альбом “Інсомнія” — це 42 хвилини музичного матеріалу, створеного з дисонуючих синтезаторів, гітар, акустичних шумів і ритмів. Концептуально альбом не дотримується однієї теми: тут є лекції про всесвіт і сузір’я, написані та виконані Світланою Павелко під псевдонімом Геліон, інструментальна композиція “Шум”, зібрана з різних шумів і семплів дешевої акустичної гітари, а також пісні про безсоння, тривожність, самореалізацію, роздуми про соціальні відносини та любов.
Postfactum описують цей альбом як синтез трип-хопу, бедрум-попу, нью-ейджу з відтінками постіндастріалу, доповненого звуковими експериментами зі скрипкою та віолончеллю. Усе це створює дивовижний контраст між елегантним звучанням та експериментальними звуковими рішеннями.
Postfactum ще раз довели, що заслужено вважаються одним із найцікавіших тріпхоп гуртів України. Альбом “Інсомнія” демонструє, як може звучати жанр у традиціях бедрум-попу. Мені подобається як виглядає переосмислення Portishead у сучасній українській музиці.
100 % у плейлист: Мій друг, Любов, Іржа
Re-Read – Повсякденність, драма, романтика
Жанр: емо-рок
Дата релізу: 12.04.2024
Mad Hedonist
Лише кілька непомітних речень про альбом, який, мабуть, викликав у мене найбільше емоцій цього року.
Це не просто спроба адаптувати емо-рок до особливого колориту української музичної формули. Це водночас тендітний, але насичений почуттями щоденник юного життя, що змушене боротися з викликами цього несправедливого світу.
Альбом торкається багатьох тем: дорослішання, крихкість буття, болісність кохання, зіткнення юнацького максималізму з суворими реаліями, досконалість родини котячих у порівнянні з людьми, а також тяжке прийняття втрати домівки.
Я міг би довго говорити про важливість цієї платівки та необхідність її послухати, але впевнений, що ви вже хочете це зробити.
Тож, вмикайте. Я перевірю.
100 % у плейлист: Тінейджерс, Весна зачинених дверей, Космічні мандри
Polyvoda – Pilgrims Never Come Back
Жанр: ритм-енд-блюз, трипхоп, індіпоп
Дата релізу: 19.04.2024
Mad Hedonist
ухиляється від чобота з написом на підошві: "Це не рок"
Цей альбом – вельми приємний доказ того, як варіативно можна використовувати свій досвід у новій творчості. Тріо, до складу якого входять учасники знакових гуртів Бумбокс, Тартак і Hyphen Dash, запросили зарубіжну вокалістку, чию особистість вирішили залишити в таємниці.
На "Pilgrims Never Come Back" ви почуєте стильне поєднання виразних драм-партій із R'n'B мотивами. Така комбінація створює незабутні враження, які залишають свій слід у пам’яті.
Платівка присвячена темі людського руху в мінливих умовах сьогодення, де кожен сезон приносить нові виклики. Це рух за межі звичного, проникнення в невідоме, поступова адаптація до нового середовища. Але цей рух завжди ризикований, адже пілігрими більше не повертаються назад.
100 % у плейлист:
Стас Корольов – Round 2: Цифровий утікач
Жанр: джазрок
Дата релізу: 19.04.2024
Mad Hedonist
Для мене це, без сумніву, доказ того, що епітет "вимучений" можна застосовувати в позитивному контексті. Я не скажу точно, скільки музичних рішень на другому альбомі Стаса Корольова залишились без значних змін, але їх точно є, і їхня присутність відчувається як важлива частина, що робить його окремою компонентою цього твору. Вірю, що "Цифровий утікач" пройшов крізь емоційну мінливість свого автора й увібрав в себе певну невизначеність того, на що саме він орієнтується.
Якщо на дебютному лонгплеї О_х ця невизначеність була маскована вербально, перетворюючись на іронічний жарт над собою, то тепер вона прихована за інструментами. Вокал відчувається, як гість — він не супроводжує музику так часто, як ми зазвичай звикли чути. Слова тут не намагаються нести мораль, вони самі немов розуміють свою незначність у світі, де давно не цінують слів. Тож вони тут просто як забавка, гнучка повітряна кулька, яка може розвеселити малечу на вулиці (за винятком треку 1991).
А от що дійсно має значення — це музика. Ударні, струнні, духові, клавішні — всі інструменти об'єднуються в одну потужну хвилю відчуттів, яку слухач зрозуміє навіть без свідомого аналізу, бо вона грає на іншому рівні, розбирати який на молекули, мабуть, і не варто. Ця хвиля створює модель того жорстокого й незрозумілого світу, який нас оточує, і пропонує в ньому цифрову втечу, аби скорегувати твоє сприйняття під своїм впливом. Так би мовити, listen to vision.
100 % у плейлист: Swed, Sacred Love, 1991
Solar Blooms — Akhali Dzalis Dabadeba
Жанр: прогресивний рок
Дата релізу: 19.04.2024
Mad Hedonist
Альбом у жанрі прогресивного року, який луцьке тріо створювало цілих п'ять років, надавши собі час для переосмислення й удосконалення (адже матеріал був готовий до випуску ще у 2019 році).
Ця платівка має власний унікальний шарм — вона комплексна, можливо, трохи старомодна, некваплива, і саме в цьому її чарівність. Зазвичай англомовна творчість українських виконавців викликає у мене змішані відчуття, але тут немає жодних зауважень: музиканти співають англійською дуже впевнено й природно.
Akhali Dzalis Dabadeba найкраще сприймати як рідкісний сорт вина, що довго чекало свого часу. Насолоджуйтеся ним повільно, розкриваючи всі відтінки смаку, які приховані у кожному треку.
100 у плейлист: Rays of Sun, Space Will Remain, Solar Blooms
Blooms Corda — Дощ іде, але сонце світить
Жанр: індірок, фанк, індіпоп
Дата релізу: 19.04.2024
Дмитро Лесик
Ще один альбом амбасадорів української інді-музики Blooms Corda, і ще один колір веселки, який проєкт розкрив – синій. Цього разу тематично зосереджено на роздумах про час: минуле, теперішнє та майбутнє.
У релізі це відображено як мрійливою казкою (“Король троянд”), так і рефлексіями реалій війни (“Пісня про війну”).
Сам гурт залишився в рамках чітко визначеного стилю. У альбомі знайшлося місце і для фанку, і для джазу з атмосферним інді-попом.
100 % у плейлист: Пісня про війну, все ок, але я не ок, Тато
Ragapop — Do you listen Ragapop?
Жанр: експериментальний рок, альтернативний рок, постпанк
Дата релізу: 03.05.2024
Іван Лисько
На дебютному альбомі концептуалісти Ragapop проводять ритуал модернізації української поезії так, що Франко б диву дався. Якщо подібну музику називають "мистецтво у чистому вигляді", тоді альбом Do you listen Ragapop? і є мистецтво у чистому вигляді. Ragapop підійшли до створення платівки максимально відповідально, продумано та виважено. Класичній поезії вони надали відтінки еротики, пристрасті, містики у сучасних формах. Поєднали чималу кількість жанрів: від індастріалу, електроніки й постпанку до авангарду. Словом, це можна назвати ідеальним шедевром експериментальної музики.
Над альбомом працювали талановиті професіонали з різних країн, і це помітно за якістю звучання. Відчувається європейський слід у продакшені. Ніби продюсери Protomartyr і Wunderhorse захопилися українською поезією і перетворили це у постпанк абсолютно британського стилю. Альбом-нарис інтелектуальних записок українського сексу.
Найсильніший трек Chy Liubov – просякнутий сексуальною енергетикою, що перебуває на межі платонічної пристрасті й тяги до фізичного контакту, але тяги обережної, гріховної, несвідомої… чи свідомої?
Трек “Людина” звучить як індастріал-рок з доречним вокалом Антона Слєпакова. Атмосфера настільки моторошна, що напруга зростає щосекунди й досягає свого крещендо завдяки атмосфері, що поступово поглинає у свій хаос.
Безумовно, з культурного погляду, альбом Ragapop – безцінний. У ньому помістилося стільки деталей, звуків, екзистенційних сенсів, атмосфера хіті, містики, гріховності майорить у кожній пісні та мелодії. Дійсно, чистої води справжній мистецький перформанс, який критики у майбутньому обов’язково досліджуватимуть.
Я безмежно радий, що цей рік видався міцним на експериментальну, складну і нетривіальну музику, яку цікаво слухати, тому що ця музика завжди у пошуках нових форм звучання. Ragapop – один з моїх найулюбленіших фаворитів року, яких не хочеться слухати щоденно на повторі, щоб не загубити, не стерти цю звукову магію. Це як насолоджуватися старим настояним вином, хочеться послідовно, аби не напитися, а дозовано, ковтаючи кожен смачний грам того вина.
100 у плейлист: Chy Liubov, Bo Vzhe Toy Den Koly, Liudyna (feat. Anton Slepakov)
Монтеск'є — Літанія радості й смутку
Жанр: дрімпоп, індірок
Дата релізу: 10.05.2024
Дмитро Лесик
Не лише постпанк може бути журливим. Так у Ігоря Хоркавого вийшла нетипова альтрокова рефлексія на повномасштабне вторгнення, під яку хочеться взяти сигарети та викурити одну-дві.
Саму особистість Ігоря Хоркавого поціновувачі української альтернативної сцени можуть знати й через співпрацю з проєктом “Паліндром”. У рамках сольного проєкту Ігор є гітаристом та учасником лайв-бенду гурту.
Якщо ж говорити про творчість Монтеск’є, то й тут знайдеться чимало цікавого. Зокрема мініальбом “Таксі Монтеск’є”, після якого були сильні сингли “Мандрівник 1927”, “Осліплених днів каламуть”, “Паліатив” та спільний із seira “П’яні діти в імлі” з “Музика труб під вікнами невиліковно хворих”. З кожним релізом ажіотаж навколо майбутнього альбому зростав, а “Паліатив” став найпопулярнішою піснею.
“Літанія радості й смутку” на мою думку є одним із недооцінених альбомів року, адже він не зміг зібрати таку активність та популярність, як ті ж сингли з повноформатного альбому. Емоційні гойдалки та стрибки від дрим-попу та неопсиходелії до лоуфайної індітроніки в рамках одного альбому вражають і досить сильно нагадують відчуття на початку повномасштабного вторгнення. А якщо врахувати, що ці жанри для української музичної сцени є нішевими та свого роду екзотикою, то стає ще більше шкода такої долі одного з найбільш журливих та непостпанкових альбомів цього року.
100 % у плейлист: П’яні діти в імлі, ratio/motio 2005, музика труб під вікнами невиліковно хворих
provulok — dissociation
Жанр: построк
Дата релізу: 10.05.2024
Дмитро Лесик
Перейменований проєкт Льомана Судакли pereulok pyatniskii отримав своє нове ім’я, а разом із ним і переосмислене звучання. Саме тут можна почути перші композиції з лірикою, яка чудово гармонізує з навколошугейзовим звучанням. Сольний “Ти ще спиш” та спільний із sucilna_nevdacha.exe “Приведе” стали поштовхом до таких експериментів.
Третій альбом dissociation не змінює радикально курс. Тут гармонійно поєднуються атмосферні композиції без лірики та вокальні інтерпретації головної теми платівки від Сергія Гусака (Ницо Потворно), Sheetel і Люсі. Усі вони слугують своєрідними острівцями, які підсилюють історію акліматизації в абсолютно новому місці.
Окрім змін у ліричній складовій, відчутна й інструментальна градація. З кожним треком накопичується шум, що підкреслює метаморфози ліричного героя.
100 % у плейлист: дисоціація 1, portal inside, розпайка
Юлія Юріна — Дім брехливих дзеркал
Жанр: попрок
Дата релізу: 10.05.2024
Іван Лисько
Юріна постійно перебуває в пошуках на своєму творчому шляху. Від амбасадорки вітчизняної фольктроніки у складі гурту YUKO до дивних експериментів з попсою, але врешті корективи долі знову повернули пані Юріну на стежки фольклору. Від долі не втечеш — є таке прислів’я. Насправді, Юріна зробила більше ніж достатньо для популяризації фольклору.
На альбомі “Дім брехливих дзеркал” вона відкрита до експериментів і запрошує слухачів зануритись у бік попроку 90-х. Мені подобається, що Юлія не зациклюється на своєму типовому образі, а пробує щось нове і свіже в рамках свого проєкту. Хотілося б, щоб такі експерименти траплялися частіше, а не залишалися одноразовою акцією. Тим паче, що нашому каналу Юлія зізналася, що завжди любила рок-музику і давно хотіла створити виключно роковий альбом.
Тому “Дім брехливих дзеркал” зберігає атмосферу 90-х, початку нульових, з його шерхуватим продакшеном і хіпстерською атмосферою, ніби ця музика мала потрапити на MTV, але загадковим чином була захована в шафу і через 20 років витягнута звідти запиленою. Ось цей пил дуже відчувається в продакшені. Як незвичний і сміливий відхід від впізнаваного фолькового почерку у бік рок-музики, цей альбом заслуговує на увагу. Варто послухати тим, хто цікавиться творчістю Юріної.
100 % у плейлист: Брехливі дзеркала, Різнолова, Залізна
Liana Spelas — Прощавай
Жанр: індірок
Дата релізу: 31.05.2024
Іван Лисько
Для Ліани Спелас цей рік почався вдало. Вона активно стартувала синглами і продовжила утримувати увагу слухачів аж до випуску альбому. “Прощавай” став її дебютною платівкою за три роки музичної кар'єри. Варто зазначити, що музика, яку створює Liana, є великою рідкістю на вітчизняній сцені, і я досі не можу повірити, що у нас є виконавиця на зразок творчості Bat For Lashes.
На альбомі “Прощавай” таємнича Ліана — трагічна, дещо сентиментальна, але сповнена надії на життя. Попри це, її когнітивна поведінка коливається між різними настроями: то театральна, то наповнена драмою і відчаєм, то пронизана холодом і відчуженістю. Якщо в музичному плані Ліана ще досить сильно перебуває під впливом Наташі Хан, то лірика є її найсильнішою стороною. Тексти Ліани можна розбирати на метафори, трактувати з різних перспектив, заслуховуватися філософськими думками, в яких багато глибини, болю і життєвого досвіду.
Звучання альбому навмисно британське: плавне, характерне, детально структуроване, з монотонно театральною атмосферою. Якби схожої музики у нас було більше, можливо, альбом “Прощавай” пройшов би повз мене, бо я дуже ловлю ці флешбеки манчестерського звуку. Оскільки такої музики у нас мало, то альбом Ліани — це колюча троянда, до якої не кожен наважиться доторкнутися.
100 % у плейлист: Прощавай, Едем, Мій кінець
Ґрунт Палає — Світ зміниться
Жанр: хардкор-панк
Дата релізу: 25.07.2024
Денис Пінаєв
Світ зміниться — це хардкор-панк, на який заслуговують лише ті, хто протягом 2024 року не слухав жодної кацапської пісні. Цей альбом — феноменальна комбінація панкової енергетики, протестного духу, важкості та качовості хардкору, збагачена соціально-гострою лірикою українською мовою, щоб кожен зрозумів, про що йдеться. Усі ці смаколики загорнуті в обгортку з надзвичайно якісного звуку — як для панку, так і з музично-об’єктивної точки зору.
Особливістю цього альбому є неймовірна качовість рифів: під кожен з них хочеться трясти хаєром, горланячи разом із вокалістом: “Всі ми частина історії!”. Складається враження, що Грунт Палає об’єднали тринітротолуольну енергетику The Exploited із хуковістю LSD (Life, Sex and Death) у ще не відкритих пропорціях. Завдяки цьому їхні хіти детонують у вашій нервовій системі із затримкою, створюючи вибуховий ефект. А фірмова “присадка” ненависті, властива мешканцямкраїни, що воює спричиняє каскадний резонанс у головному мозку, змушуючи нейрони трястися в навіженому рейві.
Коротка тривалість кожної композиції, як і всього альбому загалом (20 хвилин), робить прослуховування ще більш динамічним. Автори з неймовірною точністю розрахували, коли пісня може набриднути, і зробили її на 10 секунд коротшою.
Резюмуючи: незалежно від вашого настрою чи ментального стану, Світ зміниться під час прослуховування цього альбому. І, найімовірніше, зміниться на краще. А для тих, хто досі слухає кацапстанську ̶м̶у̶з̶и̶к̶у̶, є влучне передбачення з пісні “Гнів”: “Їм прийшла пизда”.
100 % у плейлист: Світ зміниться, Провокація дії, Чорний змій
delayed minds — You Were Also a Dandelion
Жанр: шугейз, дрімпоп, індірок
Дата релізу: 26.07.2024
Дарина Рой
«Доки я тут, я буду топити за шугейз до останнього», — заявила я і не збрехала. Бо брехати — то для слабаків.
Альбом You Were Also a Dandelion від київсько-житомирського гурту delayed minds вийшов влітку, ставши їхнім повноцінним дебютом на інді-сцені. Я їхня фанатка і, сподіваюся, ви зрозумієте, чому, послухавши цю перлину. Чому вона опинилася у підсумковому списку найкращих.
“I found you among the dandelion fields” — композиція наполовину англійською, наполовину українською. Такі поєднання мені до душі, хоча акцент вокаліста помітний, що трохи псує враження. Зате зміна мелодії та темпу в залежності від куплету зачаровує.
“some lovely evening I wanna forget”, створена спільно з plaaaato, заслуговує на окрему увагу. Якби політ мав звук, то звучав би саме так. Композиція пориста й невагома, наповнена ехо, багатошаровим інструменталом із басом, гітарами з ефектами, що зводять із розуму, і синтетичними звуками, які зливаються у єдине ціле. Вокал, що з’являється в середині треку, нагадує відголосок небесного співу. Шугейз сам по собі містичний, але delayed minds вдалося наповнити “some lovely evening I wanna forget” трансцендентністю. Магія, не інакше.
Треки “near the stars”, “it can't be real”, “better days” та “and you understood” менш медитативні та помітно швидші. Через їхню схожість вони дещо втрачають індивідуальність на тлі інших.
“everything will come” — єдина композиція повністю українською. Вона одночасно спокійна й сумна, як густий туман, коли навіть на витягнутій руці важко щось розгледіти.
А от “be honest” звучить як ніч після такого туману: холодна й мокра. Крик на другій хвилині та постпанкові нотки занурюють у стан відчаю.
Закривають альбом “the silence seems like a loud noise” та “I wish I'd stayed”. Повільні, ніжні, з вайбом сучасних колискових, вони меланхолійні, але водночас теплі, як промінь сонця крізь осінні хмари.
100 % у плейлист: I found you among the dandelion fields, everything will come, I wish I'd stayed
Wahomo — ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ
Жанр: стоунеррок, фолькрок, хевіблюз
Дата релізу: 22.08.2024
Ксеня Герелюк (редакторка)
На альбомі Wahomo зібрані треки, що вражають своєю емоційною насиченістю. Вдало створена гармонія між народним співом і качовим інструменталом додає йому особливого шарму.
Ця стилістика, можливо, не є зовсім новою, адже народні мотиви часто поєднують із рок-музикою. Проте зі стоунером таке поєднання, здається, ще не набуло популярності. Wahomo вдихнули ковток свіжого повітря у жанр, зробивши його автентичним і по-справжньому унікальним.
Звук альбому вирізняється ретельною роботою над ритмікою та балансом між народним вокалом і лід-гітарою. Усе звучить гармонійно та добре продумано. Мені сподобалося все.
100 % у плейлист: Galochka, Tyho-Tyho, Lullababy
Romax & Макс Міщенко — Вогняний аркан
Жанр: хардрок, фолькрок, альтернативний рок
Дата релізу: 23.08.2024
Галя Кунашук
Одна спонтанна ідея може перерости в цілий спільний проєкт. Принаймні цей принцип сміливо доводить альбом «Вогняний аркан», створений у співпраці гурту «Romax» з музикантом Максом Міщенком. Ідея виникла після успішного виходу у світ спільно створеної рок-версії української пісні «Батько наш Бандера».
Музиканти вирішили записати повноцінний альбом козацьких, стрілецьких, повстанських, українських народних та авторських пісень у потужній альтернативній інтерпретації. Як результат, чимало відомих пісень – «Ой у лузі червона калина», «Лента за лентою» – зазвучали ще гучніше, спонукаючи серце кожного свідомого українця битися швидше та мотивуючи неухильно продовжувати спільну боротьбу за нашу свободу, займати в ній свою ланку і впевнено йти до Перемоги.
Пробилися назовні й малознані серед широкого загалу «Гей була в мене коняка» або «Богородичний марш», що також набули сучасного переосмислення і нового потужного звучання. А однойменна, вже сучасна пісня «Вогняний аркан» стала гімном батальйону «Свобода».
Альбом «Вогняний аркан», надаючи сили й енергії звучанню пісень, водночас наповнює душу якимось особливим щемом та любов’ю до рідного краю. Він акцентує увагу на важливих етапах української історії, підкреслює силу та витонченість української культури, демонструє незламність українського духу. Трагічні події російсько-української війни, складні виклики сьогодення потребують сучасних рішень. Тож спільна робота Romax та Макса Міщенка закономірно займає свою стійку позицію культурно-просвітницького інструмента нашої боротьби з агресором.
100 % у плейлист: Вогняний аркан, Воїна Серце, Батько наш Бандера
Vivienne Mort — Фата
Жанр: артрок, індіпоп, індірок
Дата релізу: 30.08.2024
Галя Кунашук
Альбом, що стає ніби своєрідною рефлексією на відображення як глобальних подій останніх кількох років у серці однієї людини, так і паралельно особистих думок та переживань. Ви переноситеся неначе в інший простір, водночас не відокремлюючись повністю від матеріального світу та власного кругозору.
Історія українки, що намагається переосмислити найсильніші враження від подій, що прямо чи опосередковано стосуються її життя, через музику, якій довіряє найбільше і котрій може відкрити найпотаємніше. Це симфонія емоцій та почуттів іноді абсолютно різних або схожих спрямувань. Зустріч зі злом, біль від втрат, плинність часу, питання довіри, страху, самозречення і естетичний пошук джерела сміливості та гармонії, вищого, справжніх, а не нав’язаних істин. Усе це відкриває, підтримує і демонструє музика.
«Фата» – як символ вікна в значно більший, маловидимий для людський очей духовний світ; дуальності та, зрештою, ініціації. Забути страх і знайти віру. Веселитися, а не страждати. Герої живі, доки вони живуть у наших серцях. Музика, у якій може ожити кожен предмет чи явище, котре ми наділяємо душею. Пошук справжньої себе. Ціла подорож, у яку уважного слухача супроводить гармонія текстів глибокого змісту і витонченої музики відповідної атмосфери та настрою.
100 % у плейлист: Усі в мені, Любові не стало, Іскра
Океан Ельзи — Той день
Жанр: попрок
Дата релізу: 20.09.2024
Галя Кунашук
Десятий альбом повертає нас до класичного звучання ОЕ. Це неможливо не побачити чи не відчути. Тим паче для відносно давніх прихильників гурту, до яких належу і я, адже саме із захоплення творчістю ОЕ та відвідин їхніх живих концертів почалася моя любов до рок-музики.
Але зараз я потрапила в ту саму історію, що й дехто з інших вдумливих шанувальників, відгуки яких мені доводилося чути. Адже перше враження стало дещо… оманливим. Коли я взялася слухати альбом відразу після виходу, сприйняла його якось більш стримано і нейтрально. Проте пізніше, коли пісні траплялися знову, я виявила, що багато-чого можна банально «недочути» відразу.
«Той день» – у моєму сприйнятті, квінтесенція та осмислення всієї творчості ОЕ з погляду сьогодення. Перша пісня альбому «Мукачево» є і своєрідним вдалим прологом до того, що буде далі, адже охоплює дитинство, юні роки та вже зріле ставлення Святослава Вакарчука до всього, що відбулося. У наступних композиціях, як от «Шіле», «Кольорові вежі», «Дихотомія», «Високі башти», «Без образ», можна вловити знайому атмосферу і звучання з «Моделі», «Глорії», «Міри», «Суперсиметрії», «Dolce vita», «Янанебібув». Тож і назва альбому логічно і цілком відповідна.
Хтось скаже: «Це ж було вже». Було і є те, що ОЕ має впізнаваний стиль та впевнено його дотримується. Цікаво, що тексти як протягом історії гурту, так і в новому альбомі теж не сходять зі сталої стильової лінії. Але написані вони вже по-іншому. За останні роки сталося чимало знакових і навіть трагічних для України подій. Що теж відбилося в концепції альбому та змісті пісень. Так само вкраплення репу чи сленгу, якщо заглибитися, аж ніяк не вибиваються, бо вони тут закономірні. Єдине, чого мені особисто бракує, то це гітари, роль якої зараз другорядна і номінальна.
Але яке враження від альбому не склалося б у вас, погодьтеся, він класично для ОЕ охоплює все. Композиції «поза часом», для стадіону, ті пісні, які спонукатимуть до роздумів чи мотивуватимуть до боротьби, і ті, під які ви танцюватимете шкільні вальси чи повільні танці.
100 % у плейлист: Мукачево, Дихотомія, Високі башти
ДК Енергетик — Завтра
Жанр: постпанк, колдвейв
Дата релізу: 20.09.2024
Дмитро Лесик
Після якісного дебютного альбому “Юність”, гідного сиквелу “Шлях” та виходу “Сталкеру 2”, постпанк колектив “ДК Енергетик” зараз почувається як ніколи чудово. І це не дивно, адже навіть попри споріднений стиль між усіма композиціями, база слухачів з кожним релізом лише росте. Не зайвим буде й твердження, що у просторі цього жанру цей проєкт є лідером серед інших “меланхолійних” виконавців.
“Завтра” прямо піднімає питання майбутнього, яке виглядає затуманеним і далеким. Неважко й здогадатися, що у роздумах буде й порівняння з теперішнім, яке з усіма проблемами набирає ледве не щодня нових обертів.
100 % у плейлист: Гамбіт, Вороний, Tempora
Село Близнюків — Люди перестали бути людьми
Жанр: артрок, індірок
Дата релізу: 25.09.2024
Антон Кістрін
На строкатому тлі сучасної зумерської музики проєкт Село Близнюків (one-man band, як стає зрозуміло з анотацій до релізів) вирізняється своєю мультикультурною палітрою. Альбом 2024 року Люди перестали бути людьми вражає еклектичністю, яка нагадує не просто творчий пошук, а справжні екстремальні гойдалки.
Під однією обкладинкою Село Близнюків зібрали треки, що розкидані між полярними жанрами: інструментальний ембієнт, лоу-фай танцювальна поп-музика, гітарний сумний інді-рок, синтвейв — усе це органічно співіснує в межах одного релізу. Це не дивний вінегрет, а радше вишукане асорті з малопоєднуваних інгредієнтів, хоча й без єдиного концептуального "соусу".
Один із найцікавіших треків альбому — співпраця з вокалісткою проєкту sucilna_ndvdacha.exe. Попри певні недоліки продакшну, альбом сповнений відчуття відчайдушної юності, прагнення простору й того самого незбагненного драйву, який виникає, коли автор пише пісні лише тому, що не може цього не робити.
100 % у плейлист: Ніч, Час, Сенс
Casa Ukrania — dekada I
Жанр: даркфольк
Дата релізу: 10.10.2024
Денис Пінаєв
Casa Ukrania — це зустріч фолку та дарк-ембіенту в нічному парку біля одеського архітектурного музею. Ніжні ліричні мелодії з чаруючим жіночим вокалом, оточені містичним атмосферним інструменталом. З одного боку, поєднання українських народних пісень з сучасним звучанням не є новим — згадуються КОЛО та ДримбаДаДзиґа. Проте Casa Ukrania роблять це з таким оксамитовим шармом, що ви обов'язково звільните для них місце у своєму плейлісті.
Тематика пісень охоплює знайомі мотиви українського фольклору: кохання, любов до рідної землі, пошук себе. Decada I можна сприймати як переосмислення традиційних пісень — колискових, веснянок, чумацьких — через призму сучасної музики. Альбом повний експериментальних рішень, і його присутність у цьому топі красномовно свідчить про успіх цих експериментів, особливо в контексті The Rock Spectrum.
Особливо варто виділити кілька пісень, що найбільше зачепили душу. The Path — ідеальний опенінг, де акустична гітара гармонійно підспівує мелодійному вокалу. Sum — глибокий басовий транс, від якого не хочеться виходити, чекаючи на наступний реліз від Casa Ukrania. Насправді, кожна пісня заслуговує на увагу і кілька прослуховувань — настільки вони прекрасні.
100 % у плейлист: The Path, Sum, Hai Palaie Nebo (Dkd I)
Maryan Karpinskyi Experience - Zolotyi Karp
Жанр: джазрок
Дата релізу: 18.10.2024
Іван Лисько
Дебютний альбом Мар’яна Карпінського став яскравим проблиском на джазовій сцені цієї буремної осені, наповненої численними випробуваннями. У час, коли більшість подій морально виснажують, на допомогу приходить виважений спокій і блаженна краса у вигляді джазового альбому Zolotyi Karp.
Мар’ян майстерно поєднує різні епохи та стилі джазу в одному цілісному релізі. Шість витончених композицій демонструють його ювелірну майстерність: тут і коріння постбопу, і прогресивна музика, і вільний джаз, і смут-джаз. Кожна мелодія й нота звучить з відчуттям і глибиною.
Особливо варто відзначити трек "Кишеня", який можна сміливо назвати одним із найкращих джазових творінь цього року. Він стоїть на рівні з роботами Євгена Дубовика, Стаса Корольова та інших видатних постатей джазу.
CRAIZE – RAW
Жанр: хардрок
Дата релізу: 25.10.2024
Дарина Рой
Дебютний альбом від CRAIZE, дуету з Білої Церкви, впевнено увірвався в українську рок-сцену. «RAW» – це вісім треків, що поєднують якісний саунд і розбещений драйв рок-н-ролу. Над записом працювали на професійному рівні, залучивши навіть мастеринг-інженера, який співпрацював із Foo Fighters.
Серед зіркових треків виділяються «Raid Into The Spot», «Sin Aftertaste» і «Better Mess With Me». Вони заряджають, провокують та занурюють у атмосферу відв'язного рок-н-ролу. Наприклад, «Sin Aftertaste» зачаровує звабливим текстом і незабутнім приспівом, а «Better Mess With Me» вражає більш зрілим і контрольованим драйвом.
Не всі треки однаково захоплюють: «Chasedown», «Never Settled, Never Still» та «Hellhounds» виглядають дещо одноманітними, хоча й звучать добре окремо. «Twice The Fun» і «Who dares Wins» залишаються надійною серединою альбому, причому останній трек, присвячений нашим захисникам, виділяється особливою змістовністю та вишуканістю.
«RAW» – це гучний старт для CRAІZE, який обов'язково знайде свого слухача.
100 % у плейлист: Raid Into The Spot, Sin Aftertaste, Better Mess With Me
Rippedd — Innerlayer
Жанр: шугейз, дрімпоп
Дата релізу: 25.10.2024
Дарина Рой
Другий альбом Rippedd, сольного проєкту гітариста «last past.» і «Plaaaato», – це чудове поєднання шугейзу, нойзу та дрім-попу. «Innerlayer» складається з 11 треків, які демонструють різноманіття жанрових впливів і майстерність втілення емоцій у звуках.
Треки на кшталт «howls», «fields» і «pulse the down» пропонують шумовий досвід, що балансує на межі з нойзом. Вони створюють відчуття повної ізоляції – наче дивишся на мерехтливий екран поламаного телевізора, занурюючись у чистий хаос звуку.
«rime», «what happened to you» та «velvet» сповнені літньої меланхолії: у них тепло спогадів зустрічається із сумом від прощання з літом. Емоційність вокалу та гітарні рифи додають тут нотки midwest emo, що робить ці композиції особливо атмосферними.
Композиції «radiant river» та «flower» демонструють вплив нью-вейву й постпанку, змішаних із характерною шугейзівською глухотою звуку. Їхня експериментальність і ритмічна гра захоплюють слухача, а трек «nightfloater» додає приємного хаотичного шарму.
Медитативні «radiant river», «star ceiling» та «moon starts/ends» наближаються до дрім-попу. Ці композиції створюють простір для езотеричних роздумів і занурення в себе, навіть якщо ви раціоналіст до мозку кісток.
«Innerlayer» – це не просто альбом, а музична подорож, що відкриває нові горизонти вітчизняного шугейзу та нагадує, що цей жанр в Україні має чим пишатися.
100 % у плейлист: radiant river, flower, nightfloater
The Artistic Rats — Тиша
Жанр: альтернативний рок
Дата релізу: 25.10.2024
Антон Кістрін
Зухвалі молоді тернополяни The Artistic Rats наприкінці жовтня представили свій перший альбом "Тиша". І це, як мінімум, сміливо. Лонгплей містить аж 15 треків (деякі з них — доволі лаконічні інструментальні композиції), а наскрізною темою "Тиші" є страхи ліричного героя перед таким крихким і незрозумілим світом. А особливо щемким цей сирий фарш із рефлексій стає, коли тобі +-20, ти їдеш на велосипеді, він горить, все навколо горить, і ти теж, ясна річ, гориш...
Альбом за відчуттями дуже еклектичний, і саме тому робота саунд-продюсера викликає виняткову повагу. Адже створюється враження, що одразу кілька авторів принесли й вивалили на “монтажний стіл” увесь свій строкатий багаж музичних ідей, створених у різний час, у різних станах і під впливом різних творчих референсів. Але “наш герой” (мікс-інженер та “директор фонограми”) не розгубився й зібрав цей пазл у більш-менш цілісне полотно.
Даркове гітарне інді з домішком емо і навіть пост-хардкору, помножене на шугейз-вершки, широкими мазками створює цікаве підґрунтя для формування індивідуального стилю гурту. При цьому дуже тішить, що звучання "щурів" на старті позбавлене будь-яких проявів застиглого нафталінового мислення, тому у гурту неодмінно все вийде!
100 % у плейлист: літо назавжди, відчай просто жарт, 1995
Karfagen — Mysterious Forest: The Working Tapes
Жанр: прогресивний рок, артрок
Дата релізу: 11.11.2024
Денис Пінаєв
Гурт Karfagen цього року був неймовірно продуктивним: п’ять, цілих п’ять, Карл, повноформатних альбомів побачили світ у 2024 році! Кожен із них унікальний і безсумнівно заслуговує на увагу, особливо якщо ви шанувальник прогресивного або арт-року. Моя "металюжна", вже заочно приречена пеклу душа, найбільше відгукнулася на Mysterious Forest, тож саме цей альбом я обрав для топу. Можливо, через ностальгію або спорідненість із маловідомими, але улюбленими Colosseum II. Таке феєричне поєднання гітари та синтезаторів — справжня рідкість.
Mysterious Forest вражає епічними гітарно-клавішними батлами, які формують основу його музичного простору. Однак тут знайдеться місце й ліричним етюдам, і ніжним акустичним переборам. Ритм-секція барабанів і басу, хоча й ховається за товщею синтезаторів, періодично проривається, нагадуючи, хто керує цим оркестром.
Прослуховування альбому нагадує подорож вашими улюбленими Ashenvale чи Duskwood з WoW. Шелест листя, створений диханням Moog-синтезатора, переплітається з пташиним співом електрогітари; дзеркально чисті озера басу; тривожний гуркіт барабанів, що попереджає про небезпечну близькість до ворожих істот. Я майже переконаний, що Karfagen створює свою музику десь у глибині ельфійських лісів — настільки вона фантастична.
Чи варто слухати цей альбом як цілісний твір від початку до кінця? Однозначно, так! Тож вирушайте в казкову подорож звуків і насолоджуйтеся. Побачимось на іншій стороні реальності, меломани.
100 % у плейлист: Mysterious Forest (part 4), Mysterious Forest (part 1) remaster
typeled – Більше, ніж здається
Жанр: індірок, індіфольк
Дата релізу: 01.11.2024
Дарина Рой
Пилип Дяченко, відомий як typeled, дебютував у 2022 році з треком «Жнива». З того часу його музика стала невіддільною частиною української інді-сцени. Однак цей сегмент більше про інтимність, ніж про гучні концерти.
Свою ідею камерності typeled підтримує і власним образом: залишається загадковим, не афішуючи біографії та особистого життя. Таким чином, слухач поринає в музику без відволікань на автора.
«Більше, ніж здається» – новий альбом, що можна порівняти з імбиром для душі: він зігріває, лікує, ідеально поєднується з будь-яким настроєм. Вісім композицій, кожна з яких заслуговує окремої уваги.
«Побач мене скрізь жовте листя» – розмірений трек із мелодією, що зачаровує наївною, чистою магією осені.
«Всі ці фарби» і «На озері» мають попсові нотки, завдяки більш синтезованому звучанню, але залишаються в межах інді-року. Вони виділяються з альбому, проте зберігають його загальний настрій.
Беззаперечні фаворити – «Дійсно», «Навколо нас» і «Переживемо». Вони вражають глибоким басом, душевними гітарними рифами та витонченими аранжуваннями. Особливо «Переживемо», із бек-вокалом у стилі Bon Iver, викликає хвилю ностальгії та зачіпає до сліз. Аутро цього треку – справжній емоційний катарсис.
Завершують альбом композиції «Більше, ніж здається» та «Плівки», сповнені тепла, надії та світла.
typeled створив щось більше, ніж просто інді-альбом. Це музика, яка торкається серця, нагадуючи, що в простоті є глибина.
100 у плейлист: дійсно, навколо нас, переживемо
NAZVA — Паросток
Жанр: артрок
Дата релізу: 08.11.2024
Антон Кістрін
Новий концептуальний альбом “Паросток” стане важливою віхою у творчому житті галицько-донбаського гурту Nazva, який за кілька років із львівської міської легенди для посвячених та наближених виріс до явища національного масштабу. «Концептуальний альбом» — це не просто словосполучення, оскільки на відміну від багатьох цьогорічних українських лонгплеїв, “Паросток” варто слухати від початку до кінця, і бажано в зазначеному авторами порядку.
Звісно, є принаймні один бенгер, який вже став візитівкою гурту на рівні з “Сігеле-Мігеле”. Це — фіт з Brykulets “Чужію Я”, який багато в чому задає наскрізний тон та настрій платівці. Однак, особливою складовою альбому є кілька треків, що складаються зі зміксованих фрагментів голосових повідомлень різних людей, котрі говорять на об’єднуючу для них, а також для альбому, тему: втрата рідного дому та ймовірна можливість повернення на малу батьківщину.
У “Паростку” Nazva неодноразово «перевертають гру». Наприклад, у треку “Коханій”. Поезію Шевченка ми звикли сприймати як сакральну, пророчу і здебільшого «темну». Тому світла і піднесена пісня на вірші Тараса звучить як несподівана приємність і спонтанна радість. Ще одна з перлин альбому — це дуже несподівана точка зору на поезію Гриця Чубая та записане наживо разом з хором виконання “Єремія Плаче”, яке місцями нагадує протестантський госпел або альтернативну обрядову пісню.
100 % у плейлист: море, на краю світів, чужію я
The Unsleeping – Справжній бедрум панк
Жанр: індірок, альтернативний рок
Дата релізу: 15.11.2024
Денис Пінаєв
Набрид постпанк та електророк? Хочеться чогось старого, доброго, з потужними гітарами й барабанами? Тоді перший повноформатний альбом Справжній бедрум панк від гурту The Unsleeping саме для вас. Це музика для справжнього відпочинку, де можна просто насолоджуватись звучанням, не заморочуючись складними гітарними рифами, хитромудрими бас-лайнами чи ритмічними експериментами (хоча барабанне соло тут таки є). Єдине, на що варто звернути увагу, — це тексти: вони сповнені образів, метафор і прихованих, а часом доволі очевидних сенсів.
Цікаво, що слухаючи альбом, починаєш замислюватися над філософським сенсом назви гурту. Через кожні 3-4 треки з'являються нетипові для класичного розуміння “пісні” композиції. Наприклад, “Недопитий холодний чай”, “Вдома, Європейська 17, 2020” чи “П’ята ранку”. Їхній несподіваний характер ніби витягує вас із рутини, тримає у тонусі й не дає заснути.
Попри це, лірично-меланхолійний настрій більшості треків може легко занурити вас у стан, близький до подорожі в царство Морфея. Недарма жанр, у якому працює The Unsleeping, вони називають бедрум панком — це музика для рефлексій та спокою, що водночас залишає вас у напівсвідомому стані між думками й мріями.
100 % у плейлист: Зле/зле/зле, Флора, Равлик у вусі
