Бʼються о берег хвилі прибою
Вітер бушує, пронизує кості
Біля води наодинці з собою
Спостерігаю збентежений простір
Річка бушує, здіймається буря
Хвилі несуться одна за одною
Я набираю у груди повітря
Раптом накрило всього з головою
Води несуться, неспинний потік
Холодно, страшно, подих спирає
Берег раптово із обрію зник
Річка тим часом мене пожирає
Води несуться, несуть мене з ними
Тіло моє на хвилях хитає
Долю приймаю, і разом із тим
Дихаю рівно і буря стихає
Моє знайомство зі всесвітом Зоряних війн відбулося в районі виходу Епізоду I, коли мені мало виповнитись 5 чи 6 років. Памʼятаю як зараз — я сидів грався з іграшками, гості потроху прибували до квартири, і коли прибув мій хрещений — він подарував мені VHS-касету з красивою обклад
Вірш написаний у стилі ліричної поезії з елементами романтичного символізму. Є відчуття щирої емоції, яка робить текст близьким та чуттєвим. Рядки мають плавний, навіть трохи туманний настрій, що підсилюється метафорами на кшталт "обійми зорі".
Нам дарований день, який може принести щось, але якщо ми готові до цього, ступити без страху, без починань з минулого, та смутку за покинуте
Вірш написаний у стилі ліричної поезії з елементами романтичного символізму. Є відчуття щирої емоції, яка робить текст близьким та чуттєвим. Рядки мають плавний, навіть трохи туманний настрій, що підсилюється метафорами на кшталт "обійми зорі".
Нам дарований день, який може принести щось, але якщо ми готові до цього, ступити без страху, без починань з минулого, та смутку за покинуте
