***
ти ламаєш собі кістки і рвеш сухожилля,
в надії заглушити свій внутрішній нестерпний біль,
я хочу прийти й цілувати твої рани до тих пір доки вони не загояться,
та навряд мої поцілунки зможуть загоїти цю всепоглинаючу порожнечу,
цю чорну діру, на місці якої мало б бути твоє серце.
цей біль пожирає все навколо,
вростаючи цупким корінням в моє тіло, виманюючи на гору мій власний, що я безрезультатно намагаюсь запакувати між своїх нещільних ребер,
він лізе через просвіти і витікає чорною липкою масою навколо мене,
поглинаючи все довкола,
занурюючи моє тіло в себе з головою,
і не дає дихати, бачити, відчувати ще бодай хоч щось, окрім самого себе.
13.07.18
