Після того як Моді зʼїздив до Москви, візит до Києва має переконати: Індія не відходить від принципу нейтралітету у війні і хоче надалі зближуватися з Заходом. Також візит до Києва є частиною стратегії Індії щодо зміцнення відносин з Європою, зокрема з Центральною та Східною. До Києва Моді відвідав Польщу - це був перший візит голови уряду Індії за 45 років.
Великою країною бути важко. Особливо коли ти сповнений внутрішніх величезних проблем, а також з усіх боків оточений ворогами. З початком повномасштабної війни у уряду Моді виникла нова велика проблема: дрейф Росії у бік Китаю. Надто близьке партнерство РФ і КНР може порушити дуже крихкий баланс в Азії. Бо Китай і так послідовно будує мережу військових баз і лояльних до себе режимів навколо Індії (так зване “діамантове намисто”), а Пакистан все ще сподівається взяти під контроль Кашмір.
Зберігаючи економічні та військові відносини з Москвою, Індія прагне зменшити залежність Росії від Китаю. Водночас підтримуючи свої національні інтереси - наприклад, потребу у дешевій нафті. Паралельно з цим нещодавно інтенсифікувалися і перемовини про нову торговельну угоду між Індією і ЄС. Разом з США, Кореєю, Японією і Австралією розвиваються програми морської безпеки.
США, азійським демократіям і ЄС Індія потрібна як джерело грандіозних демографічних (тобто виробничих) ресурсів і як контрбаланс Китаю. Для Індії критично потрібні західні інвестиції, можливість вільно торгувати і партнерство проти Китаю. Західні країни, зокрема США, бачать в Індії важливий балансир Китаю в Азії. Тому політика Індії на збереження відносин з Росією на фоні розвитку співпраці з Заходом теж цілком логічно знаходить розуміння і підтримку.
Відповідно. Індія прагне зберегти міцні зв’язки як з Росією, так і з Заходом. І те, і те спрямоване проти Китаю.
Чого ми хочемо від Індії і Моді?
1. Залучити Індію до процесу завершення війни. Ми маємо намагатися долучити Індію до підтримки “Формули миру”, що значно зміцнить наші позиції на Глобальному Півдні. Де Індія залишається головним конкурентом Китаю за вплив. Що додатково посилить тиск на Росію. Зрештою, якщо санкції і війна поставлять під удар торгівлю нафтою, Моді може посилити тиск на Путіна з суто прагматичних причин.
2. Економічної співпраці. Індійська економіка швидко зростає, це величезний ринок для України - аграрка, металургія, військова сфера тощо. Індійський бізнес і сам активно інвестує. Окремо про військову сферу: Індія поступово звужує співпрацю з РФ у військовій сфері - частка РФ у постачаннях зброї досягла мінімуму за 60 років - для нас відкриваються величезний потенційний ринок. Нам все це треба. Нам для економічного розвитку потрібен ринок Індії.
Росія буде мовчати про цей візит або залишиться максимально неконкретною. Бо їх доводиться поважати право Індії на нейтралітет і багатовекторність, тому що надто індійський ринок зараз критичний для РФ. Та й опинитися у 100% залежності виключно від Пекіну - не мрія Путіна.
Якими будуть результати? Скромними, бо це фактично тільки початок складного діалогу між Індією, Україною і Європою. Так, тут я відзначу, що до великої війни Україна фактично провалювала індійський напрямок всі роки незалежності, про причини чого треба писати окремо. Ми і на 1% не реалізували потенціал співпраці з цією країною.
Індія буде залишатися дуже обережною у питаннях підтримки України по параметрам завершення війни. Хоча, якщо військовий і політичний тренд для нас будуть позитивним, Індія буде обережно маневрувати до більш відкритої позиції “підтримки цілісності України”. Бо, хоча у Росії ще є механізми впливу через нафту чи залишки військових контрактів, РФ буде обмежена у різких рухах через економічну залежність від Індії.
Будувати відносини з Індією буде важко. Це довгий шлях. Але це критично необхідно, в тому числі для довгострокового збільшення впливу України у світі. І зменшення російського.
