29 серпня в громадсько - політичному інтернет виданні Asia Times вийшла цікава стаття, яка порушила питання тайванського виробництва AI чипів ( і не тільки), зазначаючи, що острів може в наступні роки стикнутися з великими проблемами через американські мита ( які наразі складають 20%) і конкуренцією боку КНР.
Давайте розберемося, що до чого:
У другому кварталі цього року економіка країни стрімко зросла на 8% порівняно з минулим роком – доволі таки непогані показники, адже чотири роки тому вони були вдвічі меншими. Всім нам відомо, що Тайвань загалом виробляє напівпровідники, але наразі справжній прибуток йому приносять чіпи штучного інтелекту - вони зазвичай підсилюють роботу вже існуючого штучного інтелекту — завдання, яке виходить за межі можливостей універсальних чіпів, таких як центральні процесори. Вони, як правило, містять велику кількість швидших, менших та ефективніших транзисторів. Така конструкція дозволяє виконувати більше обчислень на одиницю енергії, що призводить до швидшої обробки та меншого споживання енергії, порівняно з чіпами з більшими та меншою кількістю транзисторів. Також, можливості AI чіпів включають паралельну обробку, тобто вони можуть виконувати кілька обчислень одночасно.
Дискусія точиться щодо того, чи зможе тайванська економіка вивезти на одних чіпах. Справді, в регіоні політична ситуація досить нестабільна, а зверху давлять американські мита. Плюс до цього, в Тайвані зараз вимальовується така собі дворівнева економіка ( зазвичай так кажуть, коли окрім легального є ще й тіньовий сектор, але в контексті нашої з вами теми це домінування високотехнологічних галузей над традиційними), де виробництво тієї ж AI продукції набагато перевищує, наприклад, деталі для машин, і така нерівномірність може створити проблеми.
Що з приводу Китаю?
Пекін вже давно працює над тим, аби обійти Тайвань у виробництві напівпровідників, щоб напевно загнати його в економічну пастку, і він в цій сфері доволі стрімко розвивається. Але, все ж таки, до рівня Тайваню йому ще далеко.
Тайванська компанія TSMC – це головна фабрика у світі, де роблять найсучасніші мікросхеми для Apple, NVIDIA, Qualcomm та інших. Там масово виготовляють найменші й найпотужніші чипи (3 нанометри), і готуються до ще більш складних (2 нанометри). Плюс до всього, тайванські чипи дуже дорогі: одна пластина може коштувати 18–30 тисяч доларів.
Китай також має власні фабрики (наприклад, SMIC), але відстає на кілька поколінь. Їхній максимум зараз – чипи приблизно рівня 7 нанометрів. Це добрий рівень, але слабший і менш енергоефективний, тому Пекін поки робить ставку на масовий випуск простіших чипів (28–40 нанометрів), які потрібні для автомобілів, побутової техніки, базових смартфонів. І в цьому секторі китайці активно демпінгують ціни ( 1,5 тисяч доларів за пластину) й затоплюють ринок своїми товарами.
Також, існує проблема масового виходу на інтернаціональні ринки через американські санкції ( які суттево обмежують доступ до передових технологій), тому китайські компанії, такі як Huawei, BYD, Geely, SDJI, закупають свої ж напівпровідники. З закордонних покупців це по більшості Росія, Латинська Америка та Південно - східна Азія.
Тому, хоча КНР зараз активно розвивається в цій сфері навіть не дивлячись на санкції, Тайвань буде зберігати абсолютну перевагу в найближчі років 5. Також, тайванський уряд заявляв, що з американцями будуть вестися переговори щодо зниження відсоткової ставки.
Більше про політику та історію читайте в телеграм - каналі Азійський вектор
