Ми починаємо дуже цікавий етап у вивченні магії, де будемо поглиблюватися в її суть. Перші 10 розділів були лише підготовкою до занурення у глибокі та цікаві теми, які розглянемо на цьому етапі. У цьому розділі ми обговоримо стародавню пам'ять душі: що це таке і чому саме душа має таку пам'ять. Для початку, я хочу пояснити своє розуміння терміну "душа". Багато хто говорить про неї, кожен має свою думку, але я відкидаю релігійні пояснення і пропоную своє. Душа — це біополе, або ж аура, енергетичний кокон, який оточує нас. Вона є інформаційною оболонкою, де зберігається вся пам'ять про наші попередні втілення та про теперішнє життя. По суті, душа — це своєрідна флешка або великий диск, на якому записується вся інформація: підсвідоме, свідоме і навіть надсвідоме. Вся інформація, яку ми отримуємо неусвідомлено та те, що ми бачимо або чуємо, але не помічаємо, зберігається у нашій душі. Це стосується навіть тих речей, які ми бачимо периферійним зором або відчуваємо на тонкоплановому рівні. Усе це записується на нашу "флешку" — наш біопольовий диск. Я підкреслюю це, щоб було зрозуміло: все, що ми відчуваємо або не усвідомлюємо повністю, записується в наше біополе.
Наш мозок, у цьому втіленні, є молодим і має доступ тільки до певної частини інформації. Деякі дані знаходяться на рівні підсвідомості і наш розум втрачає до них доступ. Мозок можна порівняти з операційною пам'яттю комп'ютера — він має обмежений доступ до інформації, яка є в нашій душі. Мозок обробляє інформацію, проте сама інформація зберігається в нашому біополі, яке ми називаємо душею. Це наповнення особистості людини. Так само як і в інших живих істот, у кожного є своє біополе — у тварин, собак, котів тощо. Вся інформація зберігається там та ми будемо говорити про людину, зокрема тих людей, які мають схильність до магії, тобто тих, хто не рівно дихає до цього мистецтва.
Давня душа
Вся інформація зберігається в пам'яті душі. Як її дістати? Щоб це зрозуміти, спершу потрібно з’ясувати, хто такі давні душі. Давня душа — це не просто та, що багато разів втілювалась. Людина може втілюватися в різні епохи, простори і виміри. Проте, щоб накопичити цінну інформацію або знання, потрібно, щоб у цієї душі було більше зв’язків, ніж самих даних. Можна накопичувати багато даних, але якщо вони не пов’язані між собою і не формують метасхеми або зв'язки, то ці дані не мають великої цінності. Чому? Тому що з кожним новим втіленням, або новим "комп'ютером" (тілом), ми не можемо дістати ці дані. Доступ можливий лише до тих даних, які були пов’язані між собою. Якщо ми не зв'яжемо інформацію в поточному втіленні, то в наступному ми не зможемо її дістати. Причина цього в тому, що наше життя отримує певні події і ці події можуть синхронізуватися з даними, що зберігаються в нашій душі. При такій синхронізації ми можемо відчути, наче щось пригадали, але без розуміння. Якщо дані не пов’язані в певну схему, витягнути їх повністю неможливо. Коли в житті трапляються певні події, вони можуть зачепити метадані й активувати зв’язки в душі, витягуючи інші пов’язані метадані. Це дає нам розуміння того, звідки приходить це знання. Наприклад, якщо я хочу здійснити регресію й подивитися на минулі життя, це буде дуже складно, якщо в душі немає певної метасхеми. Якщо минулі життя були одноманітними, то витягти щось значуще майже неможливо. Це може викликати лише відчуття дежавю, але не більше.
Незалежно від того, як глибоко ви будете занурюватися в минулі втілення, без наявності пов’язаної інформації результат буде слабким. Якщо ваше минуле життя було таким же однобічним, як і теперішнє, ви не зможете отримати значущі дані. У випадку давніх душ ситуація інша. Я вкладаю в поняття "давні душі" не тільки ті, хто багато разів втілювався, але й тих, хто накопичував знання, вибудовуючи їх у певну метасхему, як причинно-наслідковий ланцюг.
Метасхема — це сукупність метаданих, які залишаються доступними незалежно від часу чи тіла, в яке душа втілюється. Часто мене запитують, звідки я знаю певні речі. Повірте, я не так багато читав порівняно з тими, хто присвятив своє життя науковим дослідженням, але значна частина знань, які я використовую, походить із моєї стародавньої пам'яті душі. Ці знання я здобув у минулих втіленнях через дослідження і продовжую формувати нові зв'язки в цьому житті. Духом задумано так, що ця пам'ять автоматично записується на структури аури чи біополя. Кожна інформація відкладається на певний прошарок біополя. Завдяки цьому, витягти інформацію можна, як у цьому втіленні, так і в наступному. Головне — досягти певного стану й розуміти, як закладена інформація. Інформація, подібна до "хронік Акаші", також є планетарною й записується в полях душі і доступ до цієї "бібліотеки" є в кожного з нас. Практикуючи певні медитації, можна спробувати підключитися до себе і навчитися слухати себе. Для цього існують техніки та практики, які допоможуть людині без проблем витягувати потрібну інформацію. Це в основному, залежить від налаштування свідомості на процес отримання інформації.
Накопичення повʼязаних знань
Вся планетарна і космічна інформація вже знаходиться в нашій пам'яті. Витягнути її можна, досягнувши певного стану. Це залежить не від кількості втілень, а від того, скільки ми накопичили пов’язаних знань. Давня душа — це не просто душа, що багато разів втілювалася, а та, що володіє мудрістю.
Є діти, які народжуються з вродженою мудрістю і це не закладка батьків, які можуть бути далекими від езотерики. Таких людей називають геніями з дитинства. Це перша ознака давньої душі. Друга ознака — це те, що давні душі мають щільну інформацію, тобто їхня пам'ять настільки насичена знаннями, що потрібно лише розширити поля свідомості. Маги зазвичай мають ширші поля, тому що вони збуджують і активують цю інформацію, яка починає працювати, наповнюючись енергією. Коли біополе збільшується, воно може вміщати більше інформації. Це відбувається через розширення об'єму біополя і люди реагують на це по-різному: або їх відштовхує через різницю в заряді, або навпаки — вони притягуються до таких людей, хочуть бути поруч. Ті, хто максимально усвідомив себе як особистість, часто тікають з міст подалі від людей, щоб зберегти своє біополе незайманим. Це не через те, що вони досягли якогось просвітлення або вищого рівня, а тому, що вони відчувають дискомфорт від великої кількості людей. Їх біополе стає вразливим, коли інші люди "топчуться" по ньому своїми думками та енергіями, тому їм потрібна тиша і простір.
Це одна з ознак давньої душі — бути самодостатнім і не сумувати наодинці. Такі люди можуть занурюватися у власні метасхеми, генерувати нові ідеї та отримувати інсайти. Вони постійно пізнають себе, свої можливості й розширюють власну свідомість. Їх не цікавлять матеріальні цінності або соціальні розваги. Для таких людей матеріальний світ цікавий лише остільки, оскільки це необхідно для забезпечення їхніх досліджень і внутрішнього розвитку. Давні душі — це ті, хто не потребує великої кількості речей. Вони розуміють, що насправді потрібно небагато і з кожним новим "згадуванням" вони виявляють можливості, які допомагають досягати мети. Ці люди легко генерують ідеї, і їм не важко знаходити нові шляхи для розвитку.
Шукати можливості
Давні душі, як правило, шукають можливості працювати на себе, а не на когось іншого. Вони можуть короткочасно йти в найм лише для отримання певного досвіду, але швидко навчаються і легко опановують нові навички. Це люди, які можуть дивуватися власним знанням і досягненням, ніби все вже знають і роблять з легкістю. Мета та завдання таких людей змінюються з часом. Те, що цікавить звичайних соціальних громадян, вже не викликає у них захоплення. Для давніх душ мало що в житті може бути новим або здивувати. Єдине, що може викликати здивування — це нове внутрішнє відкриття, нове розуміння себе чи практична реалізація чогось нового. Це приносить задоволення і насолоду кожною хвилиною життя.
Метою для давньої душі стає не накопичення багатства або отримання вражень, а пізнання. Вони прагнуть дізнатися те, чого ще не знають, або те, що не досліджували в попередніх втіленнях. Їхні цілі та завдання все більше віддаляються від соціальних мемів, таких як реклама або маркетингові впливи, які вони легко розпізнають і ігнорують. Для таких людей типово відчувати певну втому від матеріальних цінностей і нав'язаних суспільством потреб. Вони шукають щось глибше і цікавіше для себе, витягаючи знання з власного досвіду та мудрості.
Душа повʼязана з Духом
Душа завжди пов'язана з духом. Дух — це наша особистість, яку ми часто називаємо Богом. Однак тут мова йде не про релігію, а про розуміння Бога як проєкції або персоніфікації нашого власного духу. Давні душі мають природну цікавість до знань, постійно прагнуть пізнання. Це як дитина, яка вперше бачить світ і подібно до цього, стародавні душі шукають нові знання, нові відкриття. Ми втілюємось, щоб знайти те, чого ще не знаємо. Все інше стає вторинним.
Коли душа втілюється, дух шукає найкращу «платформу» або умови для максимального розкриття своїх знань і потенціалу. Це схоже на пошук відповідного об'єму для наповнення: якщо у тебе є 3 літри знань, тобі потрібен відповідний контейнер — тіло, яке зможе це вмістити, а також трохи «запасу» для подальшого розвитку. Генетика батьків теж грає важливу роль, формуючи можливості вміщення. Дух не просто наповнює тіло рівно настільки, скільки має знань, а завжди залишає місце для розвитку. Коли відбувається зачаття і формується тіло, дух уже починає працювати з цим «контейнером». Проте повне втілення духу відбувається при народженні, з першим подихом новонародженого. До того моменту дух лише готує тіло, коректуючи його під свої потреби, навіть впливаючи на стать і фізичність. Цей процес — це як налаштування контейнера, щоб він ідеально підходив для духу, який втілюється.
Дизайн тіла і душі
Дизайн тіла і душі можна порівняти з дизайном у квартирі: важлива не лише краса, але й функціональність. У духовному аспекті це означає, що кожна частина тіла, кожен генетичний аспект виконує свою функцію, стає контейнером для інформації. Дух, коли втілюється в тіло, приносить із собою «заархівовану» душу. Ця душа, подібно до флешки чи диска з інформацією, ще не розгорнута повністю. Після народження, душа починає поступово «розгортати свої поля». Спочатку формується каркас сфер біополя, але вони порожні, подібно до порожніх стелажів. Перший стелаж заповнюється під час фізичного формування — це фізичний стелаж, який наповнюється протягом дев'яти місяців вагітності. Потім, протягом першого року життя, заповнюється ефірний стелаж і дитина починає пізнавати світ через відчуття. До п'яти-шести років заповнюється астральний стелаж, що відповідає за емоції. Далі, приблизно до статевого дозрівання, формується ментальне поле і цей період характеризується активним розвитком розумової діяльності. Після ментального розвитку починається заповнення каузального, або причинно-наслідкового поля. У підлітковому віці (приблизно з 13 до 17 років) у людини починає формуватись розуміння причин і наслідків. Хоча це ще не повністю усвідомлений процес, підлітки спостерігають і вчаться на базі закладеного менталу через вербальну комунікацію. Після 18 років у людини починає формуватися буддхіальне поле, яке відповідає за устої, формування принципів і розуміння взаємодії зі світом. Це поле є завершальним у процесі становлення світогляду. Далі, після 21 року, починається формування атмічного поля — духовного поля. Атмічне поле може формуватися до нескінченності, оскільки протягом усього життя ми накопичуємо досвід і формуємо свій дух.
До 21 року йде процес розкладування інформації: дух розподіляє її по «осередках», класифікуючи. Після цього починається накопичення нових знань. Коли гормональний фон у людини починає спадати (у віці приблизно від 40 до 45 років), людина починає синхронізувати отримані раніше дані з новими. Це пояснює, чому багато людей у цьому віці починають аналізувати своє життя — це відбувається через синхронізацію з накопиченою пам'яттю. У віці після 40 років людина починає активніше витягати з пам'яті синхронні дані й аналізувати свій життєвий досвід. Формування людини триває все життя: кожен рівень — ефірний, астральний, ментальний, каузальний, буддхіальний — постійно наповнюється новою інформацією. Мозок виконує функцію сортування: він розкладає інформацію по поличках, класифікуючи її за різними рівнями (ефірним, астральним тощо). Для того, щоб витягнути інформацію, достатньо мати «метасхему» — як ярлик на робочому столі, який дозволяє миттєво дістати потрібні дані. Якщо ж доступу до інформації немає, то для її витягування необхідна синхронізація одних даних з іншими. Висновок: якщо протягом усього життя ми постійно навчаємось і формуємо нові знання, це дозволяє нам ефективно використовувати накопичену інформацію в майбутньому.
Чим більше ми навчаємось, тим краще будуємо метасхеми, які систематизують знання. Важливо, щоб ці знання мали системний характер, адже систематизація — це запорука того, що ми закладаємо зв’язки, а не просто зберігаємо окремі фрагменти інформації. Ці зв'язки є основою для подальшого використання знань.
Що відбувається з душею після смерті
Що відбувається з душею після того, як вона залишає фізичне тіло? Вона поступово згортається. Це схоже на збирання стелажів інформації, які ми колись розкладали. Коли людина помирає, першим «згортається» її фізичне тіло. Протягом перших семи днів згортається ефірне тіло — душа залишається ефірною. Після цього, протягом 40 днів, згортається астральне тіло. Далі людина переходить до ментального рівня, який також згортається приблизно за рік. Після цього її більше не можна фізично відчути. Цей процес триває аж до атмічного рівня, де душа поєднується з духом. Дух — це носій душі і саме він утримує всі накопичені знання та досвід. Як казали древні пращури, дух, поєднуючись із тілом, народжує душу. Це означає, що душа не може реалізуватися без втілення в матеріальному тілі, яке, своєю чергою, створює стелажі для розкладання інформації. Коли душа повністю «згортається» і виходить за межі фізичного світу, вона аналізує те, що було накопичено, що вдалося досягти, а що — ні. Цей процес можна порівняти з рибалкою: ти можеш нічого не впіймати, можеш впіймати невелику рибку, а можеш витягнути величезну здобич. Те, що дух «впіймав» на землі через тіло, він і забирає з собою. Якщо нічого не здобув, доведеться повернутися, щоб спробувати знову і цього разу здобути щось краще.
Однак, головне — це аналіз та розуміння того, що було зроблено неправильно. Якщо ми живемо лише фізичними потребами, це вважається хибним шляхом, який не приносить істинного розвитку. Якщо ми нічого не навчимося, то залишимося без здобутків, як рибалка без риби. Це алегорія, що показує важливість навчання. Нам потрібно у кожному втіленні навчатися, особливо системним знанням. Магія є одним з аспектів, які допомагають людині швидше зрозуміти себе і набрати потрібний досвід. Основна мета нашого втілення — це набрати і систематизувати досвід.
