Повномасштабна війна, яка триває в Україні, змушує нас замислитися над тим, як приймати себе в тій реальності, в якій ми перебуваємо. І не важливо, де саме на земній кулі ви знаходитесь – вам може бути некомфортно через те, що обставини вже не здаються стабільними або звичними. Звісно, коли ви подорожуєте або свідомо змінюєте своє місцеположення, отримуючи нові враження, життя і навколишня реальність створюють ситуації, які змушують вас адаптуватися, приймати цю реальність і пристосовуватися до неї. Це все моменти зсувів та перекосів. Чому потрібно приймати реальність і себе в ній? Дуже важко адаптуватися до ситуацій, які можуть бути для нас некомфортними. Ви знаєте, як кажуть: дезорієнтація свідомості та сила хаосу в тому, що вона не має рівноваги. Суть полягає у тому, що ми або протистоїмо тому, що є або миримося з цим. Багато хто думає, що перебуваючи в зоні комфорту, забезпечуючи собі комфорт, ми начебто вводимо себе в рівновагу або створюємо ситуацію, в якій нам добре. Але коли в наше життя втручається стрес або щось, що нас дезорієнтує, ми стикаємося з базисною основою. Коли ви сприймаєте себе тут і зараз, у цьому моменті, такими, як ви є, це означає, що ви не шукаєте внутрішні резерви чи порятунок, а знаходите баланс між тим, що є, і тим, що може бути. У цій дезорієнтації важливо усвідомлювати ту реальність, у якій ви перебуваєте.
Здатність прийняття
Що це дає на перших кроках? Найважливіше – це здатність прийняття. Прийняття тієї реальності, в якій ви знаходитесь і ототожнення себе з нею, тобто ви не приписуєте собі приналежність до іншої реальності, а визнаєте, що у вас зараз такі умови. Тут важливо задати собі питання: що я можу змінити наразі, а що не залежить від мене? Дезорієнтація або сила хаосу у свідомості. Вона проявляється насамперед у тому, що ми не приймаємо реальність і не приймаємо себе в цій реальності. Не плутайте прийняття зі смиренням; смирення — це християнський наратив. Ми ж говоримо про прийняття тієї реальності, яка є. Наприклад, вимикають світло, зникає інтернет — це приклади ситуацій, які нас дезорієнтують. Інші ситуації можуть бути такими, що руйнують нашу зону комфорту: недостатньо грошей, якісь інші труднощі, що вибивають з рівноваги. Це прийняття для чого потрібне? Це важливий момент — прийняття необхідне, щоб ви могли знову повернутися до свого орієнтиру або знайти точку опори. Хаос, дезорієнтація та неприйняття реальності не дозволяють вам адекватно мислити і проходити через випробування життя.
Думаю, для вас не буде таємницею, що кожен з нас приходить у цей світ із певним завданням. Тому, якщо ми навчимося приймати ситуації або обставини, в яких ми опинилися, як частину нашого життєвого шляху, це значно полегшить наше сприйняття навколишнього світу і того, що ми тут робимо. Це допоможе позбутися комплексу жертви та запитань на кшталт «Чому це сталося зі мною?» або «За що мені це?».
Перший крок — це видихнути і прийняти те, що є. Є ситуація, яку ти не можеш змінити, вона поза твоїми силами. Твоє обурення, хаос у голові та дезорієнтація тільки руйнують тебе та твою реальність, яка насправді є випробуванням для того, щоб ти зміцнив свою силу. Це уроки магії для подолання певних перешкод у нашому житті. А в магії, як у науці й мистецтві застосування знань, ми повинні бути стійкими та сильними. Тому ми приймаємо, позбуваємося дезорієнтації, знаходимо свій орієнтир, упорядковуємо хаос у своєму житті та заспокоюємося.
“Стеля” потреб
Наступній крок для прийняття реальності та себе в ній — це розібратися в тому, чого ви хочете і що вам насправді потрібно. У кожного є певний “стеля” потреб. Тому важливо навчитися нормалізувати наші бажання і потреби. Наприклад, візьміть аркуш паперу та зробіть просту вправу: у лівій колонці запишіть свої бажання, а в правій — те, що вам дійсно необхідно в цей момент. Будьте чесні з собою. Аналізуючи це, ви побачите, що ліва колонка — це стратегія, а права — тактика. Щоб досягти своїх бажань, вам потрібно задовольнити певні потреби. Якщо бажання і потреби дуже різняться, це означає, що у вас немає чіткого розуміння своїх потреб.
У цьому тезисі надзвичайно важливий момент, який я рекомендую вам засвоїти на шляху в магії, полягає у чіткому розумінні своєї "стелі". Це не має бути обмеженням, “стеля” — це певна межа, яку ми можемо подолати, якщо наші бажання надмірні й викликають хаос, або ж опуститися нижче цієї стелі, зупинившись на рівні базових потреб. За “стелею” знаходяться наші орієнтири і нашу “стелю” ми повинні піднімати до цих орієнтирів. Іншими словами, не варто залишати свої бажання за межами досяжного, щоб уникнути відірваності від реальності і дезорієнтації. Найкраще місце знаходиться безпосередньо на межі “стелі”, де можна прагнути досягти своїх бажань, поступово піднімаючи рівень.
Головне — не сплутати базові потреби з бажаннями. Це аналітична вправа, яку потрібно виконувати постійно, особливо у ті моменти, коли ви починаєте панікувати, відчуваєте хаос або натрапляєте на труднощі й перешкоди. Важливо чітко усвідомити свою "стелю" потреб і зрозуміти, що за межами цієї “стелі” знаходяться наші бажання. Це не про обмеження, але про дотримання балансу — рухаючись під самою “стелею”, ми поступово прагнемо досягти своїх цілей, долаючи труднощі, зокрема через прийняття ситуації, як частини нашого життєвого уроку.
Бути самим собою
Наступний тезис — бути самим собою або смертельне схвалення оточення. Це третій крок, який слідує після того, як ми заспокоїлися, прийняли реальність такою, якою вона є і визначили свою "стелю" потреб. Важливо прийняти себе такими, якими ми є, не зважаючи на оцінки оточення. Тут особливо важливо, щоб ваш внутрішній світ був вашою мірою, а не зовнішня оцінка. Зовнішні міри можуть бути оманливими, оскільки кожна людина сприймає вас крізь призму власного світогляду. Коли ви не вписуєтеся в їхню картину світу, вони можуть почати вас критикувати або схвалювати. Магія не спирається на схвалення оточення, тому пам'ятайте: якщо вам аплодують і кажуть, що ви робите все правильно, це може означати, що ви загубилися. Якщо ж вас критикують, то найімовірніше, ви йдете правильним шляхом. Магія не вписується в загальноприйняту парадигму чи колективне несвідоме. Магія — це індивідуальне свідоме, і саме в цьому полягає її велика сила. Тому дуже важливо не дозволяти зовнішній оцінці впливати на вас. Бути самим собою означає приймати себе з усіма недоліками, звичками та унікальними рисами. Якщо розповіді українською мовою з націоналістичними наративами про перемогу України, то це теж частина вас, яку не варто приховувати чи змінювати заради схвалення інших. І якщо це когось дратує і вони тікають — тікайте, дорогі. Але саме в цьому й полягає урок. Якщо ви це не приймаєте, якщо не усвідомлюєте, Це означає, що ваша парадигма, ваше світобачення обмежує вас. Ви не зможете прийняти саму магію, якщо у вас є ці обмеження. У мене ж немає обмежень. Я не божевільний націоналіст, хоча й маю елементи патріотизму через певні обставини, що склалися і сформували мої світоглядні основи. Але найважливіше — вони змінюються щодня. Чому? Тому що, як я вже казав, ми усуваємо дезорієнтацію, хаос, приймаємо реальність і себе в ній. Ми змінюємо те, що можемо і приймаємо те, що не можемо змінити. Не змиряємося, а приймаємо. Далі визначаємо свою “стелю” потреб і позбавляємося зовнішньої оцінки — “ти поганий” або “ти хороший”. Цю самооцінку не можна придбати на ринку і вона не дається від народження, як їжа. Вона формується поступово. Я є той, хто я є, тут і зараз. Це той самий елемент.
Кайдани нереалізованості
Кайдани нереалізованості — це коли ми вважаємо себе нереалізованими, особливо в певному віці, коли стаємо старшими. Наприклад, до 40 років багато хто хоче реалізуватися через дітей, роботу чи інші речі. Але коли нас наздоганяють хвороби і ми оглядаємося на свій вік або, не допусти Боги, дивимося на паспорт і беремо калькулятор, щоб порахувати роки, нас охоплюють думки про нереалізованість. Це той самий момент дезорієнтації: ми не змогли реалізуватися, не досягли чогось. Але відносно чого? Знову ж таки, це стосується попереднього тезису про зовнішню оцінку. Ми не реалізовані, бо нас не знають, нас не бачать. Але критерій оцінки має виходити зсередини. Кайдани нереалізованості виникають тоді, коли ми орієнтуємося на зовнішню оцінку. А це рабство, адже кожного разу, коли ми бачимо, що не реалізувалися, ми оцінюємо себе через призму думки інших. Ось хтось інший реалізувався, а ми — ні. І так далі.
Хочу підкреслити: це вже є реалізація. І наступний момент, на який ви повинні звернути увагу — навчатися ніколи не пізно, раз. І два — реалізуватися ніколи не пізно. Я наведу приклади з авторів книг, коли люди перестали зважати на смертельні вподобання чи не вподобання оточення і просто робили те, що люблять продовжували писати. Тож кайдани нереалізованості зникають, коли ви знаходите справу, яка вам подобається, яку ви любите. І тоді ви починаєте реалізовуватися. Але не для когось, а для себе. Якщо ви намагаєтеся реалізуватися для когось, нічого не вийде. Нереалізованість зникає тоді, коли ви починаєте реалізовувати самого себе, свої мрії та бажання. Це шлях творчості, шлях реалізації себе. Неважливо, чим ви займатиметеся. Це не має значення. Хочете писати книгу? Не хочете — малюйте, ліпіть, майструйте щось. Збирайте листочки, робіть екібано, займайтеся тим, що приносить вам задоволення. Це, до речі, стосується входу у магію. Ви можете увійти до магії тільки тоді, коли почнете реалізовуватися. Не думайте про те, як ви не реалізовані. І знову ж таки, не зважайте на думку суспільства. Оцінюйте себе зсередини: чого я хочу? Що я хочу реалізувати? Якщо відчуваєте, що чомусь не реалізовані, то не сидіть в цих кайданах нереалізованості, а починай діяти.
Друзі мої, від зовнішності до неприємного характеру чи навіть звичок — зрозумійте одну річ. Якщо ви незадоволені собою, то це перший крок до смерті. Незадоволеність — це внутрішнє вбивство, це смертельні кайдани. Якщо вам щось подобається — продовжуйте, якщо ні — залиште це. Не створюйте собі штучних перешкод. Займайтеся тим, що приносить вам задоволення. Це і є справжня свобода — робити те, що хочеться, відповідно до реальності, в якій ви живете. Отже, коли ми прибрали хаос із нашої свідомості, визначили свої справжні потреби, звільнилися від смертельного бажання отримати схвалення або відхилення від оточуючих і почали бути собою, тоді ми прибрали кайдани нереалізованості та незадоволеності собою. Ми приймаємо себе такими, якими є, зі всіма нашими звичками — добрими чи поганими, з нашим складним характером. Це звільнення. Ви відчуєте велике полегшення.
Без цих етапів, про які я розповідав, вам буде важко рухатися далі. Адже хаос у свідомості, дезорієнтація, невгамовні бажання, що нехтують потребами, прагнення схвалення інших, кайдани нереалізованості й невдоволеність собою забирають багато енергії. А вам потрібна енергія для творення самого себе. Адже як ви хочете створювати свою реальність? Як ви хочете змінювати реальність у магії або допомагати іншим, якщо у вас недостатньо особистої енергії?
Механізми прийняття себе
Поміркуйте над цим. Які ж є механізми прийняття себе? Перший і головний механізм прийняття себе — це знайти час для самотності, побути наодинці з собою. Задайте собі питання, не Богу, не Всесвіту, не дружині, чоловіку чи дітям або собаці, а собі: чому в моєму житті відбуваються ті чи інші події? Навіть якщо у вашому житті все добре, все одно запитайте це: чи мене влаштовує те, що я маю? Наскільки я відчуваю себе приреченим і жертвою? Ці питання також потрібно поставити собі, незалежно від того, що вам кажуть психологи чи оточуючі. Механізм прийняття себе полягає у тому, щоб чесно відповісти на ці питання. Потрібно подумати про себе з погляду теперішнього моменту — хто я є зараз, де я живу і що зі мною відбувається. Запитуйте себе: для чого я народився? Чому я прийшов на цю землю? Чому в моєму житті трапляються ті чи інші ситуації? Що в мені є такого, що мені не подобається, що саме мені не подобається? Не для того, щоб мати вигляд краще в очах інших, а щоб подобатися самому собі. Будьте мудрими в цьому, адже багато людей вдаються до пластичних операцій чи інших змін. Ми всі старіємо, друзі. І рано чи пізно ми всі залишимо це тіло. Як ми робили це багато-багато разів. І знову, прийняття себе є дуже простим, якщо поставити собі правильні запитання. Розумієте, важливо чесно відповісти на ці запитання, а не намагатися знайти відповіді в оточенні. Оточення ніколи не дасть об'єктивної відповіді, бо кожен пропускає інформацію через призму свого світогляду, своєї парадигми, свого бачення. А нам потрібна чесна оцінка себе. Не бійтеся, якщо відчуваєте невпевненість чи сумніви. Можливо, думаєте, що неправильно оцінюєте себе, або ж, навпаки, переоцінюєте. Але найважливіше – не піддаватися впливу ззовні, не відкидати своїх думок і не втікати від них радикально. Все, що потрібно, це просто навчитися чесно відповідати самому собі на запитання: як минуле вплинуло на теперішнє? Що можна було б змінити? Ми ніколи не знаємо, можливо, помилки були необхідні для нашого шляху. Якщо ми вже зробили ці помилки, то вони вже сталися і з них слід винести уроки.
Основний механізм прийняття себе полягає у запитаннях до себе. Ви не зможете уникнути цих запитань. Наприклад, якщо я поставлю вам запитання: "Для чого ви народилися?", і ви захочете дати відповідь, це буде лише формальність. Правдива відповідь потрібна лише вам. Запитайте себе: "Для чого я живу? Яка мета мого життя? Які мої життєві орієнтири? Які мої потреби?" Розпишіть ці потреби: яка сума грошей потрібна, які продукти ви любите, які побутові потреби мають бути задоволені. І що ще важливіше — не намагайтеся відповісти, наче проходите тест чи інтерв'ю. Ці відповіді потрібні лише вам.
Ще один механізм – це регулярність. Задавайте собі ці запитання періодично. І навіть якщо здається, що ви вже знайшли відповіді, повертайтеся до них. З кожною зміною в житті наше розуміння себе змінюється. Парадигма магії також повинна змінюватися, вона не є постійною. Раніше я говорив: "Магія поза політикою". Зараз же я стверджую: "Магія в політиці — і ще як!" Маги не мають національності, але можуть бути патріотами. І тут варто поговорити про патріотизм. Це не про мову, це не про обливання слиною на трибунах, і не про якісь усталені догми. Патріотизм – це в першу чергу людяність. Бути людиною у своїй країні, в якій живеш, стосовно інших людей.
І ось, як це стосується магії? Як це може допомогти? Це — перші кроки до звільнення енергії. Якщо ви продовжуватимете витрачати енергію на непотрібні речі, вам буде важко просуватися в магії.
Знання потребують колосальної кількості енергії
Маг постійно вдосконалює свою свідомість, щоб заощаджувати енергію, яку він витрачає безпосередньо на магічну науку та експерименти в ній. Адже всі експерименти проводяться нашим мозком і нашою свідомістю. Синхронізація свідомості та нашого розуму, нашого "комп'ютера", — це і є магічна дія, магічний акт. Все інше — “кладовища, чорні півні, повний місяць” — це все лише містика, символіка і подібні речі. Усе здійснюється за допомогою енергії, яку ми звільняємо. Тому коли виникає питання: "Де б знайти ще енергії?", ось я вам розповів, як звільнити цю енергію та направити її туди, куди потрібно. В першу чергу, потрібно звільнити енергію — прибрати хаос у свідомості, відкинути безмежні бажання та потреби, позбутися прагнення схвалення або осуду. Не звертайте уваги на все це. Невдоволення, відчуття нереалізованості, думки, що всі навколо вороги, а ти один такий добрий, сидиш в окопі й відстрілюєшся — усе це забирає вашу енергію. Позбавтеся цього і побачите, скільки енергії у вас з’явиться. Це і буде певною мірою звільнення.
Енергія вам знадобиться і механізми її звільнення — це глобальні питання до самого себе, чесні відповіді на них. Без цього ніяк. Ось такі справи. Якщо у вас виникли питання після читання цього розділу — поверніться на початок й перечитайте ще раз.
