Нептун. Бог Моря. (Стаття №4)

Береговий ракетний комплекс РК-360МЦ “Нептун” - один із зразків української зброї, що змінив хід війни. Призначений для ураження бойових кораблів, він став крайньою масштабною розробкою українського ВПК до початку повномасштабного вторгнення.

Потрапивши на озброєння ВМС ЗСУ у 2020 році, ракетний комплекс «Нептун» здобув всесвітню славу у 2022 році, коли з його допомогою було знищено російський ракетний крейсер “Москва” - флагман Чорноморського флоту РФ.

Історія створення

Розробка Р-360 "Нептун" в Київському КБ "Луч" стартувала у 2010 році. За цей час, концепція перетерпіла багато змін, а процес удосконалення комплексу триває і досі, оскільки лише практичне застосування демонструє основні недоліки виробу.

Станом на 2010 рік, основою берегової оборони України були радянські ракетні комплекси “Рубеж”, що вимагали гідної заміни. Розроблені у 70-х роках минулого століття, самі комплекси вже були застарілими оскільки дальність їхньої дії не перевищувала 100 кілометрів, а термін експлуатації ракет П-15М Терміт, що були основою цих комплексів, добігав кінця.

Вже у 2013 році міністру оборони Лебедєву показали “кидкові” випробування ракети "Нептун". Після чого він заявив, що за п'ять років КБ "Луч" за власний кошт створило ефективний ракетний комплекс, серійне виробництво якого мало розпочатися у 2014-2015 роках. 

Після анексії Криму у 2014 році, українські ВМС втратили 25-й дивізіон разом з його протикорабельним озброєнням та значну частину боєздатних кораблів, в результаті чого ВМС остаточно втратили спроможності із захисту територіальних вод України. Саме у цей час над Україною нависла можливість агресії РФ з моря, яка могла включати висадку десантів або морську блокаду. Тимчасовим рішенням проблеми стало створення 406-ї окремої артилерійської бригади ВМС до складу якої входили БМ-27 "Ураган", проте, очевидно, що це жодним чином не вирішувало проблему.

Розробка власного берегового ракетного комплексу тривала. Восени  2015 року на виставці "Зброя та безпека-2015" у брошурах суспільству вперше продемонстрували вигляд перспективної протикорабельної ракети.

30 січня 2018 року відбулися перші публічні випробування ракети. 17 серпня 2018 року відбулися нові випробування на полігоні в Одеській області, в рамках яких "Нептун" успішно уразив морську ціль на відстані у 100 кілометрів. Після  серії випробувань та вдосконалень, ракета успішно вразила морську ціль й на відстані 280 кілометрів.

24 травня 2019 року пройшла випробування оновлена ракета "Нептун". Вона отримала нову головку самонаведення, системи навігації, гіроскоп, висотомір, аеродинамічні поверхні та стартовий двигун. Завдяки цьому ракета отримала можливість виконувати політ на надмалих висотах, а система навігації отримала можливість працювати в умовах радіоелектронної боротьби.

2 квітня 2020 року були проведені випробування ракети, у рамках яких була продемонстрована робота всіх систем керування і наведення, під-час випробувань було вражено мішень, проте, вибухуне сталося, оскільки тестова ракета не мала бойової частини.

17 червня 2020 року були проведені заключні випробування Р-360, вже з встановленою бойовою частиною, після чого комплекс разом з ракетою був прийнятий на озброєння Військово-морських сил Збройних сил України.

Крилата ракета Р-360 "Нептун"

Стосовно самої ракети Р-360 «Нептун», її точні характеристики, як і схеми польоту наразі відсутні, а розголошення додаткової інформації, якою володіють автори може призвести до ув’язнення останніх на строк до 15 років, тому ми вимушені спиратись тільки на загальновідкриті джерела, які містять не надто багато інформації. Отож це протикорабельна українська ракета, розроблена на основі радянської Х-35.

Отож, розглянемо схему крилатої ракети та вивчимо її загальну конструкцію і агрегати.

У носовій частині ракети, під її обтічником, можемо побачити активну радіолокаційну головку самонаведення, що є ключовою відмінністю російської та української ракет.

Саме наведення крилатої ракети на ціль складається з двох етапів, на першому, одразу після пострілу, Р-360 летить під управлінням інерціальної системи (про яку буде пізніше), що додатково коригується даними від супутникової навігації. Фактично ця система є автопілотом, який виводить ракету у район цілі. При цьому політ проходить на малій висоті для того, щоб ракета була непомітною для радарів противника.

А вже за декілька десятків кілометрів до цілі, ракета робить "гірку", піднімаючись до декількох сотень метрів і вмикає активну головку самонаведення, щоб здійснити виявлення та розпізнання цілі, що дає можливість "мізкам" ракети їх остаточно навестись на ціль. Після цього ракета знову знижується, продовжуючи політ на надмалій висоті, у лічених метрах від води.

Позаду ГСН розташована проникна осколково-фугасна бойова частина ракети Б-360 масою 150 кг. Вона виготовляється за використання прогресивної технології спорядження методом вакуумно-кускового заливання, що робить її ще більш потужною.

Позаду бойової частини розташована інерційна навігаційна система ракети, що складається з цілого комплексу навігаційних приладів, основним серед яких є  блок датчиків інерціальний вимірювальний (БДІВ), що був розроблений підприємством “Арсенал” у рамках дослідно-конструкторської роботи “Нептун-БД”.

Основою даного блоку слугує набір акселерометрів АКС-05М.

Позаду навігаційної системи знаходяться паливні баки та повітрезабірник.

Позаду паливних баків та повітрозабірника знаходиться турбореактивний двигун підприємства “МоторСіч” - МС-400.

ТТХ КР Р-360 "Нептун":

Дальність стрільби - від 7 до 280 (300) км

Віддаленість стартової позиції від берегової смуги - не більше 25 км

Швидкість - 0.8-0.85 М (980-1041 км/год)

Максимальна кількість ракет Р-360 в одному залпі - 24 одиниці

Інтервал пуску в залпі - від 3 до 5 сек

Час розгортання комплексу на новій позиції - до 15 хвилин

Маса - 870кг

Маса БЧ - 150 кг

Довжина - близько 5.5 м

Розмах крил - близько 1.3 м

Діаметр - близько 0.38 м

У 2023 році було створено варіант ракети “поверхня-поверхня”, для ураження наземних цілей. Про цю модифікацію відомо небагато,  проте, доволі цікавим у цьому контексті є відео, що опублікував секретар РНБО Олексій Данілов, де можна побачити запуск “української ракети”, траєкторія якої підозріло нагадує траєкторію крилатих ракет на початковому етапі польоту.

Комплекс РК-360МЦ "Нептун"

Даний береговий ракетний комплекс призначений для виявлення та ураження ворожих суден різних класів.

Комплекс складається з:

До складу дивізіону входять чотири або шість пускових установок УСПУ-360, чотири або шість транспортно-заряджальних машин ТЗМ-360, чотири або шість транспортних машин ТМ-360 та один командний пункт КП-360. Боєкомплект дивізіону нараховує 48 або 72 ракети Р-360 та комплекс наземногообладнання.

УСПУ-360 - це самохідна пускова установка, що несе чотири крилаті ракети Р-360 у транспортно-пускових контейнерах. УСПУ-360 може самостійно визначати своє місцезнаходження, орієнтуватися на місцевості, здійснювати підготовку і пуск ракет.

ТЗМ-360 - це машина, що призначена для транспортування та встановлення чотирьох ТПК з ракетами Р-360. Машина оснащена маніпулятором, що дозволяє самостійно перезарядити пускову установку менш ніж за 20 хвилин.

ТМ-360 - це машина, яка призначена для розміщення, транспортування та зберігання чотирьох ТПК з ракетами Р-360 або ж іншого необхідного обладнання.

РКП-360 - це мобільний командний пункт, що обладнаний системами супутникового та радіозв’язку для управління елементами дивізіону.

КНО - комплект різноманітного обладнання,що необхідний для експлуатації комплексів РК-360МЦ та ракет Р-360.

РЛС "Мінерал-У" - це машина, що оснащена радіолокаційною станцією висвітлення надводної обстановки. Вона призначена для виявлення, класифікації надводних цілей, а також видачі цілевказівки засобам ураження.

На початковому етапі в якості шасі для автомобілів комплексу використовувалися вироби українського підприємства “КрАЗ”, проте, через ряд технічних проблем їх було вирішено замінити на чеські вантажівки “Тatra”.,  допоки вітчизняна платформа не буде повністю готова.

Перспективні платформи

Припускалося, що крилата ракета буде адаптована під пуск з трьох видів платформ:

До початку повномасштабної війни, потенційною морською платформою вважали ракетний катер проекту 206МР “Прилуки”, ракетні катери проекту 58260 “Лань”, а з 2018 року — ракетні катери типу “Веспа”. При чому, за заявами директора КБ «ЛУЧ», для розташування на морській платформі, сама ракета не потребуватиме значних змін, а основним завданням в цьому випадку є розробка, виготовлення та випробування самого корабельного комплексу.

Окрім того, повідомлялося про розробку альтернативної універсальної ПУ у вигляді морського транспортного контейнера, що вміщав би 2 ПКР.

Бойове застосування ракетного комплексу

Про бойове застосування комплексу відомо небагато, зважаючи на секретність проведених операцій. Проте нам достойменно відомо, що ракетний комплекс нептун був вперше застосований в бойових умовах під час російського вторгнення в Україну у 2022 році. 14 квітня 2022 року з ракетного комплексу було випущено дві ракети Р-360, які успішно вразили ракетний крейсер “Москва” - флагман Чорноморського флоту РФ, який знаходився в акваторії Чорного моря. На крейсері вибухнув боєкомплект, внаслідок чого він затонув.

Імовірно, що ці ракети були застосовувалися й раніше - 3 квітня 2022 року з'явилася інформація, що пошкоджено фрегат Чорноморського флоту ВМФ РФ «Адмірал Ессен». Деякі джерела натякали на те, що удар міг бути нанесеним ПКР «Нептун».

У серпні 2023 року, за однією з версій, ракетний комплекс Нептун було використано для ураження наземної цілі - комплексу С-400, який розташовувався на мисі Тарханкут, що в тимчасово окупованому Криму. Подібні удари проводилися і восени, але підтверджень застосування Р-360 офіційними джерелами, не було.

Висновки

“Нептун” справді в деякому роді українське чудо. У нього є свої палкі критики та прихильники, проте ми маємо дати об’єктивну оцінку. З технічної сторони - це стандартна дозвукова крилата ракета виконана за класичною схемою з Х-подібним крилом. В цьому плані вона повторює американську ПКР RGM-84 Harpoon. Маршова ділянка польоту виконується на надмалій висоті, безпосередньо над товщею води, що ускладнює передчасне виявлення ракети ворожими РЛС. При цьому говорити про якусь надійність ракети та її технічну досконалість поки неможливо, оскільки немає якоїсь статистики, щодо кількості успішних пусків та їх загальної кількості. І є окремі запитання щодо окремих вузлів електроніки та ГСН ракети. І незважаючи на технічні, бюрократичні та політичні нюанси ця ракета - гігантський та надзвичайно цінний досвід.

Щодо застосування та концепції, то тут все трохи краще. Р-360 - це чудова платформа для створення протикорабельної ракети або ударної (тобто для ударів по землі), що показує сучасний досвід бойового застосування. “Нептун” цілком може виконувати поставлені задачі в рамках концепції, за якою її розробили. І це вже доволі великий результат. Авжеж, у розробці Р-360, фігурує російська Х-35 і російські технології, але враховуючи відсутність попередніх розробок та подібних виробів, для КБ “Луч” це відносно успішний проект.

Чи є ракети Р-360 перспективи? Так, це чудовий фундамент для створення нових крилатих ракет, які так необхідні Україні. На відміну від проекту ОТРК “Грім-2”, Нептун був реалізований в повній мірі до війни, як мінімум доведений до роботоздатного вигляду. Головні недоліки ховаються у технічній нюансах та кількості самих комплексів. Якби Україна мала до сотні крилатих ракет, події могли б розгортатися по іншому, але це все “могло б бути”. Нині ми маємо розраховувати на створення нових ракет, які дозволять посилити обороноздатінсть нашої країни.