Завдяки ширшим і ефективнішим мережам поширення та комунікації ілюстровані газети, книги та журнали стали доступною розвагою для мільйонів людей. Журнали новин, сімейні журнали, жіночі журнали, дитячі журнали, літературні та мистецькі журнали, сатиричні та політичні журнали, гумористичні журнали та повнокольорові газетні комікси принесли мистецтво ілюстрації в повсякденне життя.
Видавці почали сприймати ілюстрацію як необхідність, і конкуренція між виданнями за обмежену кількість чудових ілюстраторів призвела до збільшення бюджетів на мистецтво, встановлення вищих гонорарів і більшого визнання художників-граверів.
Найкращі ілюстратори стали відомими особистостями, а деякі, як-от Чарльз Дана Гібсон і Джон Хелд-молодший, досягли статусу знаменитостей. Обкладинки журналів та ілюстрації до оповідань Говарда Чендлера Крісті, Джеймса Монтгомері Флегга, К. Коулза Філліпса, Дж. Сі Лейендекера та Нормана Роквелла побачили мільйони по всій Америці.
Цього разу увага буде приділена двом видатним ілюстраторам з кардинально різними стилями, проте спільним мистецьким інтересом.
Рене Булл (1872-1942)
Рене Булл буде першим ірландським ілюстратором якого буде тут висвітлено. Початком його кар'єри були політичні та гумористичні карикатури. Проте така праця не сподобалася митцю.
.jpg)
У 1896 році Булл приєднався до ілюстрованої газети «Black and White» як особливий художник і фотограф. Того ж року він наймається військовим художником. Думаю не варто пояснювати наскільки це було небезпечно. У 1898 році він малює кампанію в Індії та потрапляє до Судану.
Отримавши важке поранення в англо-бурській війні (1900 р.) він повернувся додому де зайнявся створенням популярних тоді кольорових сигаретних листівок. Він також малював карикатури для таких журналів, як «Bystander, «Chums», «London Opinion», «Lika Joko».
Пізніше він направив свій талант до ілюстрації. Рене продовжив спеціалізуватися на ілюструванні казок після вдалої роботи над дитячим оповіданням «Дядько Ремус» про хитрого кролика в штанях та дуже модного лиса в зеленому пальто.
Р. Булл створив багато деталізованих малюнків серед яких особливо вирізняються: «Арабських ночей» (1912), «Рубаята Омара Хайяма» (1913) та інших дитячих книг.
Умберто Брунеллескі (1879-1949)
Якщо про минулих ілюстраторів навіть немає відомостей українською мовою (або вкрай й вкрай обмаль) то цей ілюстратор-гравер зазнав набагато більшої популярності.
Італійський ілюстратор Умберто Брунелескі почав власну кар'єру карикатуристом в рідній Флоренції. Там він навчався в Accademia delle Belle Arti. Умберто переїхав до Парижа в 1900 році разом з Арденго Софічі. Там невдовзі зарекомендував себе як друкар, ілюстратор книжок, декоратор і художник по костюмах.
Там він отримав велику кількість замовлень від модних французьких видань («La Vie Parisienne», «Gazette du Bon Ton», «Journal des Dames et Des Modes» та інших).
На його творчість сильно вплинула участь в Першій світовій. Елементи модерну які було видно в його ранніх роботах в пізніший період його творчості зазнали змін. Він став одним з новаторів у світі ілюстрацій, які працювали з модерністським стилем, який ми зараз називаємо арт-деко.
Post scriptum
Оригінальні ілюстрації Вільяма В. Денслоу (1856-1915) до книги «Дивовижний чарівник країни Оз» 1900 року.
Оригінальний ілюстратор роману, В. В. Денслоу, допоміг у розвитку історії Л. Френка Баума та значною мірою вплинув на її інтерпретацію. Баум і Денслоу тісно співпрацювали і працювали разом, щоб створити історії з гармонійним поєднанням зображень і тексту. Колір був важливим елементом історії та присутнім на всіх зображеннях, причому кожна глава мала різні кольори.
Вільям Денслоу також додав до своїх малюнків характеристики, які Баум ніколи не описував. Вони були настільки вдалими що їх надалі використовували наступні ілюстратори.
