Оголені проводи
По мокрому тілу
Пташці повідривали пір'їнки
Як прикро
На нас з неба падає сніг
Вкотре панічно збираю валізи
Я віддала тобі душу
Ти її не зберіг [очевидно]
Оголені проводи
По мокрому тілу
Пташці повідривали пір'їнки
Як прикро
На нас з неба падає сніг
Вкотре панічно збираю валізи
Я віддала тобі душу
Ти її не зберіг [очевидно]
Раптова сповідь перед дзеркалом о третій ночі (чи то вже ранку), останні крапельки валер'янки та трохи сліз
Чергова спроба розповісти у віршовій формі те, що дуже страшно розповідати усно
Ми ніколи не прощались перед припливами чи відпливами
Дядько Гаврило прискіпливо точить ножа.
Дядько Гаврило прискіпливо точить ножа.