Оголені проводи
По мокрому тілу
Пташці повідривали пір'їнки
Як прикро
На нас з неба падає сніг
Вкотре панічно збираю валізи
Я віддала тобі душу
Ти її не зберіг [очевидно]
Оголені проводи
По мокрому тілу
Пташці повідривали пір'їнки
Як прикро
На нас з неба падає сніг
Вкотре панічно збираю валізи
Я віддала тобі душу
Ти її не зберіг [очевидно]
Чергова спроба розповісти у віршовій формі те, що дуже страшно розповідати усно
Ми ніколи не прощались перед припливами чи відпливами
Мене такою зрадженою і зломленою не бачили ще ніякі балкони, вікна чи стіни