Кава – як завжди зранку, з краплею меланхолії. Людська підтримка у найважчі моменти, щоб не опускати руки між сірими днями й продовжувати мріяти як той нещасний космонавт. А в понеділковий вечір найкращим відпочинком стане добірка свіжих пісень від The Rock Spectrum. Наша редакція зібрала найцікавіші роботи українських виконавців у новому випуску дайджесту "Нова музика тижня".
Плейлист для охочих слухати, а не читати:
Обійми Дощу — Не опускати руки
Жанр: progressive rock, neoclassical pop rock
Дата релізу: 21.03.2025
Антон Кістрін
Заслужений, але все ще недооцінений київський гурт Обійми Дощу другим синглом лише підсилює очікування нового альбому — а разом із ним і гучного, осмисленого повернення колективу. І попередній "Діти", і свіжий "Не опускай руки" дають привід вірити, що майбутній реліз буде цілісним, але водночас багатогранним.
Як зрозуміло з назви, "Не опускати руки" — це мотивуюча й у певному сенсі терапевтична пісня. Вона зберігає звичний для Обіймів баладний настрій, але саме той, що огортає теплом і світлом. Найкраще сингл сприймається разом із винахідливим відео — і ще краще, коли стаєш частиною закладеного в ньому меседжу.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
Мертвий Півень, Юрій Іздрик — Страх
Жанр: poetry rock, fusion rock
Дата релізу: 19.03.2025
Антон Кістрін
Що ж, рано чи пізно це мало статися — “Мертвий Півень” об’єднався з Юрком Іздриком. І це вийшло не менш симпатично, ніж нещодавня співпраця Монатіка з Джеррі Хейл на його вірші, але зовсім по-іншому.
По-перше, тут впізнавано звучить сам Іздрик — нехай мінімально, але з його характерним тембром та інтонаціями, знайомими поціновувачам сучукрліту. По-друге, “Страх”, покладений на музику, — це задачка із зірочкою, з якою “Півень” впорався на відмінно.
Ця колаборація вдалася. Не надто “пісенний” текст заграв завдяки фірмовим, дещо психоделічним аранжуванням Мертвого Півня. А відео, наповнене кіносимволізмом, перегукується з традиціями Бергмана: гра в шахи з уособленням страху прямо натякає на культову сцену зі “Сьомої печатки”.
⭐️⭐️⭐️⭐️½
Сльози Каблука, Mykyta Maklay "Nikitustra" – Космонавт
Жанр: джазрок, артрок
Дата релізу: 21.03.2025
Іван Лисько
З такою соковитою ритм-секцією Сльози Каблука просто зобов’язані врізати нестримного джаз-року – і, здається, вони саме до цього йдуть. "Космонавт" – це історія про нереалізовані мрії, але подана в іронічно-гротескному стилі. Те, що здається недосяжним, потребує титанічних зусиль, але гурт лише посміхається з цієї марної боротьби, типу “агов, це без шансів, облиш цю безглузду затію, валяй на завод!”.
Подільський парубок надає цьому харизматичному джаз-року легкість, іронію та невимушене божевілля. Хочеться побажати цьому завидному фатьову більше зустрічей із галицькими вар’ятами Lemko Bluegrass Band, щоб перейняти їхню авантюрність і накрутити під цим впливом цілий альбом. Чим не крутий рецепт? Блюз про незалежну й самотню жінку вже був, джаз про втрачені дитячі мрії тепер є – залишається тільки записати альбом.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Slukhay Sashu — Випадкові (EP)
Жанр: tribal, etno-house, garage, minimal breaks
Дата релізу: 21.03.2025
Іван Лисько
Олександра Гончарук — одне з найновіших імен сучасної сцени, і здається, вона випустила свій найкращий реліз на цей момент. Ще з дебютної “Єдине, що вічне” було зрозуміло, що Саша має потенціал вирватися за межі типової попмузики в бік електронного звучання. І добре, що вона акумулювала цей потенціал у мініальбом “Випадкові” — навряд чи останню її круту роботу.
На EP Саша сміливо експериментує з жанрами, грається з семплами, немов вправний акробат виконує місячне сальто. Атмосфера й вайб легкі та невимушені, навіть попри те, що розповідають історію непростих стосунків двох різних людей. Треки передають різні настрої: меланхолійний, романтичний, десь швидкоплинний, часом замріяний чи тендітний.
Ці експерименти з електронікою, які можна впізнати за відтінками різних жанрів, роблять її стильною. Чи унікальною? Поки що ні. Але саме зараз у її музиці найбільше подобається те, що вона не боїться шукати себе, і це дає їй шанс стати по-справжньому багатогранною артисткою.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Мія Рамарі – Між Сірими Днями
Жанр: індіпоп
Дата релізу: 21.03.2025
Wilsen
Хотіли почути на нашій сцені якісний мікс самби, соулу, босанови, джазу і попу? Послухайте новий трек Мії Рамарі. Дійсно прекрасна пісня, під яку приємно уявляти прогулянки Львовом.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
Yukhim — Смак спогадів
Жанр: alternative rock
Дата релізу: 20.03.2025
Антон Кістрін
Це не просто скупа міленіальська сльоза бринить — це ностальгія влучила прямо в око. У новому синглі Yukhim буквально нагадує нам, що “от раніше було краще — і трава зеленіша, і небо чистіше, і музику вміли писати”.
Ключовий рядок “пригадай нульові”, звернений до слухачки (чи, можливо, конкретного адресата), зшиває докупи всю концепцію релізу. Тут і спогади, і рефлексія, і спроба відтворити звучання тих самих альтернативних рок-гуртів, що формували нашу музичну свідомість у 2000-х.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Karfagen – You and I (з альбому OMNI)
Жанр: прогресивний рок
Дата релізу: 21.03.2025
Іван Лисько
Дивна стратегія Антона Калугіна дарує слухачам ще один чарівний сингл з альбому OMNI — якщо вірити Bandcamp. Чесно кажучи, мені не так багато є що додати, окрім того, що це черговий вишуканий зразок технічного прогресиву. Цього разу звучання більш меланхолійне — із затяжними гітарними соло та надзвичайно красивими акустичними пасажами.
Також це, мабуть, найпростіша пісня Karfagen на альбомі: вона не переобтяжена складними аранжуваннями, а будується навколо кількох цікавих мелодій, гітарних рифів і розлогого соло. Водночас її спокійна, мелодійна атмосфера створює ідеальний настрій для розслабленого потягування віскі та пафосно-вдумливого погляду в далечінь.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Kleinod — Стихія
Жанр: попрок
Дата релізу: 20.03.2025
Антон Кістрін
Весна 2025-го цілком виправдано претендує на звання сезону повернень в українській музиці. Kleinod із Дніпра анонсували новий альбом на квітень і прогрівають аудиторію першим синглом — “Стихія”.
Драматичний вокал Антона Сидорука — беззаперечна окраса проєкту. А сам трек грається зі слухачем, використовуючи майже заборонений прийом — ностальгійний вайб. Особливо це відчутно у програші після другого приспіву, де гітари звучать синхронно з вінтажним синтезатором.
Радіофрендлі попрок із романтичними текстами був провідним музичним напрямком в Україні нульових, але згодом ця ніша спорожніла і не породила жодного нового топового імені. Тож Kleinod мають усі шанси гучно заявити про себе вже найближчим часом.
⭐️⭐️⭐️⭐️
uvi sni – Гість
Жанр: індірок
Дата релізу: 21.03.2025
Wilsen
Досить пристойний інді-рок трек із відчутними елементами шугейзу. Лірика, як на мене, трохи надто розмита й абстрактна, хоча загалом виконана непогано — як і музична частина. uvi sni демонструють потенціал, але, якщо чесно, пісня не дуже запам’ятовується.
⭐️⭐️⭐️½
Palmyra – Тривожність
Жанр: Synthpop/Electropop
Дата релізу: 21.03.2025
Wilsen
Непоганий синті-поп трек про тривожність, спричинену токсичними стосунками. Виконання лірики місцями занадто роботичне, але, думаю, для потрібного настрою підійде.
⭐️⭐️⭐️½
LAUD — Драйв
Жанр: електропоп, р’н’б, соул
Дата релізу: 21.03.2025
Іван Лисько
Торік LAUD порадував шанувальників, і мене зокрема, фантастичним альбомом, у якому поєднав фанк, соул та інді. Відтоді я не надто стежив за його творчістю, аж доки не вийшов цей свіжий сингл.
Добре, що LAUD не відмовляється від соулу, який ідеально пасує його кришталево чистому голосу, хоч і використовує його меншою мірою. Натомість на передній план виходить стильний електропоп. LAUD балансує між відвертою попмузикою та збереженням вайбу інших жанрів. У вокальних партіях та контрастній ритм-секції чарівно переливається R&B, а подекуди вигулькує соул.
⭐️⭐️⭐️
Bulovinova — відвези мене
Жанр: індіпоп
Дата релізу: 21.03.2025
Іван Лисько
Творчість Аліни Буловінової — це контрасти: від інтимної лірики та рефлексій на особисті переживання до відверто попсових композицій із доволі вторинними текстами. Проте нова пісня ризикує стати її найцікавішою роботою.
Це той випадок, коли трек легко уявити саундтреком до романтичної комедії або в нескінченних TikTok-роликах із ніжними сценами. Композиція максимально універсальна, із гарною лірикою та чітким орієнтиром на широку аудиторію. А саксофон додає їй мінливого настрою, підкреслюючи емоційну крихкість.
Єдине, чого справді бракує Буловіновій, — це формування власного почерку. Поки що її стиль надто легко зчитується через очевидні референси.
⭐️⭐️⭐️
діти інженерів – Розпач не знає меж
Жанр: Alternative rock/Post-Grunge
Дата релізу: 17.03.2025
Wilsen
Непогані гітарні партії та структурно виважена композиція, але лірика й виконання мені зовсім не подобаються. Куплети розмито говорять про складне життя, а в приспіві відповідальність за нього перекладається на Бога з ADHD — мовляв, він некомпетентний через це.
Втім, забувши про посередній реліз, просто побажаємо бас-гітаристу гурту Сергію Пухову удачі на службі.
⭐️⭐️⭐️
