Рок і метал історично більше асоціюються з чоловіками-музикантами, але на цій сцені за час існування жанрів було і є також чимало яскравих представниць прекрасної половини людства. Пропоную невеличку підбірочку найяскравіших рокерок нової хвилі.
Одразу кілька приміток. Коли я почав складати список, він вийшов занадто довгим, тож я вирішив його скоротити прибравши певні категорії і зосередившись на яскравих сучасних виконавицях, які багато кому можуть не бути відомими. В тому числі обираючи між більш і менш відомими я обирав менш. Тому тут не буде про таких широко відомих осіб як Тар’я Турунен (екс Nightwish), Аліса Вайт-Глаз (Arch Enemy), Ліззі Гейл (Halestorm), Хейлі Вільямс (Paramore), Емі Лі (Evanescence), Шарон ден Адель (Within Temptation), представниці гурту Skillet Джен Леджер і Корі Купер… Їх гурти і вони самі вже мають всесвітню славу і не потребують представлення зайвий раз. Але якщо комусь ще не випадав шанс познайомитись з якимось з цих гуртів - раджу це хутчіш виправити.
Зі схожих міркувань я не став включати сюди і легенд класичного року/металу, на кшталт Джоан Джетт, Літи Форд, “королеви хеві-металу” Доро Пеш (екс Warlock) і тд. Про декого з них я вже згадував в серії довгочитів “Коли трава була зеленіше…”. Можливо з часом дійдуть руки і до решти.
Ну і це суб’єктивний вибір, тому наприклад Jinjer ви тут не побачите. Їх творчість мені не зайшла. Буває. Але 4 українських гурти я таки обрав для цього списку і вони будуть згадані ближче до завершення в бонус секції.
А ну і я вирішив обмежитись для іноземних виконавиць дюжиною і при чому на рівні окремих особистостей, а не гуртів де є хоч одна дівчина, тому ще кілька гуртів/виконавиць в фінальний список не потрапили. Але їх я тим не менш згадаю в бонусах в форматі короткого переліку з прикладами.
Отже…
Яскрава дюжина
Еліз Рюд (Amaranthe)
Шведська співачка Еліз Рюд (Elize Ryd) відома впершу чергу як вокалістка гурту Amaranthe. Це гурт який поєднує в своїй творчості елементи ріних напрямків, від поп металу до дез металу. Цьому сприяє і особлива конфігурація гурту з 3ма дуже різноплановими вокалістами в складі. Про сам гурт варто буде якось поговорити окремо. Зараз же я наведу кілька прикладів їх творчості.
Їх дебютний сингл “Hunger”:
Мабуть найніжніша і найкрасивіша пісня в їх дискографії, “Amaranthine”:
І з більш свіжого, “Helix”:
Але основний гурт це лише вершина айсбергу. Еліз Рюд також встигла чимало “погостювати” в інших гуртах. Типова історія для рок/метал сцени, коли якийсь виконавець заїзжає до іншого гурту щоб прийняти участь в записі якоїсь однієї пісні з альбому. Але якраз у неї зібралась дуже цікава колекція таких візитів. Часом цікавиіших за основну роботу.
Наприклад її голос можна почути в пісні “At The Break Of Dawn” гурту Arion (цікавий гурт, у якого є дуже неординарні роботи і про який точно треба буде ще окремий довгочит зробити). Власне з цим гуртом я завдяки її камео і познайомився свого часу, коли ютуб порекомендував відео з вже знайомою виконавицею:
Гурт DragonForce зробив окрему версію пісні “Doomsday Party” за її участі (початкова версія не містила гостьового вокалу):
Вона була серез вокалісток запрошених для проекту Timo Tokki’s Avalon (кожна пісня має іншу вокалістку):
Є у неї і робота з фінським віолончельним метал гуртом Apocaliptica (так, є і таке, також в список того про що треба окремий текст зробити).
Але головною вишенкою на цьому торті став випадковий шедевр “Evolution” з гуртом Dreamstate. Це моя улюблена пісня за її участю. І про випадковий шедевр я написав не просто так. Пісня вийшла такою як вийшла завдяки непередбачуваним обставинам. Початково друзі Еліз з гурту Dreamstate запросили її записати вокал для їх пісні. Коли вони прийшли в студію, там якраз записувався Томмі Левін, вокаліст з яким вони до того не були знайомі. Комусь прийшла в голову ідея запропонувати і йому прийняти участь в записі. Він погодився і так утворився незапланований, але дуже гармонійний і яскравий дует голосів:
Це далеко не повний список її гостювань, але це найцікавіші роботи.
Діаманте Азура (Diamante)
Про цей дещо проблемний коштовний камінчик з скарбнички американського хард року я вже колись писав.
Яскрава виконавиця мексиканського походження. ЇЇ творчість це доволі цікавий хард рок з певними елементами радше притаманними поп музиці (особливо по візуалу). Трошки більше самодисципліни і здоровішого способу життя і вона б мала шанси піти дуже далеко. Але щонайменше один великий шанс було свого часу профукано, хоча ітак кар’єра у неї виходить доволі непогана.
Щоб отримати певне уявлення про її музику, рекомендую послухати наступні речі:
Її дебютний сингл “Bite Your Kiss”:
Провокативна “Coming In Hot”:
ЇЇ найпопулярніша пісня “Haunted”:
І її свіженька робота, яка показує розворот в стилістику золотої доби рок-музики:
Також обов’язково варто відмітити її гостьовий запис з гуртом Bad Wolves. Це був по суті момент її найбліьшої слави, враховуючи що вовки були на той момент на піку популярності і її сольні роботи і близько не підбирались до статистичних показників пісні “Hear Me Now”:
Марія Весна (Deloraine)
З Америки переберемось поближче, в Чехію. Тут нас цікавить гурт Deloraine і їх діюча вокалістка Марія Весна (справжнє прізвище Михайлова і так, коріння у неї схоже саме від нашого неприємного сусіда, але я не бачив вагомих підстав не сприймати її чешкою і поширювати на неї русофобію, хоч як би вона і не була недостатньою). Гурт виконує слов’янський фолк рок і піднявся свого часу на музиці присвяченій серії ігор і книжок “Відьмак”. Але нині у них дуже цікава і яскрава власна творчість. Наприклад:
Про них є окремий більш детальний текст, тож якщо цікаво, більш детально з їх творчістю можна познайомитись там.
Тут же наведу ще кілька прикладів їх робіт.
Доволі нетипова для них робота в східному стилі, присвячена країні зі всесвіту Відьмака:
Авторська “Lughnasad”:
Ну і звичайно їх версія пісні знайомої кожному хто грав в Відьмака 3:
Йлва Ерікссон (Brothers of Metal)
Гурт Brothers of Metal народився зі спроби написати пісню “якою б гордився гурт Manowar”. І хоча назва каже про “братів металу”, окрім братів є там і одна сестричка. При чому з дуже помітною роллю.
Епічні рифи, героічні тексти і відео з сатирично-абсурдними елементами. Саме такий мікс став фірмовим для цього гурту. Цьому знаходиться місце завжди. Будь то життєствердний гімн як “One”:
Лірична баллада, як “Yggdrasil”:
Чи стилізація під класичний метал “Heavy Metal Viking”:
І Йлва завжди на першому плані.
Варто згадати і іншу сторону її творчості. Дует Good Harvest, який співає душевні пісні по звучанню схожі на кантрі:
Доволі контрастний досвід. Але всеодно цікавий.
Детальніше про цей гурт можна почитати (і знайти більше прикладів їх пісень) отут:
Кріссі Констанца (Against the Current)
У випадку з Against the Current у нас тут єдиний попсовенький алтернативний гурт в списку. Не зовсім типовий для моїх смаків напрям, але цей гурт зміг привернути увагу неодноразово. Свого часу вони розкрутились завдяки каверам на ютубі. Я, здається, також вперше натрапив на них саме завдяки різдвяному каверу:
Доволі милий кавер і по святковому добрий. Та і дівчина така що дуже привертає увагу.
Але швидко виявилось що є їм чим похвастатись і в сольній творчості. Наприклад:
Але вершиною їх діяльності став запис пісні “Legends Never Die” для гри League of Legends. В принципі, я цілком міг їх віднести до списку доволі відомих виконавців і не включати в свою дюжину, враховуючи більш ніж пів мільярда прослуховувань пісні на одному тільки ютубі. Але оскільки це всетаки ігрова пісня і не факт що багато хто знає гурт що її записував, наскільки їх можна вважати відомими питання дискусійне. Але пісня реально класна:
Можна також згадати “гостьовий” запис Кріссі з гуртом From Ashes to New. Цей гурт я полюбляю, тож колаборацію з ним не можу не відмітити.
Клемонтін Дельоне (Vision of Atlantis, Exit Eden, ex. Serenity)
Тут насправді можна говорити не тільки про цю француженку, а і про її коллег по супер-гурту Exit Eden. Оскільки в рамках цього проекту було зібрано 4 (нині вже 3) рок-вокалістки найвищого рівня.
Окрім Клемонтін це ще Аманда Соммервіль (тільки перший альбом), Анна Брюннер і Маріна Ла Торакка. Кожна з них це топовий рівень. Але якщо брати творчість за межами Exit Eden, то тут Клемонтін б’є решту з розгромним рахунком. Тож саме на ній я вирішив зосередити освновну увагу. Але і вцілому гурт заслуговує максимальної уваги (зі здивуванням помітив що про них у мене ще не було окремого тексту, лише згадки в кількох збірних темах. Треба буде виправити).
Якщо ж говорити про головню герїню цього параграфу в Exit Eden, то окремо варто виділити такий рідкісний зразок металу як пісня французькою мовою “Désenchantée”:
А от за межами “Едему” все куди цікавіше. У неї в карє’рі є ще два примітних метал гурти. Першим був гурт Serenity, з яким вона записала один альбом. Вона вписалась в гурт доволі добре, але плани на подальший розвиток гурту не передбачали наявність вокалістки, тож їх шляхи швидко розійшлись.
Наступною і по суті освновною сходинкою її кар’єри став гурт Vision of Atlantis. Якщо разом з Serenity вона подорожувала в часі до Середньовічча, то з цим гуртом вони підняли “Веселого Роджера” і стали одним з найяскравішиї гуртів що працює з піратською тематикою.
Також їх можна вважати одним з найцікавіших сучасних гуртів симфонік метал напрямку.
Епічне масштабне звучання, атмосферні відео, цікаві тексти. У цьгого гурту є все.
Окремо виділю пісню “Tonight I'm Alive” за її східні мотиви. Дуже класне поєднання:
Алехандра Вільярреаль (The Warning)
Тут мова йде не просто про представницю чисто жіночого гурту, а гурту який складаєть з трьох сестер Вільяреал Велес. Цей мексиканський гурт отримав назву The Warning.
Алехандра наймолодша з трьох сестер і отримала інтрумент який традиційно залишається в тіні: бас-гітару. Але це не завадило їй стати найпопулярнішою учасницею гурту.
Приємна зовнішність, плавні текучі рухи і артистичність збирають максимум уваги під час виступів саме на ній. Показово що більшість фанатських відео знятих на телефони майже завжди тримають в фокусі саме її виступи, як наприклад отут:
Аріель Блумер (Icon for Hire)
Співачка, композиторка, письменниця, дизайнерка, трошки псизолог і просто дуже різностороння особа. Дитинство проведене в релегійних спільнотах (її батько був ярим релігійним активістом) стало причиною чималого пакунку психологічних травм, які і стали багато в чому лейтмотивом її творчості. Свою книгу, наполовину автобіографію, наполовину пссхоаналіз на власному досвіді, вона пізніше назвала “Turn your pain into art”, “перетвори свій біль в мистецтво”. Чим вона в значній мірі і займалась.
Початково гурт який вона сформувала зі своїм хлопцем і його товаришем знайшов собі лейбл який зайнявся їх розкруткою. В цей час наприклад вийшла їх “Make A Move”, з якої свого часу почалось і моє знайомство з їх творчістю:
Але життя в умовах комерціалізованого шоу-бізнесу мало свої недоліки. І в певний момент вони вирішили піти на самостійні хліба. Завдяки вже сформованій фан базі, крауд фандингу і власному блогу вони змогли вийти на самоокупність без участі великих гравців ринку. Зараз в часи існування купи патреон-блогерів цим вже важче здивувати, але на той час це був передовий досвід.
В цей час на повну почала розкриватись і тема минулого травматичного минулого. Яскравим прикладом стала пісня “Under The Knife”, звернена до підлітків які завдають шкоди самі собі. Авторка сама пройшла через період коли психологічний стан доводив її до подібного. І розуміючи всі ризики і проблеми подібної поведінки вона ділиться цим досвідом намагаючись попередити щоб інші не повторювали її помилок:
Маючи креативну свободу вони встигли зробити чимало колоритних речей. Окремо варто відмітити їх акустичний альбом.
Їх свіжіша музика отримала більш агресивне звучання і є черговий кроком їх еволюції.
Більш детально про історію цього гурту і його творчість можна почитати в окремому довгочиті (благо, завдяки книжці, про історію цього гурту дані є дуже детальні):
Мелісса Бонні (Ad Infinitum, The Dark Side of the Moon, ex. Rage of Light, ex. Evenmore)
Мелісса Бонні це мабуть найцікавіший голос нової хвилі метал виконавців. Принаймні серед жінок, так точно (серед чоловіків виділяється Нільс Мйолін). Здатність працювати в різних вокальних техніках, від попсового, до агресивного екстримального вокалу. Хороше відчуття балансу між цими техніками. Наприклад якщо в роботах Аліси Вайт-Глаз часто забагато гроулу і в певних піснях проситься, але не вистачає, чогось іншого, то у Мелісси в цьому плані все завжди на своєму місці, екстримальні техніки акцентують одні моменти, звичайний вокал контрастує інші…
Доволі добре це ілюструє “Marching on Versailles” її гурту Ad Infinitum (класичний вокал в куплетах, в приспівах більше драйву і брідж гроулом):
Ще однією особливістю Мелісси є її активна участь постійно в купі проектів. Наприклад вже маючи 2 активні гурти, вона для окремих пісень під псевдонімом Queen of the Damned приєденалась свого часу до гурту Warkings (побічний проект фронтмена вже згаданих Serenity). Тут вона працювала чисто на екстрим-вокалі. За баланс відповідав напарник з постійного складу гурту:
Доречі, саме в цій пісні свого часу мені довелось її почути і побачити. Враження вона справила сильне.
В плані розподілу вокалу є і зворотні приклади. Наприклад, в її доволі ранній роботі з колишнім гуртом Rage of Light, гроул партії на себе бере вокаліст, а від Бонні ми чуємо саме чистий вокал:
Але в її випадку довгий час на перше місце виходили не стільки 2 власних гурти, скільки гостьові сесії. Якщо у Еліз Рюд цікава колекція таких візитів, то Мелісса явно має чуйку на убойні речі. Майже кожен її візит до іншого гурту це найкраща пісня відповідного альбому, багато в чому завдяки і її участі.
Я вже навів вище приклад пісні “Sparta”, яка стала найяскравішою в дебютному альбомі Warkings. Але ще більш убойною стала її колаборація з моїми улюбленцями, гуртом Feuerschwanz. Разом вони записали кавер на класичну для німців реггі-пісню “Ding”, зробивши відео що відверто стібе типові попсові кліпи:
Не забули вони про Меліссу і коли робили кавер на безсмертну метал-класику, “Warriors of the World” від Manowar:
Завітала вона і в мушкетерський гурт одного з вокалістів Feuerschwanz: dArtagnan. Разом вони зробли дуже яскраву пісню “Herzblut”:
Попрацбювала вона і з гуртом Kamelot:
І для Powerwolf записала кавер для їх альбому каверів:
Та і з вже згаданим гуртом Arion її стежки пересіктись встигли:
І все це паралельно з власним гуртом Ad Infinitum
Сольними попсовими роботами на кшталт
І, головне, проектом Dark Side of the Moon. Цей проект було засновано Хансом Платцом з Feuerschwanz і в ньму об’єднались він, арфістка Дженні Діль з все того ж гурту (про неї ми ще окремо поговоримо), Мелісса і її чоловік, ударник зі згаданого на початку гурту Amaranthe. Разом вони почали робити метал кавери на пісні з фільмів. Наприклад:
або
Можна тільки дивуватись як вона встигає працювати над такою кількістю проектів.
Ну а нам час переходити до моєї персональної ТОП-трійки.
Патті Гурді (екс Strom Seeker)
Патті Гурді це псевдонім Патрісії Бюхлер, німецької музикантки і співачки. Гурді в даному випадку відсилає до її улюбленого інструменту, колісної ліри, яка на заході зазвичай називається “hurdy gurdy”. Нині це доволі популярний інструмент серед фолк-виконавців, але саме Патті була однією з перших хто вивів шу хурді-гурді на передній план німецької фолк сцени.
Першим її успіхом пов’язаним з рок музикою стала пісня “The Longing”, яку вона виконала разом з фолк-метал гуртом Storm Seekers, частиною якого вона була:
Того ж року вона на власному ютуб каналі виконує сольну версію цієї пісні, з чого починається розвиток її сольної кар’єри.
Залишивши “шукачів шторму” вона почала поєднувати сольний проект з більш попсовим фолком і регулярні візити до різних фолк рок/метал гуртів. В певному сенсі живучи на межі двох світів, розмиваючи цю межу до крайнощів. Показовим прикладом її сольної фолк-поп творчості є пісня з якою вона намагалась потрапити на Євробачення від Німеччини (відбір того року виграв метал гурт Lord of the Lost):
Але наприклад десь в той же час виходить її колаборація зі вже загадними dArtagnan:
Або різдвяна пісенька разом з Fiddler’s Green (Бена Мецнера з dArtagnan там також можна помітити як бармена):
Є вона і в мега-колабі одразу чотирьох німецьких фолк рок гуртів і двох сольних виконавців:
Ще контрастніше звучить пісня "CONCRETE CAGES" записана разом з гуртом SCARDUST. Доволі колоритна мішанина стилів, оформлена в формі такого собі поппурі, де постійно йде перемикання між фолковим стилем і чимось що нагадує таку собі суміш симфонік металу і чогось типу джазу. Мені чесно важко це класифікувати, бо ну дуже своєрідна композиція. Це краще почути.
Найцікавіше що всі ці ці п’ять пісень з’явились приблизно в один період (2021-2022 роки). Відповідно це показує певний діапазон стилів в яких плавала Патті в той час.
Але справжнім піком її творчості став минулий рік.
По перше, у неї з’явилась спільна пісня з гуртом Alestorm. Ці пірати є на сьогодні одними з навідоміших виконавців в подібному стилі, тож це стало таким собі поверненням до піратів з підвищенням (Storm Seekers до Alestorm дуже далеко по успішності).
По друге, вона завітала на запис першого англомовного альбому гурту Feuerschwanz, де прийняла участь в записі пісні “Song of Ice and Fire”, по мотивам одноіменного циклу книжок Джорджа Мартіна (серіломанам відомого по назві першох книжки і відповідного серіалу: “Гра Престолів”):
По третє (хронологічно, але не по важливості), вона випустила власний фолк альбом з доволі колоритним списком запрошених учасників. Колоритним в першу чергу для фанатів важкої музики.
Чого тільки вартує легендарний Марко Хієтала (екс Nightwish):
Або Крістофер Бовс який завітав зі зворотнім візитом від Alestorm:
Завітали до неї на вогник і інші представниці німецької фолк сцени:
Ну і по четверте, є у німецької фолк-метал (та і не тільки фолк, а і метал вцілому) сцени одна класна особливість: це дружня екосистема, де всі охоче один з одним співпрацюють. Я вже вище робив примітко про Бена Мецнера, який грав бармена в відео до пісні від Патті і Feedler’s Green, але і сама Патті окрім запису вокалу і ліри може навідатись до когось просто знятись в кліпі, коли це потрібно. Так її можна побачити, але не почути в кліпі зомбі-метал гурту Dominum “Don't Get Bitten By The Wrong Ones”:
Дженіфер Хабен (Beyond the Black)
Дівчинка що мала успішну поп кар’єру, але досягши повноліття проміняла її на метал сцену з власним гуртом Beyond the Black. Абсолютно нетипова історія в світі де частіше металюги опопсівають ніж хтось з попси йде в метал. Але ця історія є.
По суті дебютувавши в 19 років на метал сцені вона одразу стала лідеркою одного з найбільш багатообіцяючих гуртів симфонік метал напрямку.
Вокалістка і мультиінструменталістка, вона не раз в різних піснях демонструвала здатність працювати з найрізноманітнішими інструментами. Наприклад з духовими в кавері на Sabaton:
Віолончеллю в кавері на Volbeat (під час ковіду вони зробили цілий цикл таких акустичних каверів поки не було концертів):
За клавішами її можна побачити в кавері на Iron Maiden (та і в записах живих виступів я бачив її за піаніно неодноразово):
Або ж взагалі сольно з акустичною гітарою:
Ну і про барабан не треба забувати:
Але всетаки основна її роль, це роль однієї з найяскравіших вокалісток сучасної метал сцени.
Більш детально історія Дженіфер і її гурту описані в окремому довгочиті:
Але завершуючи про основний гурт, варто по традиції згадати ще гостьові виступи з іншими гуртами.
Шикарну пісню, яка цілком відповідає своїй назві, вона записала з гуртом Kissin’ Dynamite.
Мабуть найнезвичайніший гостьовий візит в усьому цьому довгочиті, це її візит до гурту з франшизи Heavysaurus:
Про цей чайлд-френдлі метал, який існує в кількох франшизних екземплярах в різних країнах світу я раніше писав. Але про те до них нещодавно на запис завітала Дженніфер дізнався випадково під час написання цього тексту.
Якщо зазвичай раніше згадана Еліз Рюд сама йде до інших гуртів, до Дженіфер Хабен зламала систему і прийшла до неї і записала пісню разом з Amaranthe:
Також її голос можна почути в одній з пісень гурту Kamelot:
Дженні Діль (Feuerschwanz, Dark Side of the Moon)
2018 рік. Слухаючи метал гурти запропоновані ютубом я натикаюсь на гурт з незвичною назвою Feuerschwanz. Перша їх пісня яку я послухав сильно збила мене з пантелику (вона була про нестачу медовухи в казковому королівстві з дуже своєрідним візуалом). Але в цей момент я помітив в предложці ще одну їх пісню з яскравою рудою дівчиною на обкладинці. Я клацнув це відео і… залип. Передивившись його разів 10, я так і не зрозумів що там в біса відбувається, але мені сподобалось!
Так я вперше познайомився з гуртом, який в подальшому став моїм улюбленим і вперше побачив Дженні Діль, яка на той момент виступала в гурті під псевдонімом “Кицька Мю” (Mieze Myu). Кицьками довгий час називали всіх дівчат-аніматорів що працювали з гуртом. Останні років 10 це були кицьки Мю і Муш-Муш. Окрім них, в жіночій частині колективу є ще скрипачка Йоханна, але вона кицькою не рахувалась.
Щоб зрозуміти до чого тут кицьки, з одного боку варто врахувати двозначність цього слова в місцевому сленгу (гурт дуже любить гратись з двозначними словами, наприклад навіть назва гурту це “вогняний хвіст” і слово хвіст може використовуватись для опису не тільки того хвоста що ззаду…). А з іншого котячі вуха і хвіст в костюмі добре видно в ковідній рекламі яку зняв гурт:
Нещодавно щоправда псевдоніми ребренднули. І кицьки стали щитоносицями (sheildmaiden). Змінились і імена, так Мю стала Єннефер (що явно відсилає до її повного імені: Дженні → Дженніфер).
Але годі про імена. Чим окрім присутності на обкладинці пам’ятного кліпу виділяється наша Єннефер на фоні решти списку і чому з 3х дівчат цього гурту я виділив саме її, а не її напарницю Муш-Муш/Хелу чи скрипальку Йоханну. На сцені у неї 2 ролі: танцівниці-аніматора і арфістки. І це єдина арфістка в метал гурті яку я можу пригадати. Але до арфи ми ще дійдемо, почнемо з діяльності “массовика-затєйніка”.
Ми вже бачили провокативне безумство в кліпі до “Schubsetanz” і соціальну ковідну рекламу (а в параграфі про Меліссу Бонні ще пару кліпів за участі тоді ще Кицьки Мю). Ще більше безумства нам дарує кавер на “Dragostea Din Tei” (у нас багатьом мелодія може бути відома по російському каверу “я танцую пьяньій на столе”):
З 2021 року в творчості гурти почались з’являтись серйозніші пісні, а разом з ними і серйозніші по тональності ролі у Діль, як наприклад Володарка озера в “Memento Mori”:
В кліпах з часом ролі підростали і дійшли навіть до фітнес тренера для Джисуса Крайста в вікінгській качалці (не намагайтесь уявити по опису, це треба бачити).
І воітельки в “Highlander”:
Але мова не тільки про відео. Дівчата роблять шоу і на кожному концерті гурту. Танці, сценки, фаєр-шоу… Наприклад останнє можна помітити от в цьому записі:
Окрім цього Дженні разом з двома друзями має власну студію “Dream Film Factory”, яка робить кліпи для метал гуртів. В тому числі там була зроблена частина записів Feuerschwanz, Dominum, Subway to Sally, The Dark Side of the Moon… Вона ж підпрацьовує у метал гуртів фотографом. А коли Напалм вирішили зняти відео про побут вогнехвостих, саме вона взяла на себе роль вудучої:
Тож масовик-затєйник з неї дуже різноманітний і гіперактивний. Але ж є ще і сторона музиканта. Конкретно в Feuerschwanz її з арфою можна побачити не часто (частіше з мечем, топором, або факелами). Але є приклади і тут:
Їх кавер на “Hier Kommt Alex” став мабуть першим випадком коли мені довелось почути метал з арфою. Дуже незвична комбінація, але звучить класно.
Але годі про Feuerschwanz, про них є окремо куди більш детально:
Паралельно разом з гітаристом гурту Хансем Платцем і скрипалькою Йоханною вони починають записувати кавери на мелодії з Гри Престолів. Наявність скрипки і арфи стали унікальною фішкою цих каверів:
Цей побічний проект пізніше переріс в створення вже раніше згадуваного гурту The Dark Side of the Moon. На цьому етапі від тріо відпала Йоханна, але приєднались вже знайома нам Мелісса Бонні з чоловіком. І це вже стало першим повноцінним метал гуртом де арфа присутня в кожній пісні:
При чому якщо на перших живих записах гурту помітно що громіздка арфа прив’язує зазвичай дуже рухливу Дженні до одного місця, то вже минулого року їх підшукали компактнішу, переносну. Я не знайшов хорошого запису пісні де помітно як вона робить шоу (це доводилось бачити лише на записах з телефонів в інсті, де її фани прозвали “headbanging harper”), але те що арфа вже переносна помітно наприклад на оцьому відео:
П.С. Ні, я таки ще до Feuerschwanz з однією тезою повернусь. Стільки разів згадувати про них і не згадати про свіженький сингл, з яким вони намагались потрапити на Євробачення було б злочином. Хто не бачив: рекомендую. Це просто скарб відсилок і пасхалок:
Бонус №0. Згадане в останній момент :)
Арфа і рок
Вже дописуючи всі ці тексти я згадав ще двох дівчат. По перше повертаючись до нашої метал-арфістки, я не пригадую інших арфісток в метал музиці, а от в спорідненому фолк-році одну таки згадав. Є такий колоритний гурт Omnia, що грає в стилі неокельтський фолк-рок. І от у них також є арфістка:
Банда дуже колоритна. Як по музиці, так і по поглядам, і стилю життя. Треба буде якось на них окремо зупинитись. Там є про що поговорити.
Harper. Гроул в 10 років
А ще я згадав дівчинку Харпер (доречі іронічно що я згадав про неї поряч з арфістками, враховуючи що арфа англійською “harp”).
Ця дівчина прийшовши в 10 років на талант шоу шокувала всіх своїм екстрим вокалом:
Парою років пізніше вона вже почала писатись професійно. І в результаті з’явилось отаке:
Я коли вперше побачив і почув цю пісню був в шоці! Сподіваюсь окрім мене завдаяки цим відео ще у когось відбудуться розриви шаблонів.
Babymetal
Можна було б списати на те що вони вже дуже відомі і тому не в списку. Але чесно кажучи я коли обирав дванадцяку їх не розглянув бо… забув. Згадав коли вже описи всієї дванадцятки були готові, тож дописую окрему почесну згадку і додаю 3 найбільш шалені колаборації за їх участі :)
Найшаленіший кліп 2024 року:
Японський метал зустрічає індійський метал:
Ну і цитуючи найпопулярніший комент: “Japanese band featuring a swedish vocalist, performing a rendition of a finnish song with irish choreography in Denmark...” (японський гурт з шведським вокалістом виконує варіацію фінської пісні з ірландською хореографією в Данії…). Краще це не опишеш:
Бонус №1. Українська четвірка
Тут я застосую дещо інший підхід ніж з основною дюжиною. В цьому випадку я якраз виділю гурти з жіночим вокалом, а не конкретні особистості. Всетаки у нас не настільки перенасичений зв’язками і історіями музичний ринок (та і інформації часто банально менше).
IGNEA
Гурт IGNEA схоже що значно відоміший за межами України ніж всередині. Ще до ковіду я заходив на їх сайт і там були розписані тури європейськими країнами на значний проміжок часу. І жодного концерту в Україні. Красномовно каже про попит. Але гурт реально класний і хочеться щоб у нас про нього знало більше слухачів.
Як класифікувати їх творчість різні джерела трактують по різному. Я б це описав як орієнтал метал з елементами мелодік-дез і часом симфонік металу.
Гурт виконує пісні кількома мовами. В тому числі схоже що однією з скандинавських (принамйні саме так її опознав гугл). Якщо точніше, це схоже фарерський діалект:
Є у них пісні і українською:
Віра Бренер (F.R.A.M.)
Багато ви у нас знаєте в Україні музикантів що грають на волинці? Я бачив двох і обидва є учасниками гурту F.R.A.M.
В творчості гурта є як чимало каверів, так і авторські пісні. Нижче наведу пару прикладів.
Natural Spirit
Гурт з Чернігова що грає язицьницький славянський метал.
Раніше у них в творчості вистачало і пісень російьською, але зараз можна помітити як вона осучаснилась і актуалізувалась. От наприклад оновлена версія “Колискової” від якої в коментах нетрошки бомбануло русню:
Нажаль ресурсів і можливостей таких як у раніше згаданих Deloraine у цього гурту ніколи не було, тож лишається лише здогадуватись який висот могли б вони досягти якби наша фолк сцена досягла рівня розвитку хоча б Чехії.
Scarleth
Поки єдиний солідний рок гурт в Україні з тих що мені доводилось бачити з двома дівчатами в складі. Але це далеко не єдина причина їх згадати. Це вцілому один з найцікавіших і найякісніших метал гуртів на нашій сцені:
Історично у них було більше пісень англійською, оскільки схоже що початково акцент робився саме на закордонного слухача (що має сенс враховуючи стан української метал сцени ще кілька років тому, відсутність майданчиків і частково слухача). При чому це була достатньо солідна робота, щоб запрошувати на запис пісні гітариста гурту Within Temptation:
Широкомасштабне вторгнення внесло свої корективи, і вплинуло на творчість гурту. Так єдиним синглом гурту за цей час стала пісня “Коли Прийде День”:
Торік вокалістка гурту взяла паузу в музичній кар’єрі і в складі відбулись зміни. Мені поки ще не довелось чути оновленого складу, тож наскільки зміна пройшла безболісно поки ще важко сказати.
Бонус №2. Ті хто розглядався але не потрапив в дюжину
Ох, а тут я просто коротко згадаю тих хто потрапив в мій шорт-ліст ще до того як я визначився з форматом допису, але не потрапив в остаточний список.
Талія Белазекка (Angus McSix)
Гурт формувався як проект Томаса Вінклера. Але зараз коли він відійшов тимчасово від справ по сімейним обставинам, а також коли відбулась зміна ударника, саме гітаристка Талія є єдиним учасником гурту з початкового складу. Розповідати тут мені особливо нема чого, а от послухати їх пісні і подивитись відео гурту раджу:
All for Metal
Варто згадати і склад гурту All for Metal. 2 гітаристки і 2 аніматорші (схоже приклад брався з Feuerschwanz, бо навіть костюми схожі). По аніматоршам тут мені особливо сказати нема чого, а от їх дві діючі гітаристки (Урсула Занічеллі і Жасмін Пабст) є доволі цікавими виконавицями. Урсула це про високий рівень, майстерність і серйозний підхід, а Жасмін про дику безшабашну енергетику (як і має бути з рудими, все по канону).
Інга Шарф (Van Canto)
Акапельний метал. Унікальний гурт і доволі цікавий по звучанню, особливо в перших альбомах (з першим вокалістом). Інга є однією з постійних учасників гурту з моменту його заснування. Але це той випадок коли мені є однозначно більше чого говорити про гурт, а не виконавицю. А про гурт вже було все сказано:
Тож просто для згадки кілька прикладів:
І на додачу вокал Інги присутній в моїй улюбленій пісні гурту In Legend.
Eluveitie
Через цей гурт в різні часи пройшло кілька яскравих вокалісток і музиканток. Якщо намагатись виділити когось одного, то я б виділив Анну Мьорфі, яка була вокалісткою гурту до 2016 року. Що трошки не вписується в нашу дюжину, де всі згадані музикантші є діючими.
Менше з тим виділю кільки прикладів пісень з часів коли вона була в гурті:
Гурт доречі далеко не завжди має жіночий вокал, хоча на існтрументах репрезентація є постійна:
З діючою ж вокалісткою гурту, Фабьєн Ерні, найяскравіша робота це… Її гостьовий візит до Feuerschwanz (так, знову, шо поробиш) для запису пісні про Локі:
В дискографії Eluveitie за час її роботи я нічого настільки ж епічного не знайшов.
Xandria
Гурт з дуже великою текучкою вокалісток. Доводилось чути, що колишні учасниці скаржились на те що робота в цьому гурті висмоктує всі соки і потім тебе заміняють на наступну. Не найкращий репутаційний фон, але цікаві пісні і виконавиці цілком на рівні.
Особливо яскравим був період поки в гурті працювала Діана ван Гірсберген:
Її голос і доволі експресивна своєрідна манера рухів завжди дуже виділялись.
Delain
Для мене цей гурт асоціюється виключно з Шарлотою Весселс і я навіть здивувався дізнавшись що в 2021 році вона залишила гурт. Якось це пройшло не дуже помітно для мене оскільки гурт вцілому випав з радару. Про нову вокалістку поки сказати мені нема чого, а із колишньою залишився доволі якісний багаж у спадок:
Frozen Crown
От цікавий гурт. Наче і згадується постійно, наче і якість хороша, але щоб згадати і виділити якусь конкретну пісню важко. Яскравий приклад що окрім якості ще треба щось колоритне що зачепить.
Доречі згадана раніше Таллія з Angus McSix встигла і через цей гурт пройти.
Dogma
Ох, я до сих пір не впевнений чи варто їх сюди додавати. Гурт настільки провокативний що в ньому за 3 роки існування вже відбулось по застарілим підрахункам реддіта 11 змін складу (зараз можливо більше). При чому імена учасниць гурту засекречені, хоча перший склад фанати з великими труднощами змогли вичислити (після чого принаймні частина учасниць підтвердила що то були вони). В першому складі були виключно латиноамериканські музикантки, але після виходу першого сингла їх почали заміняти на європейських (згідно інформації від все тих же реддір-Шерлоків). При чому доходило до абсурда коли в відео ще стара вокалістка, а аудіо вже перезаписане під альбом з новою.
Підозрюю основна причина таких змін в тому що гурт ну дуже провокативно щодо церкви проходиться, комбінучи це з темою сексуальної свободи, а в Південній Америці люди доволі віруючі, тож безпечніше мати європейок в складі.
Мені у цього гурту подобається одна пісня, дебютна. “Father I Have Sinned”. На мій смак, зміна вокалістки їм не пішла на користь. У нової грубіший і менш мелодичний голос і воно вже працює не так добре.
Але та єдина пісня реально крута. Та майте на увазі: при дітях її вмикати не рекомендую. Дуже не рекомендую, особливо відео. Ви попереджені.
Вокалістка та, судячи по реддіт-розслідуванням, пізніше пішла на німецьке талант шоу з більш попсовим матеріалом (а шкода, тут вона шикарно звучить).
Уххх. Наче всіх кого занотував виписав. Вийшло… достобіса довше ніж я планував. Реально довгочит.
На цьому час закруглятись. Да прибуде з вами хороша Музика!
