Я давно хотів написати про цей гурт, його небанальну історію, веселу, епічну і часом провокативну творчість, а головне, експерименти які виділяють їх на фоні всіх інших фолк, рок і метал гуртів. Вони абсолютно скажені в найкращому сенсі цього слова! І абсолютно позитивні!
Настав останній місяць 2023 року і ютуб мьюзік видав черговий річний звіт, в якому вже традиційно для мене першу стрічку посів гурт Feuerschwanz. Чим не привід згадати про них детальніше.
Почувши їх вперше в 2018 я не припиняю дивуватись їх винахідливості і енергії і досі. Те як вони зростають від альбому до альбому, як вони відкривали нові формати під час ковіду, які шоу вони роблять з кожного свого виступу, відео, чи навіть банального посту в соц. мережах…
Цей гурт це унікальне явище в музиці і в цьому тексті я пропоную дещо дослідити це явище. Від ранніх часів, коли вони були легеньким маловідомим фолк-рок гуртом, до наших днів, коли вони вже стали достатньо помітним гравцем важкої сцени в жанрі фолк металу.
Знайомство
Це один з небагатьох гуртів де перше враження було настільки яскравим, що я пам’ятаю момент знайомства в деталях. Тож спробую і вас провести тим самим шляхом.
Можна сказати що це було кохання з другої пісні. Чому з другої? Ну першою була “Metnotstand im Märchenland” на ютубі. І… при першому перегляді я навіть не знав як на це реагувати, бо прикольна пісня і музика сусідствували з дуже… “фрикуватим” відео з купою казкових персонажів, що конфліктують через бочонок медовухи…
На той момент я ще не був знайомий з такими гуртами як Nanowar of Steel чи Graalknights, тож і не був готовим що рок гурти можуть бути і такими.
Але увагу одразу привернув ще один ролик від того ж гурту, до пісні “Schubsetanz”. Ну точніше як ролик… скоріше саме увагу привернула руденька дівчина на обкладинці. І я вирішив дати їм ще один шанс…
Передивившись десь разів десять підряд, я так і не зрозумів що відбувається в відео, але мені, чорт побери, сподобалось! Незнайома мова, незрозуміле безумство в кадрі і купа сцен явно знятих по принципу “о, а давайте спробуємо, буде прикольно”.
Гаму емоцій від перших переглядів навіть складно описати. Єдиний раз аналогічний культурний шок у мене був в 2006му, коли я вперше зіштовхнувся з важкою музикою завдяки Lordi і їх “Hard Rock Hallelujah”.
І так почалось моє з ними знайомство…
Рання історія
Гурт було засновано в 2003 році як комедійний середньовічний фолк-рок гурт. Пітер Хенрічі (краще відомий фанам гурту за своїм псевдонімом “Hauptmann Feuerschwanz”) вважав що всі гурти, що грають середньовічний фолк-рок ставляться до цього надто серйозно. Тож з кількома знайомими музикантами вони створюють новий гурт і дають йому назву Fauerschwanz, що значить “вогняний хвіст” (щоправда щодо “хвоста”, переклад з німецької дозволяє певну… двозначність із області чоловічої фізіології, і така назва з грою слів явно була вибрана щоб підкреслити не надто серйозний настрій гурту).
Їх початкове звучання м’яко кажучи дуже відрізнялось від того що можна почути від них зараз. Це був по суті гурт для виступу на різних лицарсько-реконструкторських фестивалях з відповідним легеньким звучанням. Наприклад можна послухати титульну пісню їх першого альбому “Prima Nocte” (2005).
Такий легенький фолк, який навіває думки про кельтську музику, середньовічних бардів, або навіть фільми про Астерікса і Обелікса…
В 2006 у гурту з’являється одна з їх фірмових фішечок: “miezes” (“кицьки” німецькою). Так вони назвали дівчат-аніматорів, що виступають разом з ними і роблять шоу. Початково вони повністю гримувались під котів (можна побачити на обкладинці альбому в відео нижче), але з часом образ істотно еволюціонував. А другий їх альбом 2007го року навіть отримав назву “Met & Miezen” (“медовуха і кицьки”. І так, в перекладі це звучить… своєрідно).
Звучання на цей момент зберігається все ще доволі легким, я б навіть сказав легковажним. Мені чомусь певні фрагменти мелодії з цієї пісні навіть навіюють спогади про нашу “Смереку” від Mad Heads… Не питайте чому, сам не знаю.
До речі, одна з перших “кицьок” перебуває в гурті і досі. Що робить кицьку Муш-Муш (так, вона себе називає саме так) 3м най…досвідченішим учасником гурту, після засновника Хауптмана і скрипачки Йоханни.
В 2008 році до гурту приєднується Ханс Плац, гітарні соло якого стають невід’ємною частиною їх творчості і закладають першу цеглинку в башту їх майбутньої еволюції. Першим кроком якої стає альбом “Metvernichter” (“Винищувачі медовухи”). Як нескладно помітити, оди медовусі це їх улюблена тема.
В цьому альбомі варто особливу увагу звернути на пісню “Hurra Hurra die Pest is da”. І ні, не тому що могло почутись україно- чи російськомовним громадянам при швидкій вимові цієї назви. Вона перекладається як “Ура, ура, чума прийшла” (так, згоден, сумнівний привід для радості, але в тексті є пояснення) і більш ніж десятиліття по тому отримала чималий буст актуальності і приводів для творчості з приходом ковіду…
До того як її використали ми ще повернемось. Але і без цього контексту можна звернути увагу на те що якість музики почала зростати.
На цей же альбом приходиться і перший (принаймні нині доступний для перегляду) кліп гурту. Його було зроблено на пісню “Ich will Tanzen”.
2011й рік і ще один альбом “Wunsch ist Wunsch” (“Бажання є Бажання”). Чергова сходинка в сторону зростання якості і поява перших металічних ноток, поки що тільки як приправи до перевіреної часом страви.
Окремо виділю “Wir lieben Dudelsack” і фрагменти на волинці в ній.
Ранній період їх творчості закриває альбом “Walhalligalli” (2012). Та весела пісенька з відео про казковий страйк через нестачу медовухи (це навіть описувати дивно), якраз з нього.
Трансформація гурту
Станом на цей час, гурт починає отримувати певну популярність і визнання серед німецьких поціновувачів такої музики. І продовжує штампувати нові альбоми, як от “Auf's Leben” (2014). Найкраща пісня цього альбому це однозначно “Herz im Sturm”:
Але найцікавіше починається в 2015му.
Гурт мав виступити на фестивалі що проводився в університеті міста Оснабрюк, але їх виступ відміняють через анонсовані протести місцевих активістів, які оголосили вогнехвостих клятими сексистами/місогіністами і взагалі рідкісними пошляками. Подібна ситуація викликала незгоду і невдоволення учасників гурту (вони акцентували увагу що гурт сатиричний і вся творчість має сприйматись саме в такому ключі), але схоже вона ж і додала певної їм мотивації.
Принаймні на цю мотивацію дуже сильно натякає контент їх наступного альбому “Sex is Muss” (2016), де все, починаючи від назви, наче було зроблено для того щоб у різних хейтерів-моралістів відбулось повне перевантаження від невдоволення. А уж відео до титульної пісні…
Я навіть не уявляю як до такого можна було додуматись. Відео про побачення бджілки і квіточки… З одного боку це мабуть найцнотливіша пошлятина яку тіки можна уявити (і так, я розумію що це звучить приблизно як “сухий океан”, але… вони примудрились створити щось варте такого епітету), а з іншого прекрасний анти-скрєпний оберіг (на московії по новим законам за таке мабуть посадили б на 10 років).
Відвертою сатирою над моралізаторством стала і “Moralish” (особливо не шифрувались з назвами).
І сатира спрацювала. Альбом увірвався в німецький чарт дійшовши до сьомої сходинки в ТОП-100. Гурт зробив якісний ривок і почав отримувати відповідне визнання. Але головне, що вони на цьому не спинились і в подальшому кожен новий альбом стає нової планкою якості для гурту!
Пісня “Schubsetanz” (нині я вже знаю що так німці називають те, що у нас зветься “слемом”) якраз була прелюдією для чергового такого кроку. І ім’я цього кроку “Methammer” (“Молот для крафту медовухи”), новий альбом що вони випускають в 2018.
Цікавий факт: кліп до титульної пісні цього альбому єдиний, де засновника гурту Хауптмана можна побачити не в обладунку.
З цим же альбомом вони вже досягли 6го місця в німецькому чарті.
З поступовим втяжелінням звучання можна помітити і зміни візуалу. Особливо це помітно по Ході (більш патлатому з 2х фронтменів), який з веселого юнака перетворився в такого собі татуйованого веселого берсерка. А також по кицькам, які на цей момент вже відмовились від котячого макіяжу, і лишили тіки вуха і хвости (і то не завжди).
Колись легенький гурт для невеличких середньовічних фестивалів вже на повну показував не просто зуби, а просто таки драконячу посмішку і вривався в вищу лігу. Доказом цього стало підписання контракту з Napalm Records в 2019.
COVID19 і нові формати
Гурт знаходився в процесі підготовки нового альбому коли свій підступний удар наніс ковід, посадивши всіх під карантин і відмінивши всі концерти і фестивалі. Для музикантів це був величезний удар, особливо для таких фанатичних енерджайзерів як один з фронтменів гурту Бен “Ході” Мецнер, який від нестачі концертів подався в екстримальний спорт і зламав на байку руку за час карантину.
Але окрім невимушеного “члєновредітельства” гурт знаходив і нові шляхи до глядача. Наприклад, це чи не єдиний гурт який зняв дві соціальні реклами про миття рук (і тут ми пригадуємо їх пісеньку про чуму, яка стає саундтреком цих реклам).
Одну з вище згаданим Ході:
А іншу з їх руденькою кицькою Мю:
Але це було лише першим кроком. В день релізу нового альбому “Das Elfte Gebot” (“Одинадцята заповідь”) вони випускають онлайн в вільний доступ цілий концерт (вони не єдині хто записує так концерти, але здебільшого такі онлайн івенти йшли по “квиткам”, а не в вільний доступ), записаний в одному з середньовічних замків.
Заморочились вони з усім:
доволі креативний зворотній відлік на початку, за яким було цікаво спостерігати
продумана зрежисована постановка самого концерту, котрий хоча і намагається по максимуму наближеним до живого, широко використовує і додаткові можливості онлайну
оригінальні вставки, як то пародія на реклами телемагазинів з 90х
творче обігрування підключення запрошених виконавців
зачитування списків всіх хто донатив під час концерту наприкінці…
Робота була пророблена колосальна, і якщо є час (пару годинок) і натхнення, дуже раджу його подивитись:
Доречі, повертаючись до пародії на рекламу, вона була прелюдією до битви на таких шариках під блек-метал версію пісеньки “Shubsetanz” (і знову ми повертаємось до неї). Фанатам так сподобалась ця вставка, що пізніше гурт зробив повноцінну блек-метал версію пісні (що наразі є єдиним їх експериментом з цим жанром):
І навіть в такому стилі гурт залишився вірним собі, і висміявши купу стереотипних для блек металу речей, не забули додати медовуху як щось що дає просвітлення (вона у них взагалі універсальніша за швейцарський ніж).
Але це я вже забіг наперед. Повернемось до альбому “Das Elfte Gebot” (2021). Цей альбом став в чомусь серйознішим і чи не вперше в творчості гурту з’явились не тільки сатиричні пісні (одною з причин стала смерть близької для одного з учасників людини). Але і від купи безшабашних веселих пісень вони не відмовились. Такий більш різноманітний мікс, посилений куди більш металюжним звучанням, ознаменував нову стадію еволюції гурту.
Як можна помітити, змінилась десь і візуальна стилістика гурту. Образи стали брутальніше, з більшим нахилом в сторону вікінгів замість лицарства і темнішою палітрою кольорів.
На додачу до серйозних пісень, з’явились і пісні епічні як то “Malleus Maleficarum”.
Але навіть в більш візуально брутальних образах гурт не забув як сміятись над собою. З новими візуальними контрастами це стало в чомусь навіть колоритніше.
Цікаво звернути увагу і на енергетику їх живих концертів. Відео до пісні “Metfest” дуже добре підходить щоб зацінити масштаб їхніх шоу.
Але головним нововведенням альбому стали кавери. Додатком до 11 власних пісень йшло 7 каверів, в яких гурт переробив на власний манер пісні таких виконавців як Rammstein, або Powerwolf (ну і Ед Ширан якось туди затісався). Але справжньою окрасою альбому став кавер на пісню “Ding”, який вони зробили з Меліссою Бонні (це був їх перший досвід співпраці, але в подальшому їх дороги перетинамуться як тут, так і в інших проектах).
Я про цю пісню згадував в тексті про кавери на попсу. Хоча конкретно вона є кавером на реггі, а відео до неї висміює речі типові для сучасної популярної музики, орієнтованої на підліткову аудиторію.
В відео дівчата відповідають за естетику, а хлопці за крінж. Виходить дуже колоритний коктейль. А сама пісня в їх обробці розкрилась на повну і стала однією з найкращих їх робіт за весь час.
Не втрачаючи час даром, поки карантин ще не завершився повністю, гурт готує ще один альбом. “Memento Mori” (лат. “пам’тай про смерть”).
Якщо в минулому альбомі були епічні пісні, то цей альбом це вже сам по собі концентрована епічність. Пісні з нього легко можна брати фоновою музикою для наймасштабніших батальних сцен і таке доповнення буде виводити ці сцени на новий рівень епічності.
Доволі кумедний коментар потрапив мені на очі при додаванні чергового їх відео з ютубу: I’m pretty sure Feuerschwanz could turn a grocery list into a song and I would love it. (“Я впевнений що Feuerschwanz здатні перетворити список покупок в пісню і мені вона сподобається”). Такі коментарі зазвичай можна побачити під піснями гуртів що доросли до дуже високого рівня аранжувань, які дають шалену енергетику здатну витягнути будь який текст. І в певному сенсі це є такий собі додатковий показник того, до чого вони встигли дорости за ці роки.
Але повернемось до альбому. Як було сказано, виходив він наприкінці року, тож зачепили вони трошки і різдвяну тематику, зробивши пісню про Крампуса (“різдвяний чорт”, не надто відомий у нас персонаж).
Продовжуючи традицію минулого альбому вони додають і до цього набір каверів. І гасять при цьому з “важкої артилерії” кавером на пісню “Warriors Of The World United” гурту Manowar, за участю кількох яскравих запрошених вокалістів: Мелісси Бонні (Ad Infinitum), Томаса Вінклера (Angus McSix) і… Alea der Bescheidene (я не впевнений як це ім’я читається, тож обійдемось без локалізації. Гурт: Saltatio Mortis).
Те що вийшло в результаті це епік найвищої проби. Однозначно найкращий кавер на цю пісню що я коли небуть чув і мені особисто він подобається навіть більше за оригінал. Аранжування збагачене фолковими інструментами і використання аж п’яти голосів роблять різницю.
Ще одним скаженим кавером з цього альбому стала “Dragostea Din Tei”. Старенька попса що колись звучала з кожного радіоприйомника (хоча частина людей мелодію цю можуть пам’ятати взагалі по російській версії “я танцую пьяньій на столе”).
Весела бешкетна пісня + гурт що здатен зробити щось бешкетне і веселе навіть з бревна. Це було поєднання приречене на успіх.
Ще я б виділив кавер на гурт Ghost “Square Hammer”. Оригінал мені якщо чесно не зайшов, а от в вогнехвостій переробці це реально класна штука.
На початку 2022 року цей альбом приносить довгоочікуване для гурту досягнення: першу строку в офіційному німецькому чарті. На радостях вони роблять міні-кавер на АББУ з подякою фанатам:
А пізніше, реагуючи на запит слухачів з’являється і повноцінний кавер. І мабуть ще ніколи АББА не звучала настільки епічно!
Цього року гурт випустив ще один альбом “Fegefeuer” (“Чистилище”) і говоріть що хочете, але я впнений що це найкращий альбом 2023. Максимум епічності, максимум енергетики, підспівувати хочеться кожній строчці.
А найкраща пісня це однозначно “Bastard von Asgard” записаний разом з Фабьєн Ерні (Eluveitie).
В черговий раз запрошений вокаліст додає акцентованих контрастів їх пісні і в черговий раз виходить мега епічна річ.
Але головне що така річ там не одна… Вже за місяць після першого сингла фанатів сколихає “Berzerkermode”. Супер енергійна пісня з кліпом про Ісуса (мужик на відео відомий в мережі як TikTok Jesus) в вікінгській качалці.
Взагалі всі 4 останніх альбоми гідні прослуховування “від корки до корки”. Але найсвіжіший вартий цього особливо. Це не треба описувати, це треба послухати.
Також за останні пару років гурт відмітився участю в метал-круізах. Цікавому новому форматі, який набирає обертів в Європі, коли запускається круіз в компанії метал гуртів з щоденними концертами.
Діючі учасники колективу
Думаю варто кілька слів сказати і окремо по персоналіям.
Hauptmann Feuerschwanz (справжнє ім’я Peter Henrici) - фронтмен, автор ідеї і засновник гурту. Регулярно виконує і різні партії на струнних інструментах як то гітара, лютня і тд. Відомий серед фанатів майже постійним перебуванням в обладунках. Єдиний учасник який в гурті з першого дня.
Prinz R. Hodenherz "Hodi" III (справжнє ім’я Ben Metzner) - другий фронтмен гурту. Мультиінструменталіст: волинка, різноманітні флейти, різноманітні струнні інструменти. Має паралельно власний гурт dArtagnan (планую окремий текст і про них). Один з найбільш фанатичних музикантів гурту, який схоже постійно перебуває в русі і в музиці (окрім двох своїх гуртів, періодично заходить в гості як запрошений вокаліст і в інші). В гурті з 2007го року.
Johanna von der Vögelweide (справжнє ім’я Stephanie Pracht) - скрипачка, в окремих піснях використовує колісну ліру. Характерна ознака: важко пригадати щоб на відео або на сцені її довелося побачити без посмішки на обличчі. До гурту приєдналась в 2005.
Hans the Upright (справжнє ім’я Hans Platz) - електро гітара. Окрім участі в гурті мав власний канал де іноді виходили інструментальні кавери за його участю і з запрошенням Йоханни з її скрипкою і кицьки Мю з її арфою. Пізніше створив власний гурт Dark Side of the Moon, де разом з кицькою Мю (арфа), Меліссою Бонні (вокал) і ударником гурту Amaranthe Мортеном Лове Сореном вони виконують кавери на пісні з фільмів (думаю про них окремий текстик незабаром також буде). В гурті з 2008го.
Jarne Hodinsson (справжнє ім’я Jan Jamaszyk) - басист гурту, бек-вокал. До його приходу в 2018 позиція басиста була доволі нестабільною і на ній встигло змінитись чимало учасників.
Rollo H. Schönhaar (справжнє ім’я Rolf Hering) - ударник. В 2021 замінив “сіра Ланцелота”, який до того був ударником гурту впродовж 16 років.
Mieze Musch-Musch (справжнє ім’я добре приховується і знайти в мережі не вдалося) - танцівниця-аніматор. Альтернативний псевдонім “Mieze M-M” (можна було скоротити і перше слово і вийшла б людина-фінансова піраміда). В гурті з 2006 року.
Mieze Myu (справжнє ім’я Jenny Diehl) - арфістка, а також тінцівниця-аніматор гурту. Ще одна гіперактивна особистість, яка встигає всидіти на кількох стільцях. На запрошення Ханса вона приєдналась до гурту Dark Side of the Moon в якості арфістки. Разом з 2ма друзями має власну студію в якій роблять кліпи різних гуртів (вона виконує роль актора і оператора), включно з деякими кліпами самих Feuerschwanz (з тих що є в цій підбірці: Moralish, Shubsetanz (black metal version), Krampus, Binding Lights) і Dark Side of the Moon, також з пів дюжини інших. В гурті з 2012.
Варто також відмітити активність з короткими комедійними відео які ведуть “кицьки” гурту не виходячи з образу в соцмережах. Як приклад:
Та і взагалі соцмережі гурту і його учасників достатньо колоритні, постійно з якимось гумором або позитивом.
Бонус
3 роки тому вийшов колоритний колаб в якому об’єднались представники 6 різних гуртів/проектів. Засвітилось там і три учасника від гурту наших головних героїв.
В певному сенсі ця колаборація показує вершки німецької фолк-рок сцени (за виключенням кількох імен яким схоже не вистачило місця).
===
Отакий от чималенький вийшов текстик про цей гурт, але лаконічніше тут було б складно. Надто цікавий і продуктивний ця банда.
Як можна було помітити, навколо гурта склалась ціла екосистема з пов’язаних гуртів. У мене є в планах пройтись по ним всім, бо у кожного є власні цікаві особливості, та й більшість з них входять в мій особистий топ-10 (у вогнехвостих там однозначне перше місце). Тож деякі герої цього текста ще з’являться “в наступних випусках”.
А на сьогодні прощаюсь і да прибуде з вами фолк-метал :)
