Автор рецензії — Іван Лисько | ⭐️⭐️⭐️⭐️½ |
---|---|
Жанр: альтернативний рок | Дата релізу: 05.09.2025 |
100% у плейлист: Тисячу вогнів, Серце твоє горить, Не погаснемо |

Omana: Повернення до коріння і тріумф у «Коли серце твоє горить».
За останні кілька років гурт Omana не тільки не загубився, а й трикратно зміцнив свої позиції, ставши одним із найпомітніших колективів нової хвилі українського року. Вони пройшли безліч трансформацій: писали патріотичний рок, грішили радіоформатною «байрактарщиною» і навіть намагалися створювати рок-гімни. Зрештою, вони повернулися туди, звідки починали.
Новий альбом Omana тизерила з лютого, коли вийшов перший сингл «Час зустріти монстрів». Згодом з'явилися «Під готичним небом», «Феєрія» та «Не погаснемо». Кілька з цих робіт уже прекрасно окреслювали, яким буде альбом. І очікування були виправдані. Олексій Богомольний натякав, що Omana перевершить саму себе дворічної давності та обіцяв фанатам бомбовий альбом. І вони отримали те, чого хотіли. Гурт повернувся до свого коріння, часів альбомів про Григорія Сковороду та «Демонів». Фентезійно-готична тематика, помножена на хітовий саунд, знову з нами.
Але для початку перенесемося в часі у 2020 рік. Це було тепле спокійне літо в розпал епідемії COVID-19. Зараз ці часи пригадуються як щось легке та невимушене на противагу всьому, що сталося пізніше. Тоді я жив у Чехії, і саме там дізнався про Omana. Немає тут ніякої казкової історії: YouTube випадково підкинув мені трек «Демони», який не дуже зайшов. Але, знаючи мою цікавість до всього нового, я вирішив подивитися, що ще є в гурту. Мою увагу привернув однойменний альбом.
Я зберіг його в Deezer, але завалився робочими справами й згадав про нове відкриття аж за кілька тижнів, на початку серпня. То був теплий сонячний день, і мій позитивний настрій ніщо не могло зруйнувати. Дорогою до друзів я послухав кілька пісень, які не залишили конкретних вражень. Та повертаючись додому після затишно проведеного вечора, я знову захотів переслухати «Демонів». Гуляючи історичними вуличками міста, дихаючи теплим повітрям, я кайфував від треків «Паранормальні», «Не знайдуть», «Подих змія» та «Хрест палає». Навіть в той вечір проблеми з циганами, жарти про члени та хіп-хоп, перевірка документів поліцією — усе це пов’язує мої спогади з гуртом Omana, які я люблю згадувати з посмішкою. Пізніше, під враженням від альбому, я написав Олексію Богомольному, і моєї нахабності вистачило, щоб познайомитися з ним і поспілкуватися про музику. І не кажіть, що доля не готувала мене бути музичним оглядачем, хоча тоді я про це навіть не думав.

В альбомі «Коли серце твоє горить» є те, чого бракувало «Демонам», і навпаки. Обидва альбоми такі різні, але так чудово доповнюють один одного і демонструють Omana з різних сторін. Це той шлях розвитку, коли потрібно пройти певний етап життя, писати матеріал на різну тематику, реагувати на соціальні виклики й зрештою зрозуміти себе.
Повернення до початків було правильним рішенням. Сподіваюся, гурт отримає за це винагороду. У новому релізі з’явилася ще більша хітовість, Omana подорослішала, але не втратила енергії та здатності писати круті рифи. Ритм-секція стала набагато впевненішою, аранжування — винахідливішими, з нетривіальними креативними ідеями. Тут одразу зчитується почерк Богомольного, який завжди в моїй свідомості уособлював Omana більше, ніж його колеги.
Продакшн, яким займався Сергій Любинський, — це блискуча робота, відточена до найдрібніших деталей. Він зберігає фірмову готичну естетику, але доповнює її новими фарбами, що робить альбом Omana важливим і впевненим претендентом на звання одного з найкращих альбомів року.
Трек «Тисячі вогнів», що відкриває альбом, з перших секунд вказує на неймовірний прогрес гурту порівняно з попереднім лонгплеєм «Крізь пітьму». Ми чуємо впізнавані рифи Omana, але їхня кількість пропорційно зросла, вони композиційно покращені, а робота над текстурами просто приголомшлива. Кожен риф звучить на своєму місці, та ще й настільки хітово, що від одного прослуховування трек не відпускає. Особисто для мене — це найкращі рифи в українському року, які я чув за останній час.
А ось трек «Час зустріти монстрів», який і синглом звучав як філер, так і на альбомі не зміг розкритися. Коли слухаєш абсолютні хіти «Серце твоє горить», «Не погаснемо» та «Постійна небезпека», де Omana навіть зашиває відсилку до Audioslave, підсвідомо розумієш, наскільки невиразним є «Час зустріти монстрів» і що для альбому гурт приберіг справді смачні «смаколики». Навіть «Феєрія» та «Під готичним небом» розкриваються повністю лише разом з рештою треків. А центральний риф у “Перевертнях”, який спочатку не дуже розумів, тепер складається у загальний пазл.
Альбом звучить настільки круто і рок-н-рольно, що на емоційному рівні відчуваєш саму магію цього жанру. Тут так багато пристрасті та вогню. Відчуваєш якийсь несвідомий зв’язок із гуртом: їхні емоції настільки щирі та живі, що їм просто хочеться вірити. Вокал Богомольного сяє на повну у вищезгаданих хітах, хоча раніше я не був шанувальником його співу. Можливо, співпраця з Кнобом так вплинула на результат, але тепер голос Олексія слухати приємно, і він повністю підкорює мене в улюбленому треку «Не погаснемо», коли Олексій співає: «ми удвох з тобою за десятьох».
Лірично Omana об’єднала міську готику із соціальними текстами, давши слухачам те, що вони люблять. Ну, бо навіщо відмовлятися від того, що й так працює? «Тисячу вогнів» має соціальний відтінок, де Omana розмірковує про безглузді війни, невиправдані втрати та ідеалізує життя в куплеті:
А я так хотів будувати дім
Будувати світ де злагода
Де так мало зла, де гармонія
Дітей не скривдить там війна
Зрештою, ліричний герой Omana сам приходить до ідеї, що романтизувати життя марно, бо не завжди стається так, як ми мріємо:
«Розбиті надії, загублена віра,
Як добре, що я хоч є не сам»
Не всі люди можуть змінити цілий світ, але змінити своє життя, зробити його кращим — під силу кожному. Це і є головна ідея «Тисячу вогнів».
Наступний трек «Час зустріти монстрів» не можна назвати соціальним у класичному розумінні, але він містить виразні елементи соціального протесту, що випливають з особистісного конфлікту. Ця лірика за своєю суттю є інтимною та екзистенційною. Вона про боротьбу «я проти себе», яка частково спричинена зовнішнім тиском — неприйняттям з боку соціуму. Протест проти цього тиску («та я собі не зраджу») і є соціальним аспектом у тексті. Але він не є головною темою, а скоріше наслідком і частиною особистісної драми героя.
Такі треки як «Феєрія», «Перевертні», «Під готичним небом» та «Чари твої» змішують міську готику з темним романтизмом, з відсилками до попкультури, альбому «Демони» тощо, й адаптовані до нинішніх реалій. За бажання в цих текстах можна знайти й соціальний підтекст.
Можна сказати, що Omana, повернувшись до коріння, нагадала слухачам, що вони — передусім концептуальний гурт із пригодницькими урбаністичними історіями про харизматичних диваків. Вони показали, що можуть реалізувати це сучасно, переосмисливши стару творчість і вдихнувши в неї свіжу творчу енергію.
Мені все одно більше подобаються роботи із соціальним підтекстом, як-от «Постійна небезпека», яка не дає забути, якою була Omana у 2022-му. Або ж такі, як «Серце твоє горить» та «Не погаснемо», де в словах:
«Коли падав горілиць, ти несла надію,
Виходити із темниць, боротися за мрію»
Я можу дуже легко уявити своє життя, і мені хочеться емпатувати ліричному герою, бо його переживання ближчі до мене. Навіть попри те, що формально текст на готично-фентезійну тематику, яку розкриває відеокліп, я все одно сприймаю цей трек по-своєму.
Здавалося б, уся лірика Omana дуже проста, без складного інтелектуального концептуального лору, але в ній так багато емоцій, думок, вона така справжня, сповнена життям звичайної людини, яка ходить на роботу і заробляє на мрію. Omana простими словами змогли сказати багато речей, які не залишають байдужим. У цих простих словах є місце інтимній, романтичній, соціальній та протестній ліриці.
Такі прості, на перший погляд, слова, як:
«І ми з тобою не погаснемо ніколи / Ти мене вела, як життя вода / Разом стали ми щитом»
Якщо у вас є серце, то мені не треба пояснювати, наскільки вони чіпляють за живе.
Цим альбомом Omana перевершили самих себе. У моєму персональному топі “Коли твоє серце горить” стоїть на першому місці. Коли на альбомі, як мінімум 3-4 готових повноцінних хіта, і всього декілька філерів, то цей альбом можна вважати успішним. Зрештою, хочеться вірити, що Omana приносить у рок більше року, ніж Саша Чемеров, Древо та Женя Галич :))
А якщо ви вважаєте, що це не так, у тексті я усе перебільшую, альбом Omana насправді не настільки якісний, то у вас є змога пересвідчитися безпосередньо на місці подій, адже через 2 дні почнеться великий тур Omana містами України, присвячений альбому й триватиме цілий місяць.
