Чим багаті тим і раді, а раді вам повідомити, що рубрика “Нова музика тижня” повертається після канікул. Відтепер знову вас радуватимемо свіжими новинками актуальної сучасної музики з України.
Підтримайте нас підписавшись на наші плейлисти:
Курган & Agregat – Поле Каніфолі (LP)
Жанр: фанк, диско, джаз
Дата релізу: 21.02.2025
Дмитро Лесик
Один із легендарних гуртів України нарешті після 4 років стримінгової мовчанки випустив довгоочікуваний альбом “Поле Каніфолі” з треклистом у 8 треків. Перед цим бенд, продемонструвавши власну свідомість, зробив дорелізне прослуховування у клубі “Атлас”, зібравши понад 2 мільйони гривень на ЗСУ. Ось як варто зацікавити фанатів та нову авдиторію до своєї творчості.
“Якого це біса редакція медіа про рок та метал взяла на розгляд реп-формацію, а не [вставити улюблений гурт, якого немає у дайджесті]?” – хочеться запитати у коментарях. Це справді так: гурт більше асоціюється з такими виступами та акцентом на реповій складовій. Проте це один із тих рідкісних релізів, де можна не зауважити наявність елементів джазу з фанком. Хоча вони й фонові та інколи перекриваються лірикою, ці елементи залишаються частиною “юрисдикції медіа”.
(Примітка: Іване, це можна спокійно прибрати, але на твій розсуд.)
“Поле Каніфолі” можна було б назвати “Зембоджу 2”, адже жанрових експериментів майже немає: елементи фанку, диско та джазу упереміш із читкою слобожанського діалекту та суржику творять свою магію життєвості. А знайомі теми пісень справді можуть припасти до серденька. Насправді ж маємо досить сучасний альбом, де знайшлося місце роздумам щодо соціальної свідомості українців (трек “Краще жить”) та виконавців, які притримуються риторики “гроші не пахнуть” (“Крім Майна”).
Чи вартий був цей альбом стільки часу очікування? Звичайно, адже це один із вартісних “джемових” за жанром альбомів, який справді цікаво послухати як на одному диханні, так і потреково.
Однозначно у плейлисти: увесь альбом або, як мінімум, “Заговор Предметів”, “Оркестр Абізян”, “Інстинкт”.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
КОДЛО — КОДЛО (ЕР)
Жанр: альтернативний рок
Дата релізу: 21.02.2025
Антон Кістрін
Супергурт Kodlo випустив свій перший однойменний EP із чотирьох треків — реліз, який видається вкрай своєчасним за настроєм. До складу гурту увійшли музиканти, чиї основні проєкти які, на перший погляд, не мають багато спільного: Сергій Мартинюк (Фіолет), який привніс свою впізнавану темну лірику, Яків Марний (ДК Енергетик), а також Андрій Дорош.
Попри всю неочевидність такого складу, Kodlo важко назвати альтер-его когось із цих музикантів. Бо, скажімо, саме такої співаної поезії з правильною концентрацією вивільненої емоції — де в рівних пропорціях змішані жовч, лють, кров, крик, темна іронія та холодна стриманість — давно хотілося почути від Колоса. (Це ж бо не «трусики в ромашках» (с)…)
Тим часом вокал Марного в цьому борщі — як ідеально підібрана спеція, що тримає потрібний градус. Ліричний герой тут нервово «лишає чорну кляксу у чистовику» та саркастично порівнює «родіну-мать» із Шивою. Все це сиро, знервовано, похмуро, тривожно, чесно. Як лютий 2025-го у кожному українському місті...
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
Yevhenii Dubovyk, feat. ptaho__, Kyryllch, Dmytro Markov, Ivan Korniienko, Stanislav Diachenko - Vertigo
Жанр: джазрок, ейсид-джаз
Дата релізу: 21.02.2025
Іван Лисько
Що б не робили Євген Дубовик і його компанія — мені завжди буде подобатися. Можливо, через те, що я так люблю джаз від українських музикантів. Можливо, тому що джаз у нас так і не вистрілив на якомусь більшому рівні, щоб про нього знали навіть у таких куточках, як моє Закарпаття, залишившись музикою митців та інтелектуалів. І я дуже потребував його років десять тому.
Нова робота Vertigo спершу нагадує трек Tindersticks «Don’t Walk Run» своїм хвилюючим настроєм, що здаля відсилає до Енніо Моріконе. Потім звук плавно перевтілюється в ейсид-джаз, демонструючи різні грані Євгенія Дубовика як талановитого композитора, оточеного не менш крутим ансамблем.
Однозначно варта уваги робота, якщо любите якісний джаз.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
Олександр Положинський – Заговорений
Жанр: попрок, adult contemporary
Дата релізу: 20.02.2025
Антон Кістрін
Олександр Положинський завжди вмів писати пісні, що викликають яскраві візуальні образи. Його композиції — це майже кіно: ти бачиш сюжети, ліричного героя, персонажів. Слухаючи «Я не хочу», ніби знову опиняєшся на зимовому Помаранчевому Майдані 2004-го, а «Мій лицарський хрест» звучить як детально ілюстрований розділ з героїчної історії України XX століття.
Новий сингл «Заговорений» — це миттєвість сучасної війни, зафіксована у пісні. Але водночас це історія про втрату, прийняття, повернення до життя і перевинайдення себе. Ностальгійна за звучанням лірична балада з акцентом на драматичне фортепіано — за зовнішньою простотою тут приховані глибина й сила.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
Disappeared Completely – UNEXPECTED
Жанр: індірок
Дата релізу: 20.02.2025
Іван Лисько
По-перше, такого рівня продакшену в Україні немає більше ніхто. Мало хто звучить так круто, як Disappeared Completely. По-друге, одиниці вітчизняних гуртів мають настільки впізнаваний фірмовий стиль, бо більшість досі обирає шаблонну провінційність. DC завжди викликали у мене лише позитивні емоції, і я справді вважаю їх найкращим недооціненим гуртом України.
Замість того, щоб випустити трек, з яким подавалися на Євробачення, вони випустили UNEXPECTED — і знову підтвердили свою високу планку якості. Настільки високу, що, мабуть, перестрибнути її буде складно навіть їм самим. UNEXPECTED звучить чисто й потужно: тут і фірмове DC звучання, і змішування інді-року з нойзпоп елементами, і англомовні тексти на рівні, з традиційною для них абстрактною екзистенцією, яку не кожен зможе розшифрувати.
Тобто все, як має бути. Але немає іскри. Немає того гвинтика, за який хотілося б зачепитися. Можливо, мені здається, але ця робота звучить вимушено, ніби гурт опинився у певних рамках чи під певними зобов’язаннями.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Omana – Час Настав Зустріти Монстрів
Жанр: альтернативний рок, готичний індастріал, постгранж
Дата релізу: 20.02.2025
Антон Кістрін
У новому синглі «Час Настав Зустріти Монстрів» та його чудовій екранній версії гранж і альтернативний гітарний рок перетинаються з електронікою та індастріал-звучанням, необережно нагадуючи про Nine Inch Nails і музичні експерименти Девіда Лінча.
До речі, у стильній чорно-білій візуалізації теж відчувається сюрреалістичний вайб легендарного Eraserhead, хоча головними референсами кліпу стали класичні кінохорори 1920-х на кшталт «Кабінет доктора Калігарі» та «Носферату – привид ночі».
І ніби все у цьому саундтреку до квест-кімнати жахів збалансовано: трохи лячно, але цікаво; в міру готично, але водночас брудно-гітарно. З якого боку не подивись — красота, ікебана, естетика. А бонусом для фанів гурту — виразна акторська гра Олексія Богомольного.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Karoon – Ne omyne
Жанр: тріпхоп, індастріал
Дата релізу: 21.02.2025
Іван Лисько
Karoon пройшли дивовижний шлях трансформацій, постійно рефлексуючи над сучасністю та експериментуючи з електронним звучанням. Але за весь цей час вони жодного разу не зрадили собі.
У новому синглі Karoon делікатно змішують атмосферний трип-хоп 90-х у дусі Portishead з індустріальними відтінками, які формують сирий, інтровертний саунд міської безвиході. Подобається, як деякі мелодії звучать так, ніби їх написали ще у 1995-му. І це справді цікаво чути у 2025-му.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Alexjazz – Кохай мене
Жанр: дрімпоп, постпанк, індіпоп
Дата релізу: 21.02.2025
Антон Кістрін
Alexjazz впевнено продовжує свій творчий марафон, присвячений українській поезії XX століття. Цього разу в центрі уваги — Богдан-Ігор Антонич, а точніше його неоромантична спадщина. Якщо не заглиблюватися в контекст, важко навіть уявити, що оригінальному тексту майже сто років.
Сила метамодерного мистецтва полягає саме в умінні органічно поєднувати маркери різних епох, зберігаючи при цьому цілісність твору. Alexjazz вкотре справляється з цим на відмінно: поезія декадансних 1930-х бездоганно лягає на музичний простір і вайб, характерний для неонових 1980-х.
Ретро-дрімпоп та мінімалістичний постпанк ідеально резонують із літературною основою. Якби викладачі української літератури ставили школярам та студентам треки Alexjazz на вірші наших поетів — я б аплодував стоячи. Головне, щоб це не були композиції МУР або, не дай Босх, Артема Пивоварова…
⭐️⭐️⭐️⭐️
Schmalgauzen – Уночі
Жанр: джаз
Дата релізу: 21.02.2025
Дмитро Лесик
У підсумках кращих єпішок року від нашого медіа потрапив триптих La Dame Blanche, який вразив своєю відмінністю від основного стилю гурту завдяки виключно піанінному виконанню пісень. Також наприкінці січня гурт випустив роботу “Дорога”, яка натякає на легкі експерименти.
Цього разу Schmalgauzen також експериментують. І, окрім піаніно, ми маємо ще й джазове соло, яке перетворює і таку інтимну композицію “Уночі” на той самий хіт, під який авдиторію запросять увімкнути ліхтарики на телефонах. Тішить той факт, що гурт відходить від свого кабарешного звучання, плавно рухаючись у зовсім протилежний напрямок.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Anna Petrash – Стій
Жанр: індірок, смартпоп, альтернативний рок
Дата релізу: 21.02.2025
Антон Кістрін
Після своїх відчайдушно-тінейджерських «Асфальтових сенсів» Anna Petrash упевнено заходить на територію драматично-ліричних індіпоп сповідей, поступово складаючи конкуренцію в цій ніші — більш емоційній Lely45 чи мрійливо-інтровертній Renie Cares.
Новий сингл «Стій» — цілісна й добре продумана робота. Попри небанальне динамічне аранжування та впізнавані патерни продюсера Саші Мусевича, пісня залишається піснею — такою, що торкає, яку хочеться переслуховувати й підспівувати, тобто доступною і близькою масовому слухачеві.
І у вокалі Анни, і в партіях інструментів багато повітря. А її метафорична, відверта й дуже особиста лірика органічно вплетена в трек у правильній пропорції, забираючи рівно стільки уваги, скільки потрібно. Забирайте цей скарб у свої плейлісти!
⭐️⭐️⭐️⭐️
Левко – Три пісні про наболіле (ЕР)
Жанр: інді-рок
Дата релізу: 21.02.2025
Дмитро Лесик
Виконавець Левко, якого я для себе відкрив після релізу другого повноформатного альбому “Труднощі”, нарешті випускає несинглову роботу під назвою “Пісні про наболіле”, де він відходить від звичних формул і експериментує з еґґ-панком та краутроком.
Загалом мініальбом має цікавий концепт – це свого роду рефлексія над тим, що зараз відчуває автор і що він ненавидить, як і будь-яка людина, яка не може одним махом вирішити певну проблему чи завдання.
Легкі експериментальні нотки у творчості щоразу розширюють діапазон виконавця, хоча він і надалі залишається в межах інді-року. Але з цього релізу найбільш цікавим став екваторіальний “Поламаний”, де важко не помітити (або хоча б не зв’язати) колаборацію з еґґ-панковим маєстро Завірюгою, з яким Левко створив трек “Проблеми”.
⭐️⭐️⭐️½
The Soul Delusion – обережно! розбите!
Жанр: індіпоп, фанкрок
Дата релізу: 21.02.2025
Іван Лисько
Кияни The Soul Delusion вкотре доводять, чому вони – найцікавіший фанковий гурт сучасності. Справа навіть не стільки в якості продакшену чи рівні звучання, скільки в тому, як вони позиціонують себе, поєднуючи фанковий грув із доволі простими композиціями. І роблять це так, що дарують значно більше емоцій і слухацької насолоди, ніж медова Латексфауна, якій вони завуальовано передають привіт.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Leleka i Paporot – Прекрасний світ
Жанр: індіфольк, індіпоп, неосоул
Дата релізу: 21.02.2025
Іван Лисько
Новий трек інді-гурту з Тернополя натхненний однойменною картиною Рене Магрітта і відображає ілюзію межі між сприйняттям і реальністю. Leleka i Paporot знову будують цікавий конструктор музичних референсів, створюючи на цьому ґрунті щось особливе — сяюче марево, що блукає у психоделічних снах.
Чудернацьке поєднання меланхолійного індіфольку з тремтливим неосоулом досліджує межі поки що обережних експериментів, які можуть привести до чогось більшого. Єдина претензія — вокальні партії: надмірно театральна атмосфера не дозволяє зосередитися на самій пісні, бо ця журба швидше втомлює, ніж занурює.
⭐️⭐️⭐️½
Анастимоза – Соня
Жанр: індіпоп
Дата релізу: 21.02.2025
Іван Лисько
Порівняно з вересневим синглом і дебютним альбомом, на новій роботі “Соня” Анастасія Сігітова звучить, як Клавдія Петрівна здорової версії, без шансонного кітчу та з крутішою лірикою. І я цілком серйозно.
“Соня” — це альтер-его Анастасії, яке існує десь в глибині її підсвідомості. Анастасія каже, що вона як дитина, яка хоче втекти, але знову й знову повертається. І я безмежно люблю її лірику, яка малює образи та сцени. Вона постмодерна, і в її піснях можна простежити як дитинство, так і теперішній час.
Анастимоза тут куди більш серйозна, ніж іронічна, але все одно залишається вірною собі. Ще Анастасія заграє з фольковими патернами у вокалі, що додає композиції витонченої автентичності.
⭐️⭐️⭐️½
rockceleba, SEXTUR – КАП КАП
Жанр: поп-рок
Дата релізу: 21.02.2025
Дмитро Лесик
Мультжанрові SEXTUR презентують новий фіт. Цього разу разом з виконавцем rockceleba, і в результаті вийшов щемкий попрок “КАП КАП”.
У цілому “КАП КАП” розповідає брудну історію про максималізм невдалих стосунків. Це влучний саундтрек для розставання підлітків, для яких ці стосунки були першим досвідом. Адже тут є емоційний і відвертий вокал, який вдало поєднано з потужними гітарами.
⭐️⭐️⭐️
Теорія розбитих вікон, Лея — Міфічний птах
Жанр: попрок
Дата релізу: 21.02.2025
Іван Лисько
Ця колаборація виявилася дуже вдалою. На моє здивування, враження цілком виправдали очікування. Гурт Теорія розбитих вікон і співачка Лея разом звучать органічно і створюють цікаву хімію.
Відчувається, що Лея в такому форматі почувається абсолютно комфортно, наче це її природнє середовище. Поєднання музичних стилів теж вдалося. Фолькові елементи надали гітарам Теорії розбитих вікон нових фарб, а Лея відійшла від традиційного фольку. Це дійсно спрацювало, хоча, ймовірно, в загальному контексті релізу цей трек стане прохідним і швидко загубиться. Перевага слухачів схилиться до більш знайомих і розкручених артистів. Проте звучить цікаво та приємно, хоча я б трохи скоротив кінцівку.
⭐️⭐️⭐️
Хто така Ана? – Маніпулюй
Жанр: попрок, індірок
Дата релізу: 20.02.2025
Іван Лисько
На початку року Ана випустила мініальбом, що розкриває різні аспекти стосунків, ділячись своїм негативним досвідом аб’юзу та виплескуючи це у музику. Вочевидь, Ані є ще що сказати, і вона продовжує розвивати сюжетні лінії епохи у новому синглі, який присвячений темному боці стосунків — маніпуляціям. Це також проєкція її власного життєвого досвіду через призму емоційних гойдалок, пасивної агресії, із бажанням, щоб ніхто не переживав подібне.
Пресреліз зазначає, що саунд занурюється в темну естетику, а Ана не боїться експериментів. Але це не рятує композицію від сухості та неорганічності поєднуваних елементів. Дарк-атмосфери я тут не відчуваю, хоча чимало грайливих, дещо імпозантних мелодій, що нагадують саундтрек телевізійної драми, я легко чую.
⭐️⭐️⭐️
KILL!KILL!KILL! – Нічні дома
Жанр: пост-панк
Дата релізу: 21.02.2025
Дмитро Лесик
Наступна зупинка — поцпанк. І це від дуету KILL!KILL!KILL!, які випустили ґранжеву платівку Killadelphia та фіт із “Скажи щось погане”. Рішення дуже незвичне, адже цим треком гурт готує слухачів до виходу повноформатного альбому Mortal Death. І тепер уже виникають вагання, що цей альбом запропонує слухачам.
“Нічні дома” — типовий представник думервейву: нічні дома, депресивізм ліричного героя, алкоголь та цигарки — класичні атрибути таких пісень. Найцікавіше запитати, чи це наївність, чи радше постіронія, якою гурт вирішив погодувати фанатів та медіа. Адже якщо у першому випадку хочеться назвати цю композицію простою та ніякою, то у другому випадку хочеться похвалити доволі цікавий підхід і спосіб заманювання уваги до своєї творчості.
⭐️⭐️½
