Інший день

У рік новий перегорну сторінку -

Світогляду сприяє почуття.

Люблю свій мир - дивитись на його відтінки

Війну ненавиджу, - відчую ще її серцебиття.

Складу концепції, які зібрались за роки в мені - спалю без жалю.

Попіл розвію в серці - тихенько стане досвідом,

де ангели нове насіння вже саджають любого мого земного раю.

Колись й мої скрижалі доля вкриє цвітом.

Більше цікавого в тг: Хвильова

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Хвильова
Хвильова@BeeX

Про людей і їх історії.

38Прочитань
12Автори
4Читачі
На Друкарні з 21 квітня

Більше від автора

  • #хвиля думки від фільму «Сім самураїв»

    Роздуми про силу і слабкість, вибір, традиції, мужність і примітивне начало в людині на основі фільму «Сім самураїв».

    Теми цього довгочиту:

    Фільми
  • #1 Рамон де Компоамор

    Аналіз поеми іспанського поета Рамона де Кампоамора (Ramon de Compoamor) «Los amores en la luna». Відомий своїм прагматичним реалізмом і філософськими роздумами про життя, кохання та мораль. Його творчість поєднує глибокі емоції з раціональним аналізом людських почуттів.

    Теми цього довгочиту:

    Рамон Де Компоамор

Вам також сподобається

  • v.b | стрімголов | цикл “uranus”

    Вірш про шлях від нічної тривоги до світлого ранку. Через образи дитинства, природи й боротьби передається віра у незгасне світло всередині — навіть у найтемніші часи настає світанок, і серце веде нас крізь темряву до спасіння.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | Моїй Березовій Рудці | цикл “Ґаттака”

    Осінь говорить мовчки — через світло, що гасне в листі, і голоси, які давно стихли вітром. Це вірш про те, що не зникає, навіть коли все зникає. Про дім, який знайти тільки в серці.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • v.b | стрімголов | цикл “uranus”

    Вірш про шлях від нічної тривоги до світлого ранку. Через образи дитинства, природи й боротьби передається віра у незгасне світло всередині — навіть у найтемніші часи настає світанок, і серце веде нас крізь темряву до спасіння.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | Моїй Березовій Рудці | цикл “Ґаттака”

    Осінь говорить мовчки — через світло, що гасне в листі, і голоси, які давно стихли вітром. Це вірш про те, що не зникає, навіть коли все зникає. Про дім, який знайти тільки в серці.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія