v.b | стрімголов | цикл “uranus”

Неначе сонце сходить там, де засинали ще учора,
і я був тихим немовлям,
хитав колиску й в небо нічне, чорне,
з занепокоєнням вдивлявсь —
й не бачив там нічого.

Хитались й шибки — віяв вітер,
неначе в вікна заглядав,
проводив зорі непомітно,
за обрій місяць проганяв.

А вранці повертавсь в село
і вештав сонними дворами,
кленовим кронам розправляв чоло,
немов розчісував, та й знов
лугами і ярами.

Чи пам'ятаєш, як асфальтом, босоногі,
ми мчали наперегонки тіням і грозам —
й усі сердечні стужі та морози
скресали в наших люблячих руках.

Тернистим шляхом човгали до мрії,
довірившись вмираючій надії,
в дрімучі хащі несли щоєсили
ми наші незгасаючі світила.

Бо найгострішим стрілам і булатам,
словам оманливим, болючим, не здолати
усе, що так палає в серці ясно.
В твоїх й моїх очах вогонь не згасне.

Не поведе у вічність за собою ніч —
їй ранок сипле зорями навстріч,
мітлою проганяє геть гнітючі сни
за сивий горизонт нічної пустоти.

Це все закінчиться — і прийде світанок,
розійдуться врозтіч чорні тумани,
лишать за собою прозорий серпанок
і синього неба розлогі поля.

І я точно знаю, що будемо плинуть
в безмежнім потоці сьогоднішніх днів.
Бо серця тривожного стукіт не кине,
і чесного слова не сплутає гнів.

♫ Explosions in the Sky – Your Hand in Mine

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Vitalii Bosyi
Vitalii Bosyi@citadel_martin

голос останнього вітру.

131Прочитань
0Автори
3Читачі
Підтримати
На Друкарні з 21 квітня

Більше від автора

  • v.b | phantasma | цикл “Ґаттака”

    Кохання спалює тебе до останньої молекули, якщо живеш не собою, а для чиїхось очікувань. Краще зникнути, ніж жити чужим образом. Краще вмерти чесно, ніж вигинатись під чийсь ідеал.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | палімпсест | цикл “Ґаттака”

    Цей вірш — як розмова із собою колишнім: я бачу, як горів колись і як догорів. Тепер, дивлячись на попіл у пам’яті, питаю: чи виправдався той вогонь, якщо сьогодні всередині — лиш спокій, холод і запитання на які не почуєш відповідей.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | типографія.друк.вигнанець | цикл “Ґаттака”

    Цей вірш — про втому жити серед тих, для кого існують лише табори: або чорне, або біле. Про байдужість до складних людей і ненависть до нейтральних. Тут немає місця тихим голосам — лиш вимога вибрати бік, навіть якщо ти не з них.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

  • Чаша крові

    Наповнюю чашу кров'ю своєю

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • щодень

    вмираю серед свого «я»/всього я невпинно

    Теми цього довгочиту:

    Вірш
  • Nosotros

    Ще одна пісня, котра видається дуже мельодійною та романтичною.

    Теми цього довгочиту:

    Переклад

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Чаша крові

    Наповнюю чашу кров'ю своєю

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • щодень

    вмираю серед свого «я»/всього я невпинно

    Теми цього довгочиту:

    Вірш
  • Nosotros

    Ще одна пісня, котра видається дуже мельодійною та романтичною.

    Теми цього довгочиту:

    Переклад