Малюючи мольберт, я пригадаю,
Як тримав руками своїми.
Як до себе пригортаю,
Залишаючи сліди у фарбі,
Червоно-чорних, занурюючись у глибини.
Перші рани, порізи паперу,
Мене здолають, немов дитину,
У прозорих снах, віддаляючись, я кохаю.
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 2 жовтня
Більше від автора
“Бен і Тінь“ - частина 2
В минулій частині "Бен і Тінь" ми знайомилися з персонажем і відкривали його світ. Ця частина — дрібний флешбек, який відкриває паралель між людиною і твариною. Сусідський хлопчина доволі схожий на нього, особливо в прагненні до чогось, що може забрати ту самоту, яка його їсть.
Теми цього довгочиту:
Проза“ Мовчання небес “
Вірш передає глибокі емоції і роздуми про долю, втрати та зраду. Він починається з образу тихих небес, які символізують безмірність і невідомість, що переплітається з людською долею. Серце в тиші не може зрозуміти, що відбувається, поки не відчуває болю гріха.
Теми цього довгочиту:
Поезія“ Бен і Тінь “
«Бен і Тінь» — це казка не зовсім для дітей, і не зовсім для дорослих. Це історія собаки, який мав дім, миску, ім’я — але щодня дивився за паркан і відчував, що шукає щось більше. Він не знає, чого саме — чи тепла, чи матері, чи власного запаху на вітрі.
Теми цього довгочиту:
Проза
