Малюючи мольберт, я пригадаю,
Як тримав руками своїми.
Як до себе пригортаю,
Залишаючи сліди у фарбі,
Червоно-чорних, занурюючись у глибини.
Перші рани, порізи паперу,
Мене здолають, немов дитину,
У прозорих снах, віддаляючись, я кохаю.
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 2 жовтня
Більше від автора
“ Будка цегляна “
Сум і туга. Ліричний герой спостерігає за незнайомцем і згадує про свого друга, який лежить у будці, втомлений і хворий. Святкові звуки не приносять радості, а навколо панує тиша і пустота, що підкреслює відчуття самотності та безнадії.
Теми цього довгочиту:
Поезія“ Човен “
Тихенько колихали хвилі, човен простенький, коли вийшов на алею моря. Мрії, сонячні промені — все у твоїх ніг. Тільки знайди для себе сьогодення видимих рук. Чи зможеш пройти повз тіла, які тонули в очах дитячих полів?
Теми цього довгочиту:
Поезія“ Бабусині двері “
Вірш сповнений емоціями, притаманними подіями, що цільно закріплені за якимось місцем. Тим місцем, з яким ми асоціюємо подію, чи то зірки, чи сповнена любові, людина.
Теми цього довгочиту:
Поезія
Вам також сподобається
Теми цього довгочиту:
ВіршіТеми цього довгочиту:
Поезіябайдужість
болісне усвідомлення байдужості близької людини, проте без відчаю, адже гріх пішов зі зникненням снігу присутності цієї людини.
Теми цього довгочиту:
Вірші
