ТІНЬ МИНУЛОГО
(рондель)
Минуло все, а тінь не відстає,
Немов від вишні у моїм саду.
Старе, як лист, злітає на біду,
Паде на землю і чужим стає.
Цей спогад снів заснути не дає
І я його уже не відкладу.
Минуло все, а тінь не відстає,
Немов від вишні у моїм саду.
Я час віддам, той, що бере своє,
Що вічно був зі мною на ходу,
І щастя, що загублене, знайду,
Та тільки ось проблема знову є:
Минуло все, а тінь не відстає.
Мирослав Манюк
11.08.2025
