Знаєте, поки йшов весь цей хайп навколо релізу другого Сталкеру останню пару місяців, мені спало на думку подивитися, які ще існували ігри про Чорнобиль. Ось так я і згадав про існування… Chernobylite.
Сюжет
Ми в ролі професора Химинюка повертаємося у Зону Відчуження, оскільки він почав усюди бачити свою зниклу 30 років тому дружину, і здавалося б, ну точно ж галюцинації, але є нюанс – вона сама ж надсилає нам фото з проханням знайти її, тож схоже що це не проблеми з головою у ГГ. Але що роблять розробники коли справа доходить до самої Зони? Відповідь - нам кидають якісь рандомні факти на початку гри, і наступні 90% часу говорять абсолютно нічого поки вже нарешті у фіналі нам не дають нормальні відповіді на більшу частину запитань. А до цього моменту гравець буде бігати напівпустими локаціями запитуючи «ДЕ ТЕТЯНА?!» в різних рандомів більшість з яких абсолютні фріки(деякі з яких навіть своїх імен не знають). На щастя в грі купа виборів рішення в яких дійсно впливають як на настрій ваших союзників, так і події у грі. В грі є 3 фінали(1 гарний 2 поганих) + підсумки після них де говорять долю кожного з персонажів на яку вплинули наші рішення. Розробники залишили гравцю інструмент для виправлення своїх помилок тому не бійтеся – перепроходити гру або робити відкат на 5 годин назад через те що ваш старий вибір привів вас до жахливих наслідків не треба.
Геймплей
This War of Mine + S.T.A.L.K.E.R. який загорнули у містичний горор. Хотілося б мені так сказати. Але від Сталкера тут лише аномальна Зона Відчуження, а від TWoM – простенький менеджмент бази та наших напарників яких ми кожного дня відправляємо в одну з декількох локацій що існують у грі. Тож гру можна поділити на дві частини, де перша – база, де ми збираємо різні будівлі по типу майстерні, ліжок, робимо на основі зібраних даних розслідування на дошці та також збираємо собі нове знаряддя або ж покращуємо старе. І друга – вилазки, сюжетні або звичайні вирішувати вже гравцю. Відправляти на них окрім себе можна і союзників(але сюжетні вони за вас не пройдуть, лише полегшать проходження), головне, щоб тільки вас не вбили монстри або ж не відправили у вʼязницю солдати(хоча пару разів це треба буде зробити, щоб знайти там цікаву для нас інформацію, яка буде необхідна для розслідувань). У вільний же час єдине що можна робити на цих самих локаціях – збирати сміття для нових будівель. Ну й іноді стріляти по ворогах, це все. Я б ще згадав що у грі є NPC торговці, але я сумніваюся що ви купляли гру заради обмінів хліба на кусок трави. Ситуацію намагалися врятувати точками інтересу, але більшість з них роблять майже нічого, ти просто приходиш, забираєш чорнобиліт та отримуєш 150 досвіду, лише пару разів це були цікаві події де, наприклад застряг ворожий солдат якому треба було дати фільтр для протигаза(як виявилося пізніше він потім може допомогти зі втечею з вʼязниці).
Трохи зради
Локалізація гри… Скажімо так, зроблена на 5/10. Бо окрім звичних граматичних помилок є приколи по типу «світова війна три». Хоча про що тут говорити, коли посеред тексту може вискочити російська або суржики. Не здивуюсь якщо роботу віддали цим самим росіянам які все переклали машинним перекладом, щоб заробити грошей що скажімо так, виглядає цинічно на фоні цієї типу проукраїнської позиції розробників і пакунку на підтримку України.
Атмосфера
Гра на сторінках Steam позиціонує себе як паранормальний сталкер що приправили містичною атмосферою. Яки ви вже зрозуміли на ділі ж це… Симулятор прогулянок околицями Зони Відчуження де ми збираємо сміття та робимо рандомні завдання від своїх напарників по типу «йди туди принеси те». Іноді зустрічаються типу «страшні» точки інтересу на карті, але люди, коли ти береш чорнобиліт і лялька поряд починає просто хіхікати, це не страшно від слова взагалі. Локацій в грі декілька і за площею вони дуже невеликі і їх можна буде спокійно вивчити напамʼять менше ніж за 2 години, а моє проходження зайняло 18, ось і думайте наскільки мені цікаво було проводити на цих самих локаціях наступні 16 годин.
Висновки
Шкода, але мені залишається лише констатувати факт, що гра в якийсь етап розробки забула про те чим хотіла бути та стала симулятором прогулянок з менеджментом бази та відносин з вашими союзниками замість містичного горору в аномальній Зоні Відчуження. Пропустивши її ви не втратите нічого, але якщо все ще хочете – будьте готові до непоганої історії(яку правда розірвали між початком та кінцем гри).
