Тихий вітер нічний
Так він шумить-шумить і так вміло колише
Нічною темінню палає теплої пристрасти вогник жаркий
Холодом плечі мої обіймає, ніченька в личенько дише!
Ой, вночі тихо! Ой, вночі страшно!
Коли сухе листя осіння шумить мені так прекрасно!
Але коли висохло, коли на гілках ледь-ледь висить… тоді стає, лишенько, лячно!
Тоді, коли тінь кожна, ожива химерно трошечки за своєчасно
Але є в ночах осінніх і дещо добре!
Вуличний ліхтар, над дорогою теплий
В дворі, у сусідів, холодний як ранкове море
Попри те, переляк мій липне до серця старий і захриплий
Я люблю осінь, обожнюю ночі
Та дещо лякає мене, навіть не глянувши в очі
Мабуть, то химери сонливі співочі
Або просто малятко-метелик всередині мене тріпоче
