Осінній Дощ

Це був мій перший вірш, який я колись присвятила своїй улюбленій порі року. А яка пора року ваша улюблена?

Осінній дощ постукав у вікно,

Жита в полях давно лягли в покоси,

Під ноги осінь стелить полотно,

Дерева розплітають жовті коси.


Червоних ягід горобиний цвіт

Гойдає вітер наче на вітрилах

Залишить осінь в кожнім серці слід,

Розкине з золотого листя крила.


Тумани сірі і холодні роси,

Все довші ночі, все коротші дні

Дощем на землю впали літа сльози,

Що промайнуло наче у вісні!


Але ні з чим не можна порівняти,

Красу осінніх фарб і кольорів.

Так тільки осінь вміє малювати

І чарувати явищем своїм.


Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Тетяна Троянда
Тетяна Троянда@TetianaTroianda

22Прочитань
6Автори
1Читачі
На Друкарні з 15 квітня

Більше від автора

  • Останнє Кохання

    Кохання буває довгим - а буває нікчемно коротким, буває по справжньому щирим - а буває не справжнім, буває першим - а буває останнім.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

  • кілка слів про минуле та час (поетичним словом)

    рядки ці давні, трохи підправлені...написані ще від початку 90-их років минулого століття...то був час прозріння, з якого легко "вивудився" висновок, що ми жили якось не правильно і держава (СеРеСеРе) тоталітарна та антилюдська...і, взагалі, побачилося у якому лайні ми сидимо...

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (1)

Осінь неймовірна, як і ваш вірш🥰

Вам також сподобається

  • кілка слів про минуле та час (поетичним словом)

    рядки ці давні, трохи підправлені...написані ще від початку 90-их років минулого століття...то був час прозріння, з якого легко "вивудився" висновок, що ми жили якось не правильно і держава (СеРеСеРе) тоталітарна та антилюдська...і, взагалі, побачилося у якому лайні ми сидимо...

    Теми цього довгочиту:

    Поезія