Перше питання, яке слід розглянути: які особливості цього Євангелія?
Якщо хтось читає Євангеліє від Йоана, одразу бачить, що воно дуже відрізняється від трьох інших. Три інші Євангелія дотримуються спільної схеми. З великою імовірністю найдавнішим з них є Євангеліє від Марка. Саме Марко створює структуру розповіді про діяльність Господа. За Марком, Господь починає з хрещення, потім проповідує в Галілеї, а наприкінці життя лише один раз вирушає до Єрусалима. Там Він стикається з релігійною владою, Його заарештовують і розпинають.
У Євангелії від Йоана все навпаки. Перша публічна поява Ісуса відбувається саме в Єрусалимі. Він з'являється там уже на початку своєї діяльності. У синоптичних Євангеліях (Матей, Марко, Лука) Його перебування в Єрусалимі припадає лише на кінець життя. У них Ісус постійно перебуває в Галілеї. У Йоана ж навпаки: Ісус у Єрусалимі, хоча інколи відвідує Галілею, але головний центр Його діяльності — це Єрусалим. І це вже велика відмінність.
Відмінності у стилі
Євангеліє від Йоана має також відмінний стиль. Йоан використовує урочисті, глибокі вислови та довгі богословські роздуми, які є дуже складними. В інших Євангеліях такого немає. У Марка є лише два довші уривки з промовами: притчі та 13-й розділ про майбутнє історії. У Матея є кілька практичних промов, зокрема Нагірна проповідь і місійні настанови. Але глибоко богословських промов, як у Йоана, там немає. Отже, стиль Йоана — зовсім інший.
Відмінності в розвитку подій
Також є кардинальна різниця у хронології подій. В Євангелії від Йоана Ісус починає публічну діяльність в Єрусалимі. У синоптичних Євангеліях — навпаки: Він не йде до Єрусалима аж до останніх днів.
Географічний контраст: сільське й міське Євангеліє
Ще одна важлива відмінність. Синоптичні Євангелія можна назвати "сільськими". Вони зосереджені на Галілеї, де більшість населення — селяни, прості трудівники. Ісус говорить до них притчами, зцілює хворих і підтримує бідних. Натомість Євангеліє від Йоана можна назвати "столичним". У ньому Ісус діє головним чином у Єрусалимі, що є центром політичного та релігійного життя. Тобто між синоптиками та Йоаном є величезна різниця між простою сільською аудиторією і складними політичними та релігійними інтригами столиці.
Відмінності у місцях служіння
Ще одна цікава різниця. У Марка Ісус вирушає за кордон: до Гераси (де зцілює біснуватого), до Тиру і Сидона, які розташовані у Фінікії — чужій, язичницькій землі. У Луки теж згадується Гераса. У Йоана ж Ісус ніколи не виходить за межі Юдеї. Ніколи. Це теж незвична відмінність.
Відмінності у чудесах
У синоптичних Євангеліях Ісус постійно виганяє демонів. Ми знаємо, що так звані "біснуваті" часто були просто фанатичними або хворими людьми, але в тексті ця діяльність Ісуса згадується постійно. У Матея, Марка і Луки Його служіння вигнанню демонів займає значне місце. А в Йоана? Ніколи. В Євангелії від Йоана Ісус жодного разу не виганяє демона.
Висновок
Таким чином, бачимо, що Євангеліє від Йоана — це особливий текст, що суттєво відрізняється від трьох синоптичних Євангелій.
Який час, яке місце та хто був автором цієї книги?
Господь помирає приблизно у 30-му році. Отже, йдеться про події, що відбулися через 60–70 років після цього. Більшість авторів підтримує цю дату, хоча є меншість, яка вважає, що Євангеліє від Йоана було написане набагато раніше. Важливою історичною подією, що могла вплинути на написання Євангелія, була юдейська війна, яка призвела до знищення Єрусалима та єврейської держави. Вона тривала з 66-го по 70-й рік. Багато дослідників вважають, що деталі про юдейське життя, які подає Євангеліє від Йоана, свідчать про те, що воно було написане до війни. Це означало б, що між написанням цього Євангелія та смертю Ісуса минуло приблизно 40 років.
Порівняння з Євангелієм від Марка
Є одна спільна риса між Євангелієм від Йоана та Євангелієм від Марка. Коли ми говорили про дату написання Євангелія від Марка, зазначалося, що воно належить до 40-х років. Оскільки Ісус помер приблизно в 30-му році (дати не є точними, але загалом близько цього часу), виходить, що перше Євангеліє було написане лише через 10–15 років після смерті Ісуса. Це дуже рано. Євангеліє від Йоана, здається, також містить елементи цього раннього періоду.
Відсутність згадок про народження Ісуса
Зверніть увагу: ні в Марка, ні в Йоана немає жодної згадки про Вифлеєм, про чудесне народження, про зачаття Ісуса. Про походження Ісуса нічого не говориться. Він з’являється в цих Євангеліях як доросла людина, яка починає своє публічне життя. Його дитинство та юність взагалі не описуються. Також не вказується, скільки йому було років на той момент. Ісус у цих Євангеліях одразу постає як дорослий, який вперше з’являється на Йордані. На відміну від цього, Матей і Лука, які, без сумніву, були написані значно пізніше, містять розповіді про Благовіщення, народження та ранні роки життя Ісуса. Отже, Марко і Йоан збігаються в тому, що вони не говорять про ці події, що може свідчити про їхню давнішу традицію. У них ще не з'явилася богословська рефлексія, яка пізніше втілилася у розповідях про народження.
Зустріч з неюдеями
Єдиний контакт з неюдеями в Євангелії від Йоана – це греки, які приходять на прощу до Єрусалима і хочуть поговорити з Ісусом. Йоан пише: "Деякі греки прийшли на свято в Єрусалим і хотіли побачити Ісуса."
Ймовірно, ці греки були євреями, що жили у грецьких країнах. Якщо вони прибули на свято Пасхи, то, очевидно, були юдеями, хоча й з діаспори. Ці люди хочуть зустрітися з Ісусом, але врешті-решт так і не розмовляють з Ним. Що це означає? Це показує, що на момент написання Євангелія місіонерська діяльність за межами Палестини ще не почалася або була лише на початковій стадії. Цей факт вказує на дуже ранній період, адже, як відомо, місія серед язичників почалася доволі швидко.
Знання політичної ситуації Єрусалима
Євангеліє від Йоана дуже добре знайоме з політичними інтригами, що відбувалися в Єрусалимі. Тільки Йоан згадує первосвященика Анну. Анна був колишнім первосвящеником і фактично тримав владу у своїх руках. Він був головою родини, яка контролювала жрецьку політику. Саме Анні першому приводять заарештованого Ісуса. Йоан виявляє глибоке знання внутрішніх справ Єрусалима та інтриг релігійної верхівки.
Обізнаність у релігійних суперечках
Йоан також добре знайомий із богословськими дискусіями між єврейськими вчителями. Наприклад, він згадує суперечку про обрізання у суботу. Субота була днем відпочинку, і закон забороняв у цей день будь-яку працю. Але водночас єврейський закон вимагав робити обрізання на восьмий день після народження хлопчика – незалежно від того, чи припадав цей день на суботу. Це була одна з суперечок між рабинами, і автор Євангелія добре її знає.
Висновок
Ці деталі свідчать про те, що Євангеліє від Йоана: а) має дуже давню традицію, оскільки не згадує про народження Ісуса; б) відображає ранній період християнської місії, коли вона ще майже не вийшла за межі юдаїзму; в) глибоко знайоме з політичною ситуацією Єрусалима та релігійними дискусіями.
Усе це підтверджує, що Євангеліє від Йоана — особливе Євангеліє, яке відрізняється від інших трьох синоптичних текстів.
Особливості, які Йоан знає і передає
Саме в Євангелії від Йоана міститься розповідь про перший контакт учнів з Ісусом і перехід деяких із них від Йоана Хрестителя до Ісуса. В інших трьох Євангеліях (Матея, Марка та Луки) Петро, Яків та Йоан з’являються як рибалки, яких Ісус покликав безпосередньо. Там немає жодної згадки про те, що ці люди мали якийсь зв’язок із Йоаном Хрестителем. Але в Євангелії від Йоана все інакше. Тут видно, що деякі з майбутніх апостолів спочатку були учнями Йоана Хрестителя, і саме він вказав їм на Ісуса, кажучи: «Ось Агнець Божий». Історично це значно більш правдоподібно, ніж версія інших Євангелій. Отже, Йоан надає дуже конкретні деталі, які можуть свідчити про давність його свідчення. Йоан також говорить про Самарію, про розбіжності між юдеями та самаритянами і про їхню багатовікову ворожнечу.
Локальні деталі, які неможливо було б вигадати
Уявімо собі ситуацію: політична організація, придворні інтриги, рабинські суперечки, розмежування між двома крихітними територіями (Юдеєю та Самарією), що самі по собі не мають великої геополітичної ваги. Якщо б Євангеліє від Йоана було написане в Азії, в Ефесі наприкінці І століття (як часто стверджують), кого б могли цікавити такі деталі? Адже після юдейської війни (66–70 рр.) всі ці теми вже втратили своє значення – Єрусалим було зруйновано, храм перестав існувати, а єврейська релігійна система повністю змінилася. Тож усе це робить цілком правдоподібною думку, що Євангеліє від Йоана було написане набагато раніше, у той час, коли всі ці питання ще залишалися актуальними.
Хто є головним супротивником Ісуса?
В Євангелії від Йоана головним опонентом Ісуса є храм. Його суперечка відбувається саме з релігійною владою, з тією, що керує храмом. Ісус викриває храм як місце, яке більше не є домом Божим, а перетворилося на ринкову площу. Він говорить про тих, хто шукає лише грошей, а не Бога. Ця антагоністична позиція з храмом проявляється від самого початку і триває аж до завершення служіння Ісуса. Зокрема, 7-й і 8-й розділи Євангелія містять сцени, де Ісус діє в самому храмі, а храмова влада виступає Його головним ворогом.
А тепер важливе питання: якщо б Йоан писав після руйнування храму, який сенс було б так акцентувати увагу на храмі? Якби храм уже був знищений (70-й рік), ця тема просто не мала б значення для християн того часу.
Отже, все свідчить про те, що Євангеліє було написане до 70-го року, коли храм ще залишався центром юдейського життя.
Проблема переслідувань
Йоан також говорить про те, що учнів Ісуса будуть переслідувати релігійні юдейські влади.
Це підтверджується тим, що сталося після смерті Ісуса: а) перше переслідування християн почалося з убивства Степана, як це описано в Діяннях апостолів; б) Степан був єврейським елліністом, тобто євреєм грецької культури; в) після його смерті християн-елліністів вигнали з Єрусалима, і багато з них знайшли притулок у Самарії. Ця подія відбулася приблизно у 36–38 рр.
Відмінності у словнику та стилі
Ще одна важлива річ: мова та лексика Євангелія від Йоана дуже відрізняються від синоптичних Євангелій. Наприклад, слово «істина» в Євангелії від Марка зустрічається лише один раз – у випадку з жінкою, що торкнулася одежі Ісуса і визнала правду. У Євангелії від Йоана слово «істина» зустрічається постійно: «Дух істини», «Я є істина», «Істина визволить вас». Крім того, поняття «Слово», з якого починається Євангеліє від Йоана, не існує в інших Євангеліях. Це слово походить із грецької філософії, що вказує на вплив елліністичної культури.
Таким чином, автор Євангелія від Йоана безперечно був євреєм, але водночас євреєм елліністом, тобто людиною, яка отримала освіту в грецькій культурі.
Особлива роль Самарії
Ще одна ключова відмінність – Самарія займає центральне місце у Євангелії від Йоана. Згадаймо 4-й розділ – довга розповідь про самарянку. Самаряни тут представлені як ті, хто вірує в Ісуса, на відміну від юдеїв, які відкидають Його.
У синоптичних Євангеліях ситуація інша: у Марка слово «Самарія» взагалі не згадується; у Матея згадується тільки один раз, коли Ісус наказує учням: «Не йдіть у Самарію»; у Луки Самарія з’являється кілька разів, наприклад, у притчі про доброго самарянина.
Але в Йоана Самарія стає центральним місцем, де Ісус має великий успіх.
Ворожнеча між юдеями та самарянами
Існувала багатовікова ворожнеча між юдеями та самарянами. 126 р. до н. е. – юдеї зруйнували самарянський храм на горі Гарізім. Юдеї зневажали самарян і не вважали їх частиною Божого народу. Самаряни, своєю чергою, мстилися – одного разу вони кинули кістки мертвих у юдейський храм, що зробило його ритуально нечистим і зірвало святкування Пасхи.
Але в Євангелії від Йоана саме Самарія стає місцем, де Ісус має великий успіх, а Юдея – місцем, де Його відкидають. Більше того, коли юдеї хочуть образити Ісуса, вони кажуть Йому: «Ти самарянин і маєш демона!». Але зверніть увагу: Ісус відповідає лише на другу частину («Я не маю демона»), а щодо самарянського походження не заперечує.
Це означає, що для автора Євангелія бути самарянином – не образа.
Єрусалим у Євангелії від Йоана
Цікаво, що автор Євангелія від Йоана ніколи не називає місто Єрусалим його священним ім’ям. У старозавітній традиції Єрусалим був містом Бога, місцем, де знаходився храм, центром поклоніння Ізраїлю. Але Йоан жодного разу не використовує цей сакральний термін. Натомість він називає місто "Ієрусалім", що є грецькою формою назви, яка не має релігійного підтексту. Йоан свідомо усуває будь-який сакральний статус Єрусалима. Він показує його як звичайне місто, яке не має жодного особливого духовного значення.
Це ще раз підтверджує, що автор Євангелія має тісний зв’язок із Юдеєю та Самарією, не сприймає Єрусалим як святе місто, можливо, походить із Самарії або має самарянську традицію.
Висновок
Євангеліє від Йоана свідчить про те, що: а) його автор – єврей еллініст із глибоким знанням Єрусалима; б) Самарія відіграє велику роль, що може вказувати на те, що Євангеліє писалося саме там; в) Євангеліє було написане до 70-го року, коли храм ще існував і був центром юдейського життя. Таким чином, автор Євангелія можливо жив у Самарії після вигнання елліністів із Єрусалима.
Переслідування і втеча
Автор Євангелія від Йоана, ймовірно, належав до тих, хто був змушений тікати від переслідувань, розпочатих юдейською релігійною владою проти юдео-християн. Першою жертвою цього переслідування став Степан.
Лука в Діяннях Апостолів говорить нам, що після вбивства Степана християни втекли в Самарію. Саме там починає свою місію Филип, і там відбувається історія з Симоном Магом.
Самарія стала основним центром розвитку ранньої християнської громади.
Чому автор Євангелія так високо оцінює Самарію? Можливо, тому що він сам жив у Самарії і бачив, як там процвітає християнська громада. Це пояснює чому в Євангелії від Йоана Самарія займає центральне місце та чому там така глибока опозиція до Єрусалиму, релігійної еліти і храму.
Ці деталі підтверджують, що Євангеліє від Йоана було написане до 40-х років, коли місія серед язичників ще тільки починалася. Для Йоана найважливішим було те, що відбувалося в самому Ізраїлі. Але інші євангелісти (Марко, Матей і Лука) писали вже пізніше, коли християнська місія активно поширювалася за межі Ізраїлю – у Сирії, Фінікії та Дамаску. Тому їхні Євангелія більшою мірою зосереджені на місії серед язичників, а Самарія для них не мала такого значення.
Ставлення до хреста
Євангеліє від Йоана дуже відрізняється у тому, як воно говорить про хресну смерть Ісуса. У Римській імперії розп’яття було найбільш принизливою стратою. Так страчували рабів і політичних повстанців, але ніколи – римських громадян. Це була кара для найнижчих прошарків суспільства.
Ми сьогодні звикли бачити хрест як символ спасіння, але у той час він викликав огиду і страх – як у нас сьогодні могла б викликати, наприклад, шибениця або гільйотина. Але Йоан представляє хрест не як приниження, а як момент слави.
Чим Йоан відрізняється від інших Євангелій у зображенні хреста? У його розповіді про Страсті Христові немає жодного принизливого моменту. Це не історія поразки, а історія тріумфу. Хрест – це не сором, а слава.
Звернімо увагу: У синоптичних Євангеліях Ісуса розпинають між двома розбійниками. У Йоана написано просто: «Його розіп’яли між двома іншими», але не каже, що це розбійники. Він прибирає всі деталі, які могли б зробити цю смерть принизливою. Йоан показує, що віра в Месію, який помер на хресті, можлива.
Це було найбільшим викликом для перших християн, адже для юдеїв померлий Месія – це неможливо.
Чому хрест був таким викликом? У Старому Завіті сказано: «Проклятий кожен, хто висить на дереві» (Втор. 21:23). Це означало, що юдеї не могли прийняти розп’ятого Месію.
Тому рання християнська проповідь завжди стикалася з цією проблемою: Як пояснити юдеям, що Месія міг бути розіп’ятий? Як переконати їх, що розп’яття – це не поразка, а слава? Саме ця тема є центральною для Йоана.
Але тут виникає питання: Якщо Євангеліє від Йоана було написане пізно (близько 90–100 р.), тоді чому воно так багато говорить про цю проблему? Адже до того часу християни вже звикли до ідеї розп’ятого Месії. Ця суперечка була актуальною лише у 30-х – 50-х роках, коли християнство ще тільки формувалося. Це ще один доказ, що Євангеліє від Йоана було написане дуже рано.
Висновок
Євангеліє від Йоана: а) має тісний зв’язок із Самарією, що може свідчити про те, що воно було написане там; б) Було створене ще до 40-х років, коли місія серед язичників ще тільки починалася; в) зосереджене на проблемі хреста, яка була актуальною у 30–50-х роках, але вже не в 90-х.
Таким чином, усі ці деталі підтверджують, що Євангеліє від Йоана могло бути написане набагато раніше, ніж прийнято вважати.
Хто був автором Євангелія від Йоана?
Ми не знаємо напевно. Більшість дослідників вважає, що справжня особа автора залишається невідомою. Але ми можемо з певністю сказати, що Йоан Зеведеїв (апостол Йоан, син Зеведея) не міг бути його автором.
Чому? Він був євреєм, що говорив арамейською або єврейською. Він не належав до елліністів, тобто не мав грецької освіти. Його ім’я Йоан є суто єврейським, тоді як серед євреїв-елліністів зазвичай було два імені – єврейське і грецьке або латинське.
Відмінність між традиційними євреями і євреями-елліністами
Якщо подивитися на список семи дияконів, яких обрали для керівництва християнською громадою елліністів (Діяння 6:5), то всі вони мають грецькі імена: Степан (Στέφανος) – що означає «вінценосний», «корона»; Филип (Φίλιππος) – «той, хто любить коней»; Ніканор (Νικάνωρ) – «переможець». Тобто ці люди були євреями, які вільно говорили грецькою і були відкриті до елліністичної культури. Апостол Йоан, син Зеведея, не належав до цієї групи. Навіть Йоан Марко (якого знають як Марка) мав два імені – єврейське ("Йоан") та латинське ("Марко").
Але автор Євангелія від Йоана має лише одне ім’я – Йоан, що вказує на його чисто єврейське походження. Отже, Йоан Зеведеїв не міг бути автором Євангелія.
Тож хто міг бути цим Йоаном?
Ми не знаємо напевно. Але ми можемо сказати, що це був геніальним мислителем, людиною глибокої духовності, натхненим Святий Духом богословом. Саме тому грецька традиція називає його Йоан Богослов (Ἰωάννης ὁ Θεολόγος). У грецькій церкві його шанують як найглибшого богослова раннього християнства.
Як називати автора Євангелія?
Оскільки ми не знаємо його справжнього імені, у богословській традиції прийнято називати його просто "Йоан". Якщо кожного разу говорити "автор Євангелія", це створює труднощі у сприйнятті тексту. Тому ми називаємо його Йоан, хоча точно не знаємо, ким він був.
Головні лінії Царства Божого
Є дві основні лінії вчення про Царство Боже.
Перша – проект Бога щодо людини. Творіння ще не завершене, воно перебуває в процесі свого завершення. І яка ж мета цього творіння? Головна вершина творіння – це те, що людина має отримати божественну природу. Божий задум щодо людини – це, щоб ми всі, всі люди, досягли повної єдності з Богом.
Це кардинальна зміна уявлення про Бога. Більшість релігій упродовж історії зображували Бога як суперника людини, як того, хто заважає їй розвиватися. Це бачимо навіть у Старому Завіті, у сцені з раю. Бог каже Адамові не їсти з дерева, щоб він не став як Бог. Виходить, що Бог ніби перешкоджає людині досягти своєї повноти.
Але у вченні Ісуса – навпаки. Бог не противник людини, а Той, Хто хоче, щоб людина була як Він. Це перший і головний аспект послання Євангелія.
Друга лінія: Протистояння світу. Але цей задум зустрічає величезний опір. Головна перешкода на шляху до реалізації Божого задуму – це опозиція суспільства. Євангеліє називає це "гріхом світу". Що таке "світ" у цьому контексті? Світ – це вся людська цивілізація, яка живе в системі гріха. Цивілізація, яка придушує людину, обмежує її, змушує її підкорятися і відмовлятися від власного розвитку.
Людина змушена підкорятися правилам суспільства, які пригнічують її розвиток. Вона змушена жити в ідеології покори, де вона не може бути собою і залишатися у брехні, яка заважає їй бачити правду. І тут виникає Месія – Спаситель, який приходить визволити людину.
Ісус як Спаситель
У Євангелії від Йоана Ісус втілює у собі дві речі: а) Він є реалізацією Божого задуму – "людина-Бог"; б) Він є Тим, хто визволяє людину від гніту суспільства, що заважає їй розвиватися.
Якщо б не було перешкод, достатньо було б показати ідеальний образ людини. Але через те, що існує опір, Ісус приходить не лише як приклад, але і як Спаситель, який допомагає людям подолати ці перешкоди.
Дві головні теми: Творіння і Пасха
Отже, у Йоана є дві основні лінії: а) Лінія творіння – Ісус як вершина людського розвитку; б) Лінія Пасхи – Ісус як Агнець Божий, який бере на себе гріх світу. Своєю смертю Агнець Божий звільняє нас від смерті. Тому що гріх не дає людині розвиватися, він зупиняє її життя і позбавляє вічного буття. Ісус, помираючи, забирає цей гріх і відкриває людині шлях до життя.
Протистояння Ісуса і юдейського Закону
Ще одна центральна тема у Євангелії від Йоана – різка опозиція між Ісусом і юдейським Законом. Коли Ісус говорить про Закон, він ніколи не називає його просто "Законом Божим", а завжди каже: "Як написано в їхньому законі". Це не просто випадковий вираз. Закон тут представлений як головна перешкода, яку потрібно подолати. Чому? Бо Закон пригнічує людину. Він створив ідеологію підкорення, яка не дозволяє людині бути собою.
Що таке Закон у цьому контексті? Йдеться не лише про Десять заповідей. Заповіді, звичайно, перевершені в Новому Завіті, але вони не є головною проблемою. Проблема – це вся система старозавітного законодавства, яка створила обмеження. Вона не дає людині пізнати Божу любов. Вона не дозволяє зрозуміти, до чого покликаний кожен. Вона змушує людину почуватися нещасною перед Богом. Така система придушує людську особистість і робить людину рабом перед Богом, а не сином. Ісус говорить, що цю систему потрібно зруйнувати, щоб людина могла стати собою.
Висновок
Отже, дві головні лінії у Євангелії від Йоана: а) реалізація Божого задуму – людина повинна стати подібною до Бога; б) подолання перешкод – гріха світу і пригнічення Законом. Ісус приходить не лише як взірець, а й як Спаситель, який допомагає людині відкрити новий шлях до Бога.
